Львів відвідав Андрій Білецький, народний депутат України, а за сумісництвом і лідер Азовського руху. Впродовж дня, 28 вересня, він брав участь у суспільних і конфіденційних заходах, а ввечері відбулась його зустріч із активістами Цивільного Корпусу АЗОВ Львівщини та з городянами.
Городян, щоправда, було не дуже, тобто тих, хто безпосередньо не причетний до Азовського руху. Зате активісти Цивільного Корпусу АЗОВ і зацікавлені студенти вщерть заполонили зал у Будинку архітектора.
Під час зустрічі, яка почалась зі запізненням, Андрій Білецький розповів спочатку про себе, щоби познайомитись із присутніми, а потім і про історію створення полку АЗОВ та його участь у бойових зіткненнях із прокремлівськими сепаратистами. Далі відбувся обмін думками про політико-економічне сучасне і майбутнє України у режимі «питання-відповідь».
Отже, народний депутат Андрій Білецький розповів, що війна із ворогом і загроза Батьківщині активізують у патріотів посилену моторику, коріння якої сягає у дух минувшини, у давні традиції виборювання свого місця у світі на базисі парадигми давніх предків.
Із моменту настання нової історичної епохи українці здобули можливість самим творити свою історію. Час минав, а з ним змінювалося світобачення етносу. Патріотів ставало більше: від двох десятків активістів на Майдані – до двох тисяч бійців у бригаді спеціального призначення. Від кількох одиниць вогнепальної зброї, здобутої у бою – до власного танкобудування.
Спираючись виключно на власну міць та можливості, патріоти спромоглися сформувати свою військово-громадську силу, онтологічно нову для України. Упродовж півтора року інтенсивної праці було створено більше, аніж високопрофесійну боєздатну бригаду бійців на фронті: навколо військової формації АЗОВ утворена потужна база, яка має ряд супутніх осередків – політичний, соціальний, екологічний, культурний та освітній.
Для функціонування такої розгалуженої організації долучені сотні волонтерів та активістів. У більшості – це ініціативна молодь зі схожою ідейно-світоглядною системою мислення. Завдяки спільному розумінню історичного контексту сучасності, людина патріотичної формації усвідомлює необхідність подальшого індивідуального розвитку. Саме тому полк АЗОВ має свою офіцерську школу для підготовки військових командирів за стандартами рівня НАТО, тренувальну базу для новобранців із фінальним іспитом «Азов-Спартан», власну інженерну групу, котра здійснює ремонт та модернізацію бойової техніки, школу безпілотників, яка є «очима» розвідки, волонтерську групу інструкторів-іноземців, що мають великий бойовий досвід, та школу «Націократії» для політичної освіти активістів Цивільного Корпусу.
Раніше «азовцями» називали виключно бійців бойового підрозділу, відтепер «азовець» – це людина нової формації, яка уособлює якісно нову ідентичність. Кожен «азовець» несе із собою сукупність бойових здобутків військового підрозділу, соціальної активності, політичних амбіцій та ідейно-політичного вектору, тобто синергетичний дух бойової сім’ї АЗОВ.
Щодо поточної політичної ситуації в країні, то депутат Андрій Білецький доволі скептично налаштований до вищого керівництва держави, має підозру, що воно, керівництво, ймовірно може поторгувати інтересами України.
Лідер Азовського руху вважає, що у вищому ешелоні влади все робиться для того, щоби капітулювати перед зовнішньою кремлівською загрозою. А інструментом для капітуляції є Мінські домовленості, які нівелюють будь-які можливості для збройного спротиву України московській агресії. Однак іще більшою загрозою є спроба Банкової «продавити» через парламент особливий статус для Донбасу із подальшою можливістю для прокремлівських «моторол» засісти в українському парламенті. Навіть більше – мати власні воєнізовані загони правопорядку з поширенням їхньої правочинності на всю територію України.
Натомість Валерій Соловей, закордонний аналітик, політолог і професор МДІМВ, констатував: президент Порошенко зумів переконати західних лідерів, що той порядок дій, який передбачений Мінськими угодами, – нерозумний, тому що нелогічний.
Професор Соловей наголосив: «І загалом, західні лідери стали набагато уважнішими і до українських позицій та пропозицій. Скажу більше: наскільки мені достовірно відомо, Порошенко говорив із ними доволі жорстко. Він сказав, що жоден український парламент – ні цей, ні майбутній – не прийме закон про особливий статус Донбасу при таких умовах». Мається на увазі на умовах Кремля.
При слушній нагоді треба буде поцікавитись, звідкіля у депутата Білецького взялось таке тверде переконання, що президент Порошенко заповзявся привести у парламент сепаратистів та їхніх поплічників.
Стосовно зовнішньополітичної стратегії, то лідер Азовського руху вважає найбільш доцільним бути самодостатнім Тобто, мати армію рівня вишколу НАТО, але в НАТО не бути, не тулитися ні до Москви, ні до Вашингтона, а проводити власну зовнішньополітичну стратегію. За базис для такої стратегії Андрій Білецький пропонує проект «Міжмор'я», як його називав Юзеф Пілсудський, або Балто-Чорноморська вісь, як його називали Михайло Грушевський і Юрій Липа. Загалом стратегія правильна, державотворча, перспективна, але не на даний період.
Сьогоднішні обставини поставили перед Україною велику національну ідею, довкола якою можуть об'єднатися і всі довколишні народи – це оптимізувати Москву, нівелювати раз і назавжди це осине гніздо, злотворна діяльність якого вже поширюється не тільки на сусідів, але й на далекі заморські країни. А вже опісля можна буде практикуватися у геополітичних осях, дугах і навіть паралелепіпедах.
Під час зустрічі у Будинку архітектора, депутат Андрій Білецький зробив закамуфльований натяк, що у празник Покрови Пресвятої Богородиці, який є і Днем захисника України, Азовський рух змінить теперішній добровольчо-цивільний формат на політичний – стане 351 чи якою вже там політичною партією.
Тоді, пообіцяв депутат, широкий загал буде ґрунтовніше поінформований про назву нового партійного утворення, його статут і програму, і про те, що прагнуть зробити для України азовці – люди нової світоглядної формації.
Ярослав Левків.
