Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Андрій Кузнік: потрібно створити такі умови праці, щоб не було бажання думати про корупційні дії

Очільник Львівської митниці Андрій Кузнік розповів Гал-інфо про нюанси роботи на Львівській митниці на найближчі плани і реформи.
Андрій Кузнік

Нагадаємо, до зони відповідальності Львівської митницю належать всі митні пости на території Львівської області. Об'єднану Галицьку митницю, яку утворили у 2019 році із Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської митниць було ліквідовано в жовтні 2020 року. З того часу Львівську митницю очолювали Ілля Ніжніков, Даніїл Меньшиков та Олег Шахрай. 

З 02 березня 2023 року на посаду виконувача обов’язків начальника Львівської митниці призначено Андрія Кузніка. 

Андрію, ви прийшли на посаду керівника Львівської митниці з доволі тривалим досвідом роботи в Службі безпеки України. Коли людину з таким досвідом переводять на інший напрямок то ймовірно ставлять перед нею високі цілі?

Основна задача – навести лад як в середині митниці, так і у відношенні до неї з боку органів влади та суспільства в цілому. Оскільки, хто тільки не мав за весь час існування Львівської митниці зауважень до її роботи. На мою думку, першим кроком до позитивних змін стала відкритість та публічність роботи нашої митниці. Ми почали дослуховуватись до підприємців та людей, які здійснюють митне оформлення імпорту та експорту товарів або просто перетинають кордон в зоні діяльності Львівської митниці, чути їх зауваження та вживати, в межах чинного законодавства, заходів щодо усунення цих зауважень та покращення нашої роботи. 

Фактично ми перші почали виходити до людей та спілкуватись з ними. 

Крім того, мені, як людині з правоохоронним досвідом, легше було налагодити комунікацію з правоохоронною системою. Ми з ними розмовляємо однією мовою, розуміємо завдання, які сьогодні стоять перед нами і тому вибудовуємо правильний порядок взаємодії. 

Також, відповідності до завдань та обов’язків визначених законодавством, ми почали вибудовувати взаємодію з працівниками прикордонної служби.

Але найбільша комунікація у вас по роботі - саме з прикордонниками? 

На мою думку – так. 

Ми пліч-о-пліч працюємо з ними 24 на 7 на всіх пунктах пропуску, саме працівниками митної та прикордонної служб в першу чергу вживаються заходи щодо виявлення та первинного документування тих правопорушень, які вчиняються під час перетину кордону. Одночасно, ми так само тісно та на постійній основі взаємодіємо з такими правоохоронними органами як Служба безпеки України, Нацполіція та Бюро економічної безпеки, яких, в залежності від кваліфікації, повідомляємо про виявлені на кордоні правопорушення 

Вважаю, що виявлення та первинне документування правопорушень на кордоні – це наша відповідальність. Далі ми викликаємо оперативно-слідчу групу того правоохоронного органу, до компетенції якого відноситься розслідування виявленого злочину, для вжиття необхідних заходів в межах досудового слідства. 

Митниця це більше контроль ввозу чи вивозу?

Зрозуміло, що будь-який експорт підіймає економіку та сприяє надходженню котів в середину країни, а будь-який імпорт умовно створює конкуренцію внутрішньому товаровиробнику, що може негативно впливати на економіку. На жаль, станом на сьогодні до України надходить набагато більше товарів чим нами експортується.

Водночас, для нас, як для митниці, основне завдання – це збільшення надходжень до державного бюджету, зокрема у вигляді мита та податку на додану вартість, які справляються саме з імпорту. Є частково й експортні мита, але їх не так багато. Тому перед усім ми, зрозуміло, переймаємося питаннями імпорту. 

Тобто, в принципі, будь-яку державу не цікавить, що з неї вивозять. Всіх турбує питання саме ввозу? 

Так можна сказати, оскільки імпорт товарів це не лише питання справляння податків та митних платежів, це ще й питання контролю безпеки та якості того, що ввозиться в країну. До прикладу, Євросоюз менше цікавить, що він них заїде до нас, однак вони плідно контролюють ті групи товарів, які ми до них експортуємо. 

Зараз такий час, що контроль ввозу доволі ускладнений. Зокрема зважаючи на гуманітарні вантажі.

Так, контроль ввезення в країну гуманітарних вантажів також покладено на митницю і їх кількість з початком війни зрослі в рази. Однак слід зауважити, що з 1 квітня цього року, у зв'язку зі змінами в законодавстві, ми перейшли на електронне декларування вантажів гуманітарної допомоги, що значно полегшило нашу роботу. На сьогодні волонтери та громадські організації ще до прибуття на пункт пропуску подають електронні декларації, у зв’язку із чим ми маємо змогу швидше контролювати та оформлювати такі вантажі на кордоні. 

Є звичайно нюанси, зокрема з подальшою реєстрацією ввезених автомобілів. Зокрема, для того, щоб поставити на державний облік транспортний засіб, який був ввезений як гуманітарна допомога, необхідно мати роздруковану декларацію з печаткою митниці, яку ми не можемо видрукувати та надати суб’єкту, оскільки така функція не передбачена системою. 

При цьому, щомісяця в зоні діяльності лише нашої митниці як гуманітарна допомога ввозиться понад 5 тисяч транспортних засобів.

А комерційних вантажів зараз багато?

Щоденно до України через львівський кордон в’їжджає близько 600-700 вантажних автомобілів з товарами, що підлягають розмитненню.

Давайте трохи до сфер відповідальності. Багато людей досі не розуміють різниці між митником та прикордонником. І ви вище говорили про нову комунікацію між службами. 

Дійсно так, громадянам, які перетинають кордон не завжди зрозуміло, що у пункті пропуску одночасно працюють дві різні служби: митна та прикордонна, які виконують зовсім різні функції та завдання. 

Відтак, основним завданням митного органу є контроль вантажів, які ввозяться та вивозяться з країни, а також справляння з них митних платежів та податків, тоді як основним завданням прикордонної служби є контроль громадян, іноземців та осіб без громадянства, які в’їжджають та виїжджають з України, а також переміщення ними заборонених до вільного обігу предметів, наприклад зброї.

Говорячи про побудову нової комунікації між митною та прикордонною службою у міжнародних пунктах пропуску, розміщених на території Львівської області, мав на увазі нашу взаємодію щодо виявлення та первинного документування правопорушень, що вчиняються на кордоні. Основним завданням такої комунікації є чітких, злагоджений та послідовний порядок дій наших працівників, в залежності від того, в зоні митного чи прикордонного контролю було виявлено таке порушення. Саме від цього може надалі залежати те, чи буде винну особу притягнуто до відповідальності.

Давайте змоделюємо ситуацію. Якщо поляки на своєму кордоні виявили вантаж бурштину, хто винен в тому, що він виїхав з України? 

Працівник митниці. І це завжди буде працівник митниці, оскільки контроль за переміщенням товарів – це компетенція митних органів. 

Натомість якщо працівниками митної чи прикордонної служби Польщі буде виявлено особу, яка заїхала від нас на підставі підробленого паспорта, або у разі виявлення особи, яка нелегально перетнула кордон, наприклад у багажному відсіку автомобіля, тоді це питання до працівників прикордонної служби. 

Що зараз в основному везуть через кордон і намагаються приховати?

Здебільшого, основними предметами порушення митних правил є продукти харчування, корми для тварин та побутова техніка, однак часто працівниками нашої митниці виявляються й інші категорії високоліквідних товарів, які порушники намагаються ввезти в країну без декларування. 

Поїхати до Польщі придбати у магазині «Biedronka» продукти харчування та ввезти їх в України по нормі, щоб продати у магазинах населених пунктів, розташованих недалеко від кордону, це такий прикордонний бізнес місцевих мешканців. Хоча зараз він значно зменшився, оскільки для чоловіків введено ряд обмежень щодо виїзду за кордон. 

А яка ситуація з вивозом предметів, які можуть становити історичну цінність? 

Зазвичай працює правило, що предмети старовини, які старші 50 років, можуть мати культурну або історичну цінність. Тому для вивезення за межі країни предметів, яким понад 50 років, слід отримати довідку від закладу Міністерства культури, про те, що цей виріб або предмет не є культурною цінністю. У іншому випадку особа повинна мати дозвіл на вивезення такого предмета за кордон. 

У разі виявлення предмета, який може мати ознаки культурної цінності, без належних документів на його вивезення, ми можемо його вилучити та передати на відповідне експертне дослідження. Якщо експертом не підтвердиться його культурна цінність, ми повернемо такий предмет власнику. 

І питання вилучення - це теж питання митниці, правильно? 

Так. Працівники прикордонної служби можуть вилучати документи, на підставі яких особа перетинає державний кордон.  

Дякую. Яке у вас скажімо так, завдання мінімум, на найближчий рік роботи? 

На мою думку, нам потрібно створити такі умови праці для наших співробітників, за яких у них не буде виникати навіть думки щодо вчинення корупційного діяння. І чим більше ми їх створимо, і від того на скільки вони будуть кращі, напряму залежить задоволення працівником своєю щоденною роботою. 

Зараз, на шляху до покращення умов праці наших працівників, ми зокрема працюємо над логістикою, а саме над забезпеченням доставки людей до робочих місць, розташованих на кордоні. 

До прикладу, на пункті пропуску «Краківець» робоча зміна складається з 35 осіб. Для них з Львівською міською радою ми домовились про автобус на 40 посадкових місць, який буде доставляти їх зі Львова до пункту пропуску і назад. Зараз ми маємо отримати на нього фінансування і будемо використовувати його для доставки працівників на роботу. 

Тобто щоденно працюємо над такими внутрішніми зручностями, які покращують умови праці наших співробітників. 

Яка у вас зараз ситуація з кадрами? 

Минулого року, коли я тільки прийшов на посаду, у нас було 140 вакансій. Зараз залишилося близько 20 вільних вакансій. І це при тому, що за цей час ми звільнили 30 людей. Набір йде постійно, до нас йдуть працювати молоді люди після закінчення університету. Зокрема у нас підписані меморандуми про співпрацю з Львівським торговельно-економічним університетом та з Національним університетом «Львівська політехніка». Вони готують фахівців з митної та товарознавчої справи, які надалі мають змогу прийти до нас працювати.  

Думав, що черга охочих працювати на митниці має бути величезною? 

Розповім вам реальну історію. Приходить дівчина, яка закінчила з відзнакою митну справу в «Львівській політехніці», з метою влаштуватись до нас на роботу. Каже, що зараз, після університету, вже працює митим брокером і заробляє 35 тисяч на місяць. Тоді, як інспектор, який щойно влаштувався на роботу на митниці може розраховувати на заробітну плату в 17 тис. Звісно ця дівчина не пішла працювати до нас.  

Яка логіка, що вона сюди хотіла, пробує влаштуватитсь? 

Вона не знала просто. 

Яка середня зарплата на митниці? 

15-18 тисяч. 

Що у вас з гендерним поділом? 

З понад 1200 працівників митниці у нас 450 жінок. 

Якщо людину не зупиняє рівень зарплат і вона захоче працювати на митниці, що її робити? 

У нас є на сайті електронна пошта, надсилайте резюме.

Спілкувався Андрій Маринюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ