Сьогодні, 16 вересня, у Львівському державному палаці естетичного виховання молоді, що на площі Є.Петрушевича,2, відбулась зустріч з українським військовим, громадським та політичним діячем, засновником та екс-командиром полку «Азов» Андрієм Білецьким.
Послухати лідера «Національного корпусу» та поставити запитання, які турбують, зібралась і молодь, і її батьки, і люди поважного віку – зал був заповнений вщент.
У розмові з Гал-інфо, очільник львівського осередку партії «Національний корпус» Святослав Сірий розповів, що зустріч з першим командиром полку «Азов», народним депутатом України Андрієм Білецьким відбувається в рамках всеукраїнського туру.
«Андрій Білецький разом зі своєю командою подорожує по всій Україні: від Маріуполя та Харкова до Луцька та Івано-Франківська. І все це для того, аби донести до кожного громадянина України ідеї та засади нашої партії.
Адже старі політики, з все більшим наближенням виборів, щораз частіше переоповідають українцям нові казки про те, як вони змінять Україну, якщо за них проголосують виборці. Але єдине, що в них є, це не бажання допомогти Україні, а це спонсорські гроші невідомо від кого. Вони не мають ані дійсної підтримки від людей, ані реальних рішень, ба навіть, у них немає справжньої політичної волі.
Натомість, ми – «Національний корпус» – це дійсна сучасна сила, яка день за днем реалізовує власні соціальні проекти для населення України. За нас говорять навіть не так наші слова, як наші дії - наші проекти. Ми не ті, що обіцяють, мовляв «спершу прийдемо, а потім змінимо». Ми змінюємо країну сьогодні, і водночас змінюємось самі, працюючи щодня над собою».
Під час зустрічі усім присутнім показали фільм, який розповів про діяльність партії. Опісля виступив очільник «Національного корпусу». За словами самого Андрія Білецького, прямуючи до Львова на зустріч з місцевим населенням, він мав на меті ознайомити громаду з роботою партії як по всій Україні, так і конкретно на Львівщині.
«Насправді, мета моєї поїздки на Львівщину така ж, як і на кожній зустрічі по всій Україні. Завдання – говорити зараз не тільки про регіональні проблеми, а й про нашу загальну ситуацію в Україні. Говорити буду про Росію, говорити буду про те, що мені близько, про справжню ситуацію на Сході, про ситуацію на фронті. Будемо говорити про ситуацію всередині країни, зокрема, наголошу на діяльності п’ятої колони, про українську владу: що вона робить і що не робить. І про те як ми, націоналісти, бачимо вихід зі всіх цих проблем».
Отож, безпосередньо під час самого виступу Андрій Білецький доносив до людей такі меседжі:
"Сьогоднішня влада нічого не робить щодо посиленням впливу Росії на внутрішню ситуацію в Україні. Тобто за підсилення п’ятої колони. Ми з вами бачимо, що за півтора місяця два найбільших новинних українських телеканали «112» та «NewsOne», які й так не можна було назвати взірцем проукраїнськості та об’єктивності, перейшли під контроль Портнова і Медведчука. Фактично стали рупорами російської пропаганди.
Якщо враховувати ще й «Інтер» з «ТРК Україна», то ми отримаємо, що близько 60% українського інформаційного простору зараз фактично в руках російської влади. Адже, як ми всі чудово розуміємо, ці люди не є самостійними гравцями. Вони, в прямому сенсі, є маріонетками Кремля.
Владі дуже подобається працювати за таких умов, коли є коаліція, що має в руках абсолютно всі можливості: відібрати ліцензію, не визнати подібний продаж людям, які перебувають під санкціями.
Ми з вами бачимо, що сьогоднішнім очільникам України простіше стояти з плакатами про те, що "не забудемо Василя Стуса", аніж насправді взятись до справи. Я говорю про те, щоб нарешті зізнатись українському народові, що це не здоровий стан речей, коли кум Путіна - постійний представник президента України на перемовинах у Мінську, що він його бізнес-партнер. І на сам кінець взяти й нарешті посадити Медведчука або обміняти його на всіх наших побратимів, яких сотнями зараз утримують у т. зв. "днр" та у в’язницях Росії. Я певен, що Путін поміняв би одного Медведчука на всіх українських військовополонених.
Я розумію, що тема війни є болючою, особливо для Львів’ян, тому що дуже багато військовослужбовців звідси є сьогодні на передовій. Та чи робить українська влада достатньо задля досягнення миру на всіх теренах нашої рідної землі? Найперше, ми з вами повинні розуміти, що мир – це абстрактне поняття. Мир може бути досягнутий, наприклад, перемогою, а є інший мир – це такий, що його досягають шляхом капітуляції. Франція за часів Філіппа Петена в 1940 році насправді заключила мир з гітлерівською Німеччиною. Хіба це був мир, який влаштовував французів? Це була капітуляція і окупація країни.
Тому ми повинні визначити для себе, який ми хочемо мир. Ми хочемо мир за нашими умовами, ми хочемо мир на умовах міжнародних норм і договорів. Тобто, найперше, повернення наших територій, наших людей. І в цьому плані, в плані такого миру, влада не робить нічого. А в плані миру-капітуляції - тобто: «ось вам мир, там не стріляють, але тепер у вас є господар в Кремлі» - то це і Мінськ-1, і Мінськ-2".
