Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Закриття файлообмінників: Чи є життя без Халяви?

Що насправді приховується за боротьбою з піратськими сайтами, яка є альтернатива і що буде далі з «безплатним кіно»? - Укрінформ.

15 листопада стало відомо, що кіберполіція України закрила популярний сайт FS.TO (FS.UA). А вже наступного дня про припинення роботи заявив найбільший український сервіс обміну EX.UA, який з 1 грудня 2016 року припиняє свою роботу. Про це повідомив сервіс на своєму сайті: «Ресурс Ex.ua прийняв рішення припинити роботу. За останній рік нам довелося відчути на собі прямі погрози, шантаж (в т.ч. і на міждержавному рівні), DDOS-атаки – дії, що наражають на небезпеку особисту інформацію та особисті файли користувачів, що зберігаються на ресурсі».

Кому вигідно закриття файлообмінників?

Всім добре відомо, що США і ЄС вже давно тримають під наглядом Україну, яка знаходиться в списку країн лідерів по піратству. І українські файлообмінники блокуються владою вже далеко не вперше. Відтак припинення роботи найбільших українських сервісів обміну і цього разу має, по-перше, суто політичний характер. Адже, якщо Україна хоче й надалі отримувати транші, кредити тощо, то треба привчатися до західних норм та цінностей. Крім того, щоб не провокувати в доволі складній ситуації після президентських виборів у США і не ризикувати прихильністю майбутньої адміністрації та Білого дому, українським правоохоронцям, схоже, згори спустили наказ - «just do it».

До того ж, 22 вересня поточного року у Верховній Раді було прийнято «Закон про державну підтримку кінематографа в Україні», який, крім іншого, передбачає блокування піратського контенту. Звісно, спочатку для українського споживача це буде незвично, до «шари» швидко звикаєш, але поступово все втихомириться і українці перекочують на легальні ресурси.  

По-друге, від закриття піратських ресурсів матиме вигоду легальний ринок, адже після закриття безкоштовних сервісів власники таких майданчиків, як  Megogo.net, Divan.tv, Oll.tv, Воля, Trinity-tv тощо спробують перетягнути ковдру на себе. Тобто, частина споживачів того ж Ex.ua, а це - 50% ринку контенту, користуватимуться послугами вище названих компаній.

Аве, торренти!

Звичайно, крім FS.to і EX.ua в Україні існує досить багато альтернативних ресурсів. Наприклад, kinogo.club. Згідно Similar Web, в жовтні відвідуваність цього онлайн-кінотеатру серед українців становила понад 37 млн. Крім того, доступними залишаються російські ресурси, як baskino.club (8,1 млн візитів за місяць), Filmix.net (8,1 млн візитів), gidonline. club (8,1 млн візитів в місяць з України) тощо. Але є одне але… українського перекладу на цих сайтах не дуже густо. Виходить, перейдемо в легальний сектор?

Але є тут проблемка. Користувачі інтернет-форумів запевняють, що легального способу дивитися онлайн зарубіжні серіали українською мовою немає, існують лише «піратські» переклади, які тепер прийдеться завантажувати з торрентів (торрент - ресурс в інтернеті, який пропонує безкоштовно завантажити будь-які матеріали: фільми, серіали, музика, музичне відео, книги, підручники, фотографії, картини, програми для роботи на комп’ютері). Ба більше, користувачі навіть жартують про настання часу продавців піратських дисків, які, наче наркодилери збуватимуть свій товар у тіні. 

Відтак журналістам Укрінформу стало цікаво, невже обмеження джерел доступу до безплатного контенту виглядатиме як боротьба з наркотиками? Адже попит величезний, проте дістати можна тільки нелегально.

На питання кореспондентів агентства відповів керуючий партнер юридичної компанії у сферах IТ та захисту бізнесу «Юскутум» Артем Афян.

Афян: «Найефективніший шлях боротьби з піратством – це запропонувати нормальну альтернативу, і витіснити халяву з інтернету. Але якщо правовласники не запропонують українцям якісний контент, то користувачі повернуться до торрентів, як це трапилося в Росії, коли закрили Rutracker.org (найбільший російський веб-сервер). Крім того, дивлячись на величезний попит на україномовну продукцію, держава повинна зробити перший крок до створення студій перекладу, а також відповідних інтернет-ресурсів, де люди зможуть дивитися зарубіжні фільми з нормальним перекладом. Наразі таких нема. Проте я вірю, що легальний сектор нарешті почне комунікувати з ринком – ринковими методами, а не лише апелювати до силових методів».  

Не має сумнівів, що знайдеться і третя сторона, яка також захоче відкусити частину пирога: "тіньові" гравці на кшталт різноманітних дрібних торрент-трекерів і файлообмінників. І, погодьтеся, що попит вони матимуть, бо український споживач, який дуже звик до безкоштовного контенту буде шукати безкоштовну альтернативу. Проте в цьому випадку слід звернути увагу на те, що всі ці дрібні сервіси, через низьку пропускну спроможність можуть виявитися просто неготовими до такого напливу користувачів і… луснути, як булька на воді. Адже таке вже було, коли Ex.ua не працював якийсь час в 2012 році і користувачі перейшли на сайт FS.ua, який через перевантаженість просто «ліг».

А тим часом…

Укрінформ вирішив нагадати, до чого привели схожі інциденти в минулому.  В 2012 році після звернення Торгового представництва США міліція припинила роботу одного з найбільших українських порталів обміну файлами Eх.ua. У відповідь на закриття файлообмінника EX.UA українські користувачі мережі заблокували інтернет-ресурси влади: сайт Президента, Кабміну, Верховної Ради, Служби безпеки України, правлячої тоді Партії регіонів тощо.

Саме тоді стався безпрецедентний випадок: у лютому 2013 року міліція відкликала вимогу про блокування порталу EХ.UA і ресурс частково відновив роботу.

Невже подібного спротиву слід очікувати тепер?

Укрінформ

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ