Торговельна блокада окупованих районів Донбасу набирає обертів. Добровольці, ветерани АТО не планують поступатися - до повного виконання їхніх двох головних вимог: визволення усіх побратимів та припинення «торгівлі на крові». Про подальші кроки учасників торговельної блокади в ексклюзивному інтерв’ю Гал-інфо розповів ветеран російсько-української війни, другий командир батальйону «Донбас» Анатолій Виногродський.
З Анатолієм Виногродським ми познайомились ще у 2014 році. Він воювати з російськими окупантами на Донбасі, пройшов «гарячі точки» фронту. Одна із них – Іловайський котел. На той момент підполковник Анатолій Виногродський (позивний «Гал») був заступником командира із озброєння. Пізніше став другим комбатом добровольчого батальйону «Донбас».
Іловайський котел. Розповідь комбата «Донбасу»
«Наша головна мета – визволення нашої Батьківщини, і вона незмінна з 2014 року. Для нас нічого не змінилося, ми не перестаємо захищати Україну, і нині ми також це робимо. Просто ми побачили, де у нас ще є вороги, і підтримка, яку ми отримали від суспільства, підтверджує нашу правоту», - розповів Анатолій Виногродський.
За його словами, спершу до блокади приєдналося 40 побратимів, але щоразу тих, хто проти торгівлі на крові, ставало все більше.
«Коли нас стало більше сотні, ми поставили на вуха усіх цих бариг», – зазначив він.
У телефоні чутно, як хтось, проїжджаючи через редут, вигукує «Слава Україні!», а хлопці багатоголоссям відповідають «Героям Слава!».
«Ось щойно хтось із місцевих мешканець крикнув «Слава Україні» на редут», - пояснив Анатолій Виногродський.
За його словами, нині заблоковано кілька залізничних ділянок.
«Заблоковано ділянку від Попасної до Луганська. Це редут «Богдан» на честь нашого побратима, який залишився інвалідом під час боїв за Карлівку у 2014 році. Друга – Бахмут – Горлівка. Це редут «Запоріжжя». Третя – Константинівка – Яснувате, редут «Добровольці 16-го батальйону». Це з того, що заблоковано на залізниці. Чому саме залізниця? Бо першою гілкою за добу проходило до 12 потягів, мінімум 54 вагони по 50 тонн у кожному вагоні. Друга – 20 потягів на добу. Третя – до 60 потягів за добу. Можна порахувати розмах усього цього, елементарна арифметика», – зазначає Анатолій Виногродський.
Запитуємо, що зараз із блокуванням трас?
«Так, траси теж важливі, але порівняно із тим, як працювали схеми на залізниці, то автотранспорт другорядний. Перекривати траси буде складно і болісно, адже там ми будемо мати справу із так званою новою поліцією», – каже співрозмовник.
Цікавимось, чи тиснуть на учасників блокади правоохоронці?
«Так, звичайно. Знущаються на блокпостах. Та нам байдуже. Ми однаково будемо робити свою справу, бо правда за нами. Намагаються нас звинуватити у тому, що ми, нібито, прагнемо вклинитись у розподіл якихось фінансових потоків. Нехай собі думаю, що хочуть. У нас як було дві вимоги, так вони і залишаються.
Перша – звільнити усіх наших військовополонених, наших бойових побратимів. Друга – прийняти закон «Про окуповані території», – пояснив Анатолій Виногродський.
На запитання, чи пробували контактувати з учасниками блокади окупанти з ОРДЛО, відповідає: «З нами? Та припиніть. Про що нам з ними розмовляти? З нами і з цього боку не особливо хочуть говорити. Вони добре знають наші відповіді».
Водночас він підтвердив інформацію про те, що переконати учасників акції припинити блокаду окупованих районів Донбасу намагався Прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
За словами Анатолія Виногродського, щодня кількість симпатиків та активних учасників блокади тільки збільшується. Для того, щоб люди відчули та переконалися у намірах учасників блокади, на редутах організовано проходять ротації.
«Ми організовуємо ротації. Люди тут перебувають від 5 до 10 днів. Одні приїздять, а інші їдуть. В середньому від 150 до 250 людей. Нам це потрібно для того, щоб як можна більше людей "пропустити" через редути, бо ми м’яко кажучи перебуваємо у інформаційному вакуумі. Тому нам важливо, щоб люди побачили все на власні очі, їхали і розповідали в себе вдома, що насправді відбувається», – пояснив Анатолій Виногродський.
Водночас він наголосив, що відповідальність за торгівлю на крові лежить на кожному, хто так чи інакше долучається до цього.
«Ми говоримо «зрадники Порошенко», «уряд Гройсмана торгує на крові» і це не оспорюється ніким. Але є ще одне питання, а ті люди, які сидять в кабінах паровозів, а ті, які женуть каравани автомобілів на той бік, вони хто? Вони не зрадники? Чому ті люди невідомі нікому? Чому ми говоримо лише про Порошенка? Чому їх не знають в тому районі, де вони живуть, адже вони також є зрадниками України. Ці люди також працюють на окупанта. Це посіпаки. Ми про це чомусь не говоримо, але зараз ми будемо про це розповідати усім. Ми будемо фотографувати їх та їхні документи і будемо відправляти туди, де вони живуть, щоб знали усі, хто є посіпаками окупанта і ворога», – сказав Анатолій Виногродський.
Наразі залізничні перегони закриті учасниками блокади і на ці ділянки потяги не направляють.
«Ми тримаємо вагони і сюди більше їх не направляють. Накопичуються вони в Дебальцево. Намагаються знайти обхідні шляхи. Я думаю, що через Харківську та Чернігівську область торгівля триває». – висловив думку співрозмовник.
Запитуємо, чи не виключають можливості продовження торгівлі з ОРДЛО через територію Росії?
«Вони так і возять. На прилавках донецьких та луганських магазинів продукція українська, при чому свіженька, з вчорашніми датами. Як воно туди потрапляє? Це великі магазини, супермаркети, які свого часу «віджали» бойовики. А СБУ, між іншим, на це дозволу не дає. Є два варіанти, або вони їдуть через Росію, або пан Тука (Георгій Тука, голова Луганської військово-цивільної адміністрації, - ред), з своєї легкої руки, організував так звані логістичні центри, ринки у сірій зоні.
Як вони діють - приходить фура, розвантажується в якомусь магазині, а людина, яка торгує в сірій зоні, маленькими машинками, «пиріжками», перевозить товар туди, куди треба і начебто продає тим, хто там. Ці вантажать у мікроавтобуси, і так по 20 разів на день.
Тут усі схеми накатані. Єдине, що нині нас веселить, – це крики про те, що зупиняються металургійні заводи. Мовляв, зупинився завод у Єнакієво чи ще десь. Питання – ці заводи зупинилися на окупованій території? Так, на окупованій. Браво! Ці підприємства працюють на окупаційній режим. Вони мали бути закриті урядом України ще у 2014 році, коли над цією територією Україна втратила контроль. Вони перереєстровані на території України для того, щоб створити прецедент.
Сьогодні кричать, що зупиняються заводи в Маріуполі, але чому ж не зупиняються заводи в Кременчуці, «Криворіжсталь» чому не зупиняється? Бо там господар бізнесмен і він, коли почалися проблеми з ахметовським коксом, почав возити кокс із Польщі і зараз нормально працює. А от пан Ахметов, він не бізнесмен. Він сидить на схемах, і коли вони ламаються, він починає посилено викручувати руки українцям. Вони намагалися розказати, що заморозять країну. Хлопці, а як ви її заморозите? Слов'янська ТЕЦ обслуговує теплом тільки смт Миколаївське. Якщо проблеми є, то поставте звичайні котельні за ці гроші, які ви вкрали, і забезпечуйте теплом. Ахметов займається шантажем, як і всі інші олігархи!», - переконаний Анатолій Виногродський.
Запитуємо, як він ставиться до тези, що після закриття підприємств на окупованих територіях «працівники візьмуть в руки зброю»?
«Ну і добре. Значить ми плавно переходимо до наступної тези - як нам не постачати туди електроенергію та воду безкоштовно, і гумконвої, і взагалі – все безкоштовно. Як казав Президент, «там же наші люди»! А демагогія у тому, що Президент не виконав своїх конституційних обов’язків, які описані в законі «Про оборону». Там сказано, що за наявності ознак агресії він має подати у ВРУ подання про оголошення воєнного стану та про мобілізацію в країні. Він цього не зробив. При вторгненні на нашу територію регулярних військових частин РФ, що сталося у 2014 році і що є доведеним фактом – під час Іловайських подій. Він не ввів військовий стан. Замість того, щоб назвати ці землі окупованими, пан Тука подарував нам перл «зона ефективного контролю Російської Фендерації». Начебто за міжнародним положенням, якщо ми так зробимо, то ми програємо всі суди.
Мені особисто наплювати, що буде думати міжнародна спільнота. У відповідності до Женевської конвенції визначено, що таке окупація. Це коли на території держави перестають діяти органи влади цієї держави. Окрім того, є документи в офісі прокурора міжнародного трибуналу щодо подій 2014 року, де написано, що в Україні є ознаки війни. Більше того, лінія розмежування у нас обладнана дзотами та мінними полями, використовується важке озброєння, що є ознаками лінії фронту.
На підставі цього ми можемо говорити, що це окуповані території. Там нема наших людей. Там є громадяни, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Нашими вони стануть, якщо перетнуть лінію фронту в наш бік або ж ми звільнимо ці території. Тоді вони стануть нашими у відповідності до визначення, яке дає міжнародна спільнота. При всій мої повазі до патріотів, які там залишилися, і розумінні, що вони є заручниками окупантів, громадяни, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях вільно чи не вільно, але співпрацюють з окупаційним режимом.
Вони платять їм за комунальні послуги. Ці гроші не йдуть в Україну, а залишаються в окупанта. Вони купують товари в їхніх магазинах і різницю від собівартості також забирає собі окупаційний режим. Найстрашніше, вони відправляють дітей в школу, де їм в голову вкладають те, що вони не українці, а українці взагалі не люди. Дітей вчать любити та шанувати таких виродків, як «Гіві» та «Моторола».
Це один бік великої брехні, а інша стосується вимушених переселенців, які є справжніми патріотами і не хочуть жити при окупаційному режимі, які покинули все і поїхали звідтіля. В якому вони становищі? Ось ті 800 грн, які вони отримують в місяць, – це не допомога. Вони вимушені винаймати житло, але це дорого. Вони повинні годувати сім’ї, шукати роботу, починати життя з чистого листка при обставинах, коли їх не надто люблять. Так от, замість того, щоб кричати, що наші люди там, треба дбати про тих, хто тут. Вони безправні, не можуть голосувати і їх вичавлюють. Вони витрачають ті заощадження, які були і вимушено повертаються назад на окуповану територію. Тому я роблю висновок, що режим Порошенка – це режим зрадників України», – заявив Анатолій Виногродський.
Запитуємо, чи є якісь умови, які зможуть переконати учасників блокади припинити її?
«Так, звичайно. Звільнення полонених і закон «Про окуповані території», який зробить неможливим торгівлю з окупантами. У нас дуже прості вимоги і більше нам не треба. Я стою біля плакату, де чітко написано: «Вимагаємо звільнити побратимів!». Ось і все», – підсумував він.
Оскільки головною вимогою учасників блокади є визволення полонених, ми поцікавились у Анатолія Виногродського, що він думає про нещодавній візит нардепа Надії Савченко в окупований Донецьк, де вона зустрілася з полоненими.
«Та нічого не думаю. Я взагалі намагаюся про неї не думати, бо хороших слів у мене нема, а поганими я не висловлююсь. Розповім вам, як після Іловайська наш боєць батальйону «Донбас» з позивним «Зугрес», бо він родом був із Зугресу (місто районного значення в Донецькій області, - ред.), пролежавши у госпіталі три місяці, відправився відпочити додому. Рівно через 15 хвилин його прив’язали до стовпа. Це з того, що я знаю, що відбувається там із людьми, які захищають свою Батьківщину і які є справжніми патріотами. У мене є приклади, як офіцери Нацгвардії, які служать в Маріуполі, їздять в Донецьк, про це чомусь ніхто не говорить. Останній скандал був, коли була арештована медсестра однієї з військових частин. Наскільки я пам’ятаю, у нас є вказівка, що держслужбовцям заборонено відвідувати ці утворення. Якщо людина порушує закон, користуючись тим, що вона є народним депутатом, нехай їй дає оцінку прокуратура та СБУ.
Що насправді дав цей візит, так це те, що тепер вони захочуть їхати до нас. Але вони повинні знати, що як тільки вони це зроблять, ми їх арештуємо і посадимо у в’язницю. Якщо цього не зробить Порошенко, то це зробимо ми самі. Бо у нас нема військовополонених – у нас є лише державні злочинці», – сказав Анатолій Виногродський.
Розмову вела Анна Джунківська.
