Огляд важливих міжнародних подій за 11-13 серпня від агенції інформації та аналітики Гал-інфо.
Головним мейнстрімом, який останні дні минулого тижня приковував увагу всього світу, був раніше оприлюднений обмін погрозами КНДР і США знищити однин одного. Світові ЗМІ описували картини ядерного апокаліпсису, експерти оцінювали шанси виникнення гарячої фази конфлікту та його наслідки, латиноамериканські політичні лузери і собі долучились до веселої гри у масштабні погрози, соплемінники Барака Обами тяжіють до кривавого дежавю 2007 року, а Кремль розпочав нову фазу «Другої холодної війни» – скриту мілітарну повзучість у напряму ЄС.
Вербально-гібридна сутичка
Видання «Washington Post» повідомило 8 серпня, що КНДР успішно протестувала невелику ядерну боєголовку, розміри якої дозволяють помістити її в ракети, що наявні у Північної Кореї. До таких висновків дійшли аналітики Агентства військової розвідки США. Далі Кім Чен Ин пригрозив США «нещадними фізичними діями» у відповідь на нові санкції, які стосовно КНДР прийняли у Раді Безпеки ООН три дні раніше. Зокрема, лідер північних корейців пообіцяв першочергово знищити острів Гуам, на якому розміщена американська авіабаза. Отож «Король пораненої зірки» (так його ніжно називала матуся) першим вдався до ядерних погроз.
У відповідь на зухвалі залякування Дональд Трамп, коментуючи ситуацію, заявив, що в такому випадку північнокорейська «поранена зірка» буде персонально знищена, а вся КНДР відчує на собі «вогонь і лють», яких планета Земля досі не бачила.
Експерт Ноа Ротман на шпальтах «Commentary» висловився, що у Дональда Трампа є два варіанти вирішення конфлікту й обидва погані:
1) Покластись на стратегію ядерного стримування, тобто дозволити КНДР і далі розробляти ядерну зброю;
2) Піти на майже неможливий ризик і фізично нейтралізувати ядерну програму КНДР.
Ліволіберальне видання «Economist» погодилось, що хороших опцій США вже не мають, найгіршим варіантом було б почати ядерну війну, а головним і ризиковим трендом залишається випадкова ескалація ядерного конфлікту.
Еліот Коен, професор стратегічних досліджень на факультеті передових міжнародних досліджень університету Джона Хопкінса, висловив переконання у публікації для видання «Atlantic», що американські громадяни не готові до превентивної війни з КНДР хоча б з тієї причини, що це буде третя війна США в азіатському регіоні з 1945 року. А з огляду на те, що більшість американців не довіряють Трампу, йому буде складно пояснити громадськості таке рішення.
Цікаво дізнатись, чи Еліот Коен пригадує, щоби Дональд Трамп, урочисто обідаючи із Сі Цзіньпіном на Флориді, консультувався з кимось, коли віддав наказ завдати ракетного удару по аеродрому Башара Асада.
Брюс Беннет, військовий аналітик і керівник корпорації RAND (провідна експертна структура США з військово-стратегічних питань), на сайті організації розповів, що «хірургічний удар» по військових об'єктах КНДР не доцільний. І дав пораду адміністрації Дональда Трампа взяти до уваги наростаюче бажання серед північнокорейської еліти до суспільно-політичних змін. А це означає, що оточення Кім Чен Ина готове піти на угоду з Вашингтоном і змістити диктатора шляхом державного перевороту, щоби встановити в країні адекватне правління.
Майкл Аллен, політичний оглядач видання «Axios», зазначив, що з «усіх дурниць, які заявила КНДР, погрози на адресу Гуаму – найбільш дивні». Будь-яка атака КНДР на американську авіабазу – це однозначний суїцид, оскільки «відповідь США буде спустошливою і остаточною». Товариш Ин має тільки один шанс на постріл, який стане для нього останнім.
Ймовірний природний катаклізм
Може трапитись так, що для самознищення КНДР не буде потрібна мілітарна потуга США. Стала помітною активізація вулкана Пектусан, який розташований на кордоні КНДР і Китаю. Підземні ядерні випробування КНДР можуть призвести до фатального виверження, під час якого повториться 1903 рік. Тоді, у порівнянні, виверження було не надто сильним. Проте якщо підземні ядерні випробування розбудять вулкан так, як це було у Х столітті, навіть важко буде уявити масштаби руйнувань у Кореї, Китаю і навіть на РФ, якщо потужна магма і попіл вирвуться із кратера діаметром чотири кілометри та з висоти 2750 метрів.
Американці хочуть провчити руских
Видання «NewsWeek» повідомило про результати соціологічних опитувань, які вказують, що більшість американців підтримують відправку військ США для захисту країн Прибалтики, а понад половина опитаних вважають Москву загрозою, яка потребує нейтралізації. Потенційним партнером Москву вже не вважають.
Дане опитування також показало широку підтримку санкцій відносно РФ, причому 41% американців висловився на користь санкцій, запроваджених за агресію руских проти України. А ще 44% респондентів висловились за додаткове посилення санкцій проти Кремля за його втручання у вибори в США. Заявам Москви, що вона не планує агресії проти своїх сусідів не вірить ніхто.
Гібридна повзучість Кремля
Військово-політична ситуація на українсько-білоруському кордоні кардинально змінилась: Москва почала повзуче захоплення Білорусі, посилаючись на необхідність охорони спільних кордонів союзної країни від імовірного наступу НАТО. Військовий експерт Олексій Арестович вважає, що перша фаза гібридної московської війни проти Заходу (2007-2017) завершилась, а з підготовки до навчань «Захід-2017» почалась друга фаза. Так зване удосконалення системи ППО на території Білорусі насправді потрібне лише у тому випадку, якщо на Кремлі планують наступальні операції.
Натомість речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов закликав громадян не хвилюватись і спати спокійно, що повзучий кремлівський гібрид Україні не загрожує, до України не доповзе. Дивовижно підозріла безпечність у Генштабі ЗСУ. Адже навіть і не військовим експертам зрозуміло, що захоплення Білорусі відкриває перед Путіним нові вектори для шантажу, погроз і нових можливостей для амплуа божевільного з ядерним пультом.
Нагадаємо, 11 серпня Путін вніс у парламент проект федерального закону, який дозволить Москві використовувати білоруські ППО на кордонах Білорусі з ЄС та Білорусі з Україною. У разі провалу багатоходівки всю відповідальність Кремль перекладе на Білорусь, мовляв, у Мінську затіяли нову ескалацію. А в разі успіху, тобто захоплення Києва, по ботоксній фізії знову потече сльоза радості, як текла після захоплення Криму.
Бойова Венесуела
Ще у травні Ніколас Мадуро, отримавши від друга Владіміра дозвіл не повертати майже мільярдний кредит, бундючно заявив, щоби Дональд Трамп прибрав руки від Венесуели і не втручався у внутрішні справи його диктатури. Очевидно, що президент США не звернув уваги на заяву Каракаса, отож Мадуро почав інтенсивно шукати якнайшвидшого контакту з Дональдом Трампом для перемовин віч-на-віч з метою вирішення венесуельської кризи. У Білому Домі відмовили не тільки у зустрічі, а й у телефонній розмові, яку 11 серпня запросив диктатор Мадуро, аж поки він не відновить у країні демократичний устрій.
Тим часом Путін екстрено переказав Мадуро ще один кредит на $6 мільярдів, щоби Москва не позбулась свого останнього бастіону в Латинській Америці. Отримавши фінансову підтримку Кремля, яка дає змогу відкласти венесуельський колапс, у Каракасі знову взялись погрожувати Вашингтону.
Двадцятисемирічний Ніколас Мадуро-молодший вважає, що вже цілком дозрів, щоби стати на прю із Вашингтоном. Він заявив: «Якщо США атакують Венесуелу, ми захопимо Білий Дім». А перед гучною заявою сина Ніколас Мадуро-старший порівняв себе з колишнім іракським диктатором, з якогось дива наголосивши: «Я схожий на Саддама Хусейна – на живого Саддама Хусейна».
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив про можливе військове вирішення кризи у Венесуелі. Після цієї заяви, повідомила соціологічна компанія «Rasmussen Reports», рейтинг президента США почав зростати.
Кенія на межі кривавих зіткнень
Після президентських виборів у країні знову активізувалось міжетнічне напруження: стало відомо про 11 загиблих опозиціонерів під час масових заворушень у Найробі. Поки що агресія не дійшла до амплітуди 2007 року, коли тільки за офіційними даними загинуло понад 1100 осіб, а 600000 кенійців залишились без даху над головою. Тоді заворушення спровокував усе той же Раїл Одінга, який і цього року знову програв президентські вибори.
Суть протистояння переможців і опозиціонерів ускладнюється міжетнічними чварами. Ухуру Кенніата представляє найчисленнішу в Кенії народність кікуйю, а Раїла Одінга має підтримку народу луо і кількох дрібніших племен. Опозиційні лідери звинувачують президента Ухуру Кенніата у створенні уряду етнічної більшості та утисків прав інших народностей, через що протистояння й має ознаки міжетнічних чвар.
Колишній генеральний секретар ООН Кофі Аннан уже звернувся до опозиціонерів з проханням поважати вибір народу і вирішувати незгоду в суді. Проте Раїла Одінга, якого негласно підтримує Барак Обама, грається у мовчанку. Він не звернувся з промовою до своїх прихильників, отож ситуація в Кенії вкрай напружена.
Теорія відплати Мокшицького
Знаний львівський історик Андрій Павлишин раніше повідомив, що у травні цього року громадянин Польщі Мечислав Мокшицький презентував свою теорію «Покарання з Небес». Згідно з його повчанням, кривава війна на Донбасі – це покарання Всевишнього для України, тому що українці не вибачились перед Варшавою за те, що чинили опір звироднілим польським убивцям, що не дозволяли полякам винищувати себе без опору. Не всі в Україні сприйняли контровесійні умовиводи колишнього лукавецького аграрія, більшість навіть дуже обурилась, а дарма. Ймовірно теорія справедливої відплати має і раціональне зерно, якщо її застосовувати до місця.
Польський телеканал TVN24 повідомив, що цими вихідними Поморське воєводство зазнало фатальної руйнації внаслідок сильного буревію, який знищив десятки гектарів лісу, переламавши дерева наче сірники. П'ятеро поляків загинуло, десятки зазнали поранень, без електроенергії залишились орієнтовно 400 тисяч будинків.
Це вже другий такий сильний удар стихії. Перший відбувся у червні, орієнтовно через місяць після оприлюднення теорії «Покарання з Небес». Варшаві тоді ще поталанило, на відміну від інших регіонів Польщі, де наслідки були фатальними. Там люди вигрібали воду з будинків і магазинів, а в деякі місця рятувальники навіть не могли дістатись у найближчі дні після стихії.
Згідно з теорією «Покарання з Небес» такі природні катаклізми можуть бути справедливим покаранням за паплюження у Польщі українських могил, а також за українофобство, яке віднедавна почали знову плекати польська влада і костьольна ієрархія. Новоявлені пілсудчики не здають собі справи, що Господь має драбину вверх і в долину.
Нагадаємо, у березні 2013 року, коли патріарх Святослав Шевчук ініціював примирення між українським і польським народами (друге після червня 2005 року), і простягнув руку миру, громадянин Мокшицький плюнув у долоню патріарха. Тоді він сказав, що формула українського примирення «прощаємо і просимо вибачення» для поляків неприйнятна, що поляки потребують почути від українців «перепрошуємо і просимо вибачення». Більше того, громадянин Мокшицький потоптався по світлій пам'яті блаженного Івана-Павла ІІ, по його «Посланню з нагоди 60-річчя трагічних подій на Волині» від 7 липня 2003 року. Казус у тому, що в той час автор теорії «Покарання з Небес» був особистим секретарем Івана-Павла ІІ. Можна тільки уявити, як каторжно, затамувавши у собі до слушного часу вроджений великомазовецький шовінізм, йому доводилось готувати текст цього папського послання, в який тогочасний понтифік заклав християнську формулу примирення – «прощаємо і просимо вибачення».
Сьогодні Мокшицькому лицемірити вже не потрібно, він не секретарює у покійного Івана-Павла ІІ. А сидячи у Львові без сенсу, почав втрачати апостольського духа і євангельське ставлення до ближнього. Це вже видно неозброєним оком. Такий духовний ґандж, особливо неприпустимий для кліру, в Церкві прийнято виправляти посиленою місійною працею серед потребуючих народів, наприклад, Беніну, Буркіна-Фасо або Кенії.
Ярослав Левків
