Сьогодні, 23 серпня, у приміщенні Львівської міської ради відбулись урочисті збори з нагоди відзначення 22-ї річниці Незалежності України. Відкрив захід хор «Гомін» виконанням Гімну України. За доброю львівською традицією змовити молитву за Україну до слова запросили капелана Львівської міської ради отця Павла Дроздяка, повідомила прес-служба Львівської міської ради.
«Я тішуся, що наше добре українське ім`я існує і буде існувати, тому що в наших серцях живе любов до Бога і до України. Мені надзвичайно приємно, дорога святочна громадо, що сьогодні черговий раз я стою перед Вашими світлими обличчями, для чого, щоби разом із вами подякувати Богові за цей дар свободи, яки ми маємо. За цей дар свободи, який ми посідаємо і який ми кожного дня в своєму житті практично маємо можливість реалізувати.
У сьогоднішній день, який ми відзначаємо святкуваннями, мені до думки прийшло послання апостола Павла, в якому апостол говорив чітко і відверто : «мої побратими, покликанні до свободи. Бажаю тільки, щоби ваша свобода не стала для вас можливістю спіткнутися, пам`ятаючи, що свобода вам дарована для того, щоби в любові служили одні одному.
Тому сьогодні, вітаючи всіх нас з днем нашої свободи, з Днем нашої Незалежності, насправді бажаю наголосити на словах апостола Павла - служити в свободі одне для одних, віддавати себе одне для одних. Брати і сестри, закликаю всіх нас бути небайдужими, віддавати себе своїй державі до кінця, не залишаючи собі нічого. Нехай ця любов і Боже благословення, благословення наших великих провідників народу, зійдуть сьогодні на нас і дарують нам розуміння свободи, яка б допомогла нам знайти дорогу. Тому що наша свобода і наша державність починається з нас самих», - зазначив отець Павло Дроздяк.
Також на зборах був присутній і колишній міський голова Львова Василь Шпіцер.
У переддень річниці Незалежності міський голова Львова 1990-1994 років Василь Шпіцер звернувся до львів'ян з вітальним словом.
«Проголошення незалежності – це величезне свято і чи не найбільший день в тисячолітній історії України. І неменше свято у нас сьогодні – День Прапора», - зазначив з трибуни Василь Шпіцер.
«Хочу також відзначити, що через 2 роки будемо відзначати 150-річчя від дня народження Андрея Шептицького. За останні 20 років місто встановило декілька величавих пам’ятників – Шевченкові, Грушевському, жертвам єврейського гетто, Просвіті, львівській професурі, яка загинула від рук німецьких нацистів. І тому я прошу міського голову нарешті здійснити проект від 6 липня 1990 року щодо побудови пам’ятника Шептицькому», - додає Василь Шпіцер.
Чинний міський голова Львова Андрій Садовий привітав усіх зі святом та вручив від імені громади міста почесні відзнаки, подяки та дипломи.
«Серед нас присутня велика делегація українців, яка приїхала з цілого світу, цю делегацію очолює Євген Чолій. Сьогодні, коли я мав велику честь вітати у «Львівській Політехніці» один з форумів, який проходить під егідою Х конгресу українців, ми говорили про українську справу, яка триває тисячу і більше років. Щоби краще зрозуміти, що таке українська справа, треба переглянути фільм Єжи Гофмана «Чотири фільми про Україну».
Я не знаю, чи є ще країна в світі, яка пройшла такі складні лихоліття і випробування, де так знищували один одного, де було стільки біди. Але ми - нація, яка має якусь Божу ласку, Божий дар відновлюватись і жити далі.
В цьому році я з великою приємністю прочитав декілька добрих книжок, остання з них - книжка Богдана Гаврилишина «Лишаюся українцем». Він розказує свій неймовірний шлях, але це шлях успіху українця, який не склав руки, не змирився з обставинами, який йшов уперед. Чи шлях Петра Яцика, який не захотів бути бідним. І таких прикладів є тисячі. Мені дуже приємно, що ми у Львові маємо честь гостити багатьох успішних українців, які приїхали з Америки, Канади, Австралії, країн Європи. Це успішні люди, їм не стелили килими, їм не кидали пелюстки під ноги, вони не мали своєї держави, вони - в серці українці, і вони роблять свою справу для України кожного дня.
В ці дні напевно багато хто згадає Акт проголошення нашої Незалежності, які ми були тоді щасливі.
Ми все маємо: український прапор, український гімн, наші символи. Все мало йти легко, дуже просто. Але мало було тих, хто би говорив нам правду. Ми мали дуже багато політиків, провідників, але всі вони розказували українцям те, що вони хотіли почути. І українці їх обирали на посади, зачаровувались, потім розчаровувались, і це триває і триває. Але є велика надія - це оті молоді хлопці і дівчата, які народились в нас, український, теперішній час. Які не інфіковані вірусом комунізму, не мислять стандартами подвійної чи потрійної моралі. Наше завдання - дати їм шанс будувати цю державу для них і їхніх дітей. Для цього треба зрозуміти просту істину - є велика українська справа, і від кожного з нас залежить, якою ж вона буде.
Я сьогодні на Конгресі згадував Івана Франка. Я не знаю, чи існує українець, який написав більше за нього. Як його ненавиділи в ті часи, коли він творив, як його зневажали, не поважали, а він робив свою справу, твердо, гостро. Це львів’янин, яким ми гордимося. Так, сьогодні ним гордиться вся Україна. Чому ми такі є? Чому ми боїмося говорити правду?
Наше завдання сьогодні, щоб молоде покоління виростало з реальним розумінням, що завтра їх чекає світ, що змінюється. Світ непередбачуваний, і треба завжди бути готовим до викликів. Дякувати Богу, що ми маємо сусідів, які нас завжди змушують бути в тонусі. Але ми самі повинні себе тримати в тонусі. Бо дуже часто патріотизмом ми називаємо те, що ми співаємо українські пісні, вдягаємо вишиванки. І нічого, що беремо хабарі, так всі українці роблять! Ми можемо паркувати машину будь-де, її не можна забрати, бо це приватна власність.
Ми - українці, а чи ми є чесними, чи ми є щирими. Ми багато про це можемо говорити. Але я тішуся, що серед нас є приклади людей, якими місто гордиться: Лариса Крушельницька, Ігор Юхновський. Це є велика надія, що ми маємо шанс у цьому житті. Дуже багато тих молодих людей, які народились в незалежній Україні, сьогодні стажуються в нас у міській раді. За останні сім років більше 6 тисяч молодих людей пройшли стажування, і ми кращих лишаємо працювати. Адже нам потрібні якісні українські управлінці, які мають фах, бажання працювати, і які в душі є українцями.
Можна стояти і спостерігати, а можна показати іншим приклад, якісний приклад. Це все залежить від кожного з нас. Щоб батько був добрим батьком в своїй сім’ї, добре виховав своїх дітей. Нема хати скраю, в нас є одна наша хата. Бог нам дав прекрасну землю, ми маємо велику Його ласку та любов. Він нам дав Незалежність. Дай Бог, щоб ми з вами були свідомі і помогли тим молодим людям підростати і бути сильними. Якщо будемо жити за заповідями, будемо успішними, будемо щасливими», - зазначив у вітальному слові міський голова Львова Андрій Садовий.
Довідка.
Шпіцер Василь Іванович – це український політик та підприємець, колишній міський голова Львова (1990-1994 років), кандидат технічних наук. Народився 2 жовтня 1947 року в с. Нижня Лукавиця Стрийського району на Львівщині. Навчався на електрофізичному факультеті Львівського політехнічного інституту. З часу перебудови почав активно займатись громадською діяльністю в якості делегата установчого з'їзду Товариства української мови імені Шевченка, делегата установчої конференції Народного Руху у Львові, а також члена президії Товариства української мови імені Шевченка.
У 1994–1995 роках був начальником управління Львівської обласної державної адміністрації. З 1996 року - заступником директора Дочірньої фірми «ГАЛЬ-Дженералтранс».
Фото - прес-служба ЛМР та Ярослав Тимчишин
