Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Кадровий голод та брак приміщень

Дві найбільші проблеми військових комісаріатів – кадровий голод та брак приміщень. Про це, а також про підготовку до весняного призову та призову офіцерів запасу, а також про майбутнє реформування військових комісаріатів в інтерв’ю Гал-інфо розповів Львівський обласний військовий комісар підполковник Олександр Тіщенко.

Коли розпочнеться весняний призов і скільки з Львівщини піде служити юнаків?

Указ Президентом України про проведення весняного призову вже підписаний. Розпочинається він з 1 квітня, а відправлення до Збройних сил України у нас розпочнуться з 4 квітня. Планове завдання для Львівської області, як завжди, не маленьке, а одне з найбільших в Україні. Ми йдемо другими після Дніпра і Харкова. З Львівщині служити піде близько 750 чоловік.

До категорії призовників відносяться громадяни віком від 17 до 27 років, але підлягають призову громадяни від 20 років. Тих, кому ще немає 20 років, викликають у військкомат на медичні комісії, але вони призову не підлягають. Нагадаю, що строкова служба триває півтора роки.

Коли розпочнеться процес призов офіцерів запасу, випускників військових кафедр?

Прийнято рішення командуванням ЗСУ, і є відповідне рішення парламенту щодо призову офіцерів запасу віком до 43 років, які закінчили військову кафедру. Попередньо ми проводимо виклик таких офіцерів. Наприклад, людина закінчила військову кафедру 20 років тому і за цей час не приходила у військкомат, бо армія тоді валилася і валилися разом із нею військкомати, всіх скорочували і облік нікого не цікавив. Тепер ми цих людей викликаємо і робимо медичне обстеження. Коли прийде директива на призов, ми вже будемо знати, скільки у нас є придатних до служби офіцерів запасу.

Наразі їх не забирають на службу?

Ні, але ми їх викликаємо, проводимо співбесіди та призиваємо. На сьогодні 34 офіцери вже призвано із запасу. Це в рамках призову офіцерів. Люди добровільно висловили бажання проходити службу. Офіцер заробляє щонайменше 11 тис. грн. Багато хто з них завершили службу в армії без права на пенсію. Дехто, закінчивши військову кафедру, в цивільному житті не знайшов себе, але військову справу знає і вміє командувати. Такі люди приходять до нас і знаходять себе у ЗСУ.

Як щодо контрактників? Чи виконується план в області?

За перший квартал у нас ситуація не погана. На сьогодні виконання становить на рівні 80%. Але місяць ще не закінчився. Ми плануємо закрити питання контрактів на 100%. Контракт – це виключно добровільна основа.

Як зараз із початковою військовою підготовкою у школах?

Сьогодні відновлено уроки допризовної підготовки юнаків. Насправді їх ніколи не призупиняли, але були часи, коли до цього ставилися дуже поверхнево, як до другорядного предмету. Патріотизм "вирубували" на корені ще у школі. Тепер це компетенція освіти, хоч ми контролюємо процес і проводимо різні заходи. Наприклад, нещодавно організовували стрільби для учнів 10-11 класів. Юнаки повинні навчатися військовій справі.

Знаємо, що в роботі військових комісаріатів мають відбутися зміни?

Станом на кінець 2018 року військкоматів як таких не буде. Буде щось на зразок військових центрів надання послуг. Військові комісаріати мають негативні асоціації з радянським минулим. Сподіваюсь, що із зміною назви на європейський манер, відбудуться і якісні зміни в роботі.

Чи працює вже військовий електронний облік? Як вноситимуть дані про військовозобов’язаних громадян?

Електронний облік вже працює. Військовозобов’язаному не потрібно навіть приходити у військкомат для внесення інформації. Облік наповнюватиметься автоматично і переходитиме  в базу державного реєстру. Автоматично будуть залучені всі служби - податкова, прикордонники, поліція тощо. Ми автоматично будемо  отримувати всі данні по цьому державному реєстру. Відтак, тим, хто ухиляється, закордон буде виїхати складно. У нас буває так, що під час призову кажуть, що людина закордоном, а він у сусідній хаті сидить, і це складно перевірити. Тепер по реєстру реально буде видно перетинав він кордон чи ні.

Як щодо тимчасово переміщених осіб, переселенців?

Всі переселенці, які приїхали жити на Львівщину, мають прийти у військкомат і стати на військовий облік. Якщо ми виявимо таких, які не стали, це порушення військового обліку. Вони будуть оштрафовані і покарані.

Скільки кримінальних справ є по тих, хто ухилявся від призову?

За 2016 рік, за час осіннього призову, область мала близько 20 кримінальних справ щодо тих, хто ухилявся від призову.

А щодо шести хвиль мобілізації?

Там вже все закрито. Люди, які ухилялися, вже отримали умовні терміни покарання. Є рішення судів, люди мають судимості. Були такі, які приходили і йшли на контракт, тоді справа автоматично закривалася.

Розкажіть про Третій батальйон територіальної оборони. Ми знаємо, що по цьому батальйону були заведені кримінальні справи.

Цей батальйон ще 1 січня 2015 року передали до складу 24 ОМБр. На той час були порушені кримінальні справи по їхньому комбату за незаконну розтрату коштів. Були перевірки, в тому числі і з боку КРУ. Наскільки мені відомо, по цьому батальйону справи ще не закінчено, триває розслідування. У вересні 2014 року я змінив тодішнього комбата, взяв під командування батальйон...

Який був стан батальйону?

Жахливий.

Чому? Не було забезпечення?

Забезпечення було. Не було порядку. Не було ні кадрового обліку, ні обліку наказів, ні обліку майна. Особовий склад вивести не можна було. Лише у грудні 2014 році я їх вивів із зони АТО, з окремого територіального управління «Луганськ».

Скільки Ви часу перебували в АТО?

З вересня по грудень 2014 року. Але постійно не був, мусив щоразу повертатися до Львова, бо йшла третя та четверта хвилі мобілізації. Комусь їх треба було проводити. Я тоді виконував обов’язки військового комісара і паралельно відповідав за батальйон. Ви пам’ятаєте, яка тоді була складна і неспокійна ситуація. У 2014 році було і блокування доріг, і пікети адміністрації. Це був складний період.

Які кадрові перестановки в районах ви провели?

За мою каденцію я вже зняв п’ять військових комісарів. Двічі міняв комісарів у Старому Самборі, Мостиськах, Жидачеві, Кам’янка-Бузькій.

За що їх зняли з посад?

Люди були просто не на своєму місці. Крім того, я практикую проведення ротацій. Так, шість воєнкомів перемістив з одних військкоматів на інші. Коли людина багато років на посаді, вона вростає корінням і її треба трохи розворушити, щоб почалася більш активна робота.

Як багато у військкоматах працює учасників бойових дій?

У нас у кожному військкоматі є ті, що пройшли АТО. У тому числі і ті, хто отримали поранення. У нас працює багато учасників бойових дій. Усі воєнкоми пройшли через зону ведення бойових дій. Лише 25 людей з 600, які працюють у військкоматах, не були ще в АТО. Вони офіцери і, звичайно, що вони поїдуть туди. Відряджатимуться у бойові частини на рік. У нас усі комісари готові їхати в АТО, бо там іноді значно простіше, ніж тут.

У Львові є приміщення, де колись були військкомати, вони перебувають у дуже поганому стані і практично не використовуються. Чиї вони?

Ці приміщення не наші, бо вони вже давно передані місту. У нас є акти прийому передачі. Усі питання по цих приміщеннях – до влади міста. Ви бачили, в якому стані ці приміщення? А ще зверніть увагу на приміщення обласного військкомату. Фасад потребує негайного ремонту, бо колись просто когось уб’є ліпнина, яка пішла тріщинами. Це питання часу. В приміщенні ми зробили ремонт коштом військового бюджету. Однак це приміщення на балансі Львівської обласної ради. На жаль, жодної копійки на ремонт фасаду не виділили. Лише обіцяють. Самотужки ми ремонтувати не можемо, бо приміщення є пам’яткою ЮНЕСКО. Таке враження, що поки когось не травмує, нічого не зроблять.

Чи відчуваєте ви потребу у цих приміщеннях колишніх військкоматів, які пустують у Львові?

Саме так, відчуваємо гостру потребу. У мене чотири військкомати Львова перебувають в одному приміщенні на вул. Батуринській. Три поверхи – чотири військкомати. Там страшна тиснява, не вистачає кабінетів. Особливо, коли починається призов. Нам би дуже допомогло, якби Личаківсько - Залізничний військкомат ми змогли б перемістити в приміщення на вул. Личаківській, біля військового госпіталю. Однак на це має бути воля міста. У нас Сихівський військкомат також в центрі. Чому, наприклад, не підшукати приміщення і не перемістити його на Сихів? Немає волі урядників на це. 

А є якась процедура повернення цих приміщень?

Все просто. У нас таких проблем в районах області не виникало взагалі. Це була спільна директива Міністерства оборони і Кабміну. Органи державної влади на місцях мали б забезпечити приміщення. Це стосується і Львова. Вже пройшло три роки, а віз і далі там. Ніхто приміщень так і не виділив. Відповідь - «нема». В області нам ідуть на зустріч, а у місті такого нема. Ми неодноразово писали звернення з цього приводу, безрезультатно. Таке враження, що нашій державі потрібно мати постійну мобілізацію. У 2014 році, коли була мобілізація, то військкомати поважали. Тепер мобілізації нема і про проблему забули.

Скільки від початку війни загинуло людей зі Львівщини?

Загалом загинуло 467 осіб з усі військові формування. У тому числі 175 військовослужбоців ЗСУ.

Щодо поранених, то таких  відомостей нема. Пораненими займаються командири частин. Ми ж виплачуємо кошти і оформляємо пенсії по інвалідності. Жодних затримок із цими виплатами у нас нема. Ніхто не жалівся.

Чи ведеться статистика самогубств серед демобілізованих?

Ні, такої статистики немає. На Львівщині випадки самогубства після демобілізації мені невідомі. Зрозумійте, що люди, які приходять з війни, мають певні психологічні травми. Тому на рівні міста та області мали б бути створені реабілітаційні центри для психологічного розвантаження. Людина прийшла з війни і її потрібно на місяць чи то й два відправляти на реабілітацію. У нас, на жаль, всі про це забувають. Якщо щось сталося, то хто винен? Усі біди валять на військові комісаріати. Але військові комісаріати виконують своє завдання. Ми і так робимо значно більше від своїх повноважень. У мене працівники, які ведуть соціальні питання, насправді займаються усіма людськими проблемами. Ми нікому ніколи не відмовили. Навіть по селах, якщо треба допомога - чи то привезти дров, чи полагодити дах - і цим займаємось, хоча це і не компетенція військового комісара. Робимо те, що ми не вповноважені робити, але суто по-людському намагаємося завжди допомагати демобілізованим, якщо ті звертаються.

Які ще проблеми є у військових комісаріатів?

Кадровий голод. Напередодні війни розвалили військкомати, залишивши воєнкома і трьох тітоньок. Зробили це спеціально. Всіх фахівців скоротили. А щоб стати досвідченим комісаром, треба пройти від офіцера відділення призову до заступника з мобілізації. Щоб стати комісаром треба було попрацювати мінімум 5-6 років, і тоді людина отримувала досвід, ставала компетентною. Нині люди приходять без досвіду і це складно. Шана і повага учасники АТО, але вони не знають специфіки роботи. Щоб його навчити, треба не один рік, але, на жаль, через війну реалії такі, що тільки ти його навчив, а вже забирають до війська. Поки йде війна, плинність кадрів буде велика. У мене на сьогодні з військкомату 100 чоловік у зоні АТО і їхні посадові обов'язки виконують інші.

Розмову вела Анна Джунківська.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ