"Лікуємо тіло і душу", - розмова із головним лікарем Львівської обласної інфекційної лікарні Сергієм Федоренком.
Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівська обласна інфекційна лікарня» створений 1912 року. За багато років свого існування пройдено шлях від невеличкої лікарні до сучасної розгалуженої лікувальної установи.
Власне, на теренах Західної України це практично єдиний спеціалізований заклад у сфері надання медичної допомоги дорослим і дітям, що захворіли на інфекційні хвороби.
На сьогодні ця лікарня налічує 410 лікарняних ліжок, 170 з яких – це «дитячі ліжка».
При цьому тут надають допомогу не тільки мешканцям області та Львова, а також іноземним громадянам, що, подорожуючи нашим краєм, зазнали недуги.
Водночас у лікарні пишаються тим, що за останні роки зросло число пацієнтів з інших областей – Закарпатської, Рівненської, Волинської , – які звертаються сюди за допомогою, зокрема консультаційною. Тобто нині лікарня здобула визнання науково-методичного центру Західної України з надання допомоги щодо профілактики та лікування інфекційних захворювань.
З якими інфекційними захворюваннями сьогодні доводиться стикатися найчастіше?
Якщо суто номінально проаналізувати статистику останнього часу, то це – грип та інші гострі респіраторні захворювання.
Також почастішали випадки інфекційних уражень центральної нервової системи, зокрема, менінгіти, менінгоенцефаліти, енцефаліти.
Водночас коли дивитись за показником тяжкості недуг, то нині спостерігаємо особливо складні перебіги таких хвороб, як-от, лептоспіроз, вірусні гепатити, а саме гепатити В і С.
Щодо дитячої групи, то це тяжкі випадки стенозів при гострих респіраторних захворюваннях. А також вже згадані менінгоенцефаліти з проявими менінгококового висипу.
Фахівці кажуть, що останніми роками інфекційні хвороби набули особливо гострих форм. Чим це спричинено?
Як ви розумієте, ми працюємо з інфекційними збудниками. Це віруси і бактерії. Для них характерна постійна мутація, віруси та бактерії постійно змінюються. Чим це спричинено? Тут багато факторів. Але насамперед ми маємо не менш постійні зміни довкілля та імунного статусу самого організму людини. Це і призводить до зміни перебігу інфекційних хвороб. Зокрема, тепер набагато частіше спостерігаємо так звані блискавичні форми, коли хвороба розвивається надзвичайно гостро. У таких випадках ненадання вчасної медичної допомоги може мати летальні наслідки.
Як відомо, в Україні вже кілька місяців вирує епідемію кору. На жаль, вона охопила і Львівську область. Чому так сталось?
Станом на нині у стаціонарі Львівської обласної інфекційної лікарні перебуває 75 хворих на кір, з них третина – це діти.
На моє глибоке переконання, окрім демографічних чинників, така епідемія стала наслідком того, що останні роки недостатню увагу приділяли вакцинації.
Маю на увазі не тільки медичну складову, а й соціальну. По суті, була провалена робота серед населення, яке чи то через незнання, чи через нерозуміння масово відмовлялось від щеплень.
А що ви скажете про загрозу для України на найближчий час епідемії дифтерії, про що попереджають і західні, і українські експерти?
Мене, як лікаря-інфекціоніста, це надзвичайно турбує. Дифтерія – дуже тяжка і небезпечна недуга. Для її спалахів також характерна циклічність. Пригадую дев’яності роки, коли я вже працював лікарем у Львівській обласній інфекційній лікарні. Надзвичайно було боляче переживати летальні випадки, що були і серед дітей, і серед дорослих. Тому, користуючись нагодою, закликаю наших краян пройти вакцинацію згідно з календарем профілактичних щеплень. І не зволікати. Якщо вже тої епідемії не уникнути, то слід пам’ятати, що у щеплених людей ця хвороба має значно легші форми.
Чи достатньо лише бути щепленим, щоб запобігти дифтерії?
Якщо вести мову про дифтерію, то альтернативи щепленню нема. Водночас мене насторожує той факт, що на сьогодні ми не маємо достовірних даних про кількість наявних в Україні доз антидифтерійної сироватки. Під час лікування цієї недуги така сироватка – головний елемент успішного лікування.
Зокрема, наскільки мені відомо, у Львівській області на складах нема жодної дози цієї сироватки. Нема її і в нашій лікарні.
Також хотів би звернути увагу на те, що нам гостро бракує лікувальної сироватки проти ботулізму. Ситуація на межі критичної. Це стосується як України загалом, так і Львівщини.
А чому проблема?
Річ у тому, що раніше цю сироватку завозили з Росії. На сьогодні російська сироватка не відповідає стандартам, що запровадили в Україні щодо таких препаратів. Відтак, ми змушені закуповувати їх в інших країнах. А це, по-перше, вимагає проходження процедури сертифікації. По-друге, ціна – вона набагато вища.
Воднораз хочу подякувати обласній владі і волонтерським організаціям, стараннями яких сироватка проти ботулізму є на Львівщині. І це не просто формальні слова подяки. Повірте, мова йде про врятовані життя. Але на системному рівні проблема не розв’язана. Тому закликаю громадян звертати найпильнішу увагу на якість продуктів. Особливо, коли вживаєте домашні консерви. Ботулізм – це дуже тяжке захворювання.
Експерти зазначають, що неконтрольоване надмірне вживання антибіотиків сприяє мутації вірусів і бактерій. Як ви до цього ставитесь?
Це справді актуальне питання. Воно навіть потрапило у порядок денний авторитетної медичної конференції, що пройшла наприкінці 2017 року у Брюсселі. Було наголошено, що безсистемне вживання антибактеріальних препаратів призводить до виникнення резистентності (стійкості) мікробів до тих чи інших антибіотиків. І це проблема. Тому що у критичних випадках застосування антибактеріальних препаратів виявляється не ефективним . Це і є наслідок отого неконтрольованого самостійного «поїдання» антибактеріальних ліків. Тому моя наполеглива порада: вживайте антибіотики – тільки за показаннями і тільки за призначенням лікаря.
Коли йдеться про інфекційні захворювання, то надзвичайно важливо швидко і точно встановити діагноз. Наскільки ваша лікарня забезпечення відповідним обладнанням і препаратами?
Рівень забезпечення медичним обладнанням, зокрема, у справі лабораторної діагностики, у нас є добрим, але не достатнім. Скажімо, ми щодень проводимо десятки мікробіологічних досліджень, і нам дуже бракує апарату бактеріологічної діагности, який дозволи б за лічені хвилини визначити збудника тої чи іншої хвороби. Тобто, на ранньому етапі інфекційної хвороби ми могли б встановити діагноз і визначити методику лікування. Куди ми тільки не звертались, щоб нам допомогли придбати таке обладнання… Але ми не опускаємо рук.
Про яку суму йдеться?
Орієнтовна вартість такого сучасного апарата коливається в діапазоні 50-70 тис. умовних одиниць. Також потрібно передбачити витрати на розхідні матеріали. Тобто, йдеться про чималі суми. Але пам’ятаймо, що вони не співмірні з цінністю людського життя.
Окрім того, у нас є відділення, що розміщенні поза базовим стаціонаром. Звідси потреба у мобільних рентгенівських та ультразвукових установках.
Однак, на мою думку, головний фактор точного діагнозу і швидкого та ефективного лікування - це медичний персонал. Починаючи від лікарі і закінчуючи молодшим персоналом.
За рівнем комфорту ваша лікарня одна з найкращих у Львові. Як вам це вдалось?
Ми завжди прагнули, щоб перебування хворих у нашій лікарні було якомога комфортнішим. Оскільки розуміли, що хвороба сама собою стрес для людини. А тут ще її виривають з домашньої обстановки. До того ж нашаровуються больові та психо-емоційні відчуття, викликані недугою. А наші пацієнти особливі. Часто йдеться про ураження центральної нервової системи. А це надмірна дратівливість, безсоння. Одним словом, веду до того,що від умов, які створені в лікарні, залежить ефективність лікування. Ми це давно зрозуміли. Тому впродовж останнього часу наша лікарня сильно змінилась. Створені справді комфортні умови. Нині кожен хворий може прийняти душ, цілий день тепла вода. Також маємо кілька палат, які за комфортністю не поступаються тому, що є в європейських клініках.
Очевидно, що це додаткові капіталовкладення, але воно того варте. Насамперед тому, повторююсь, що пришвидшує процес одужання. Усміхнені пацієнти і їхні родичі, яких ми зустрічаємо після лікування, - це найвища подяка.
Додам, що відповідно до рекомендацій МОЗ і департаменту з охорони здоров’я Львівської ОДА плануємо створити палату, де могли б перебувати родичі дітей, що у нас проходять лікування. Тому принагідно прошу всіх небайдужих спонсорів долучитись до цієї справи. Зайве казати, що бюджетних грошей не вистачає.
Реформа медицини. Що чекає на такі спеціалізовані заклади, як ваш?
Звісно, реформи нам не оминути, але з іншого погляду– вона викликає настороженість - як серед медиків, так і пацієнтів. Для нас, маю на увазі інфекційну службу, напрям руху, очевидно, буде окреслений найближчим часом. Поки що ж країна перебуває на старті реформи, яка насамперед торкнеться первинної ланки. Згодом треба буде узагальнити перші наслідки, вивчити ризики і зіставити все це з нашою специфікою. Адже вся інфекційна патологія - це гострі стани, які потребують швидкої медичної допомоги, котру слід надати незалежно від того, має людина гроші чи ні.
Водночас інфекційна служба – це невід’ємна складова системи охорони здоров’я. Тому і в нас можливе введення частково платних послуг, скажімо, за якісь додаткові лабораторні дослідження.
Найголовніше, на мою думку, не квапитись. Медицина – це те, що стосується здоров’я людей, і помилки тут, зайвий поспіх – неприпустимі, більше того – небезпечні для життя.
На території лікарні збудовано капличку? Ви також намагаєтеся рятувати людські душі?
Шануючи традиції нашого народу, ми справді дбаємо не тільки про фізичне, а духовне зцілення. Без віри в Господа Бога, без молитов і видужання триває довше. Я в цьому переконаний. Тому в майже кожному нашому відділені маємо культові споруди, де кожен може почути слово підтримки від священика. А на території нашого базового стаціонару, то тут ми два роки тому відкрили капличку, названу на честь Митрополита Андрея Шептицького. Двічі на тиждень тут правлять літургії, подячні молебні. Також священики різних конфесій можуть прийти на прохання хворих до відділення. Спільно лікуємо тіло і душу.
Із розмов із пацієнтами я знаю, що вони дуже підтримують такі наші справи і кажуть, що Боже Слово підтримує їх у тяжкі хвилини. Торік у нашій лікарні був хворий, який вперше за 30 років у нашій капличці висповідався. Це саме було перед Великоднем. Отримав святе причастя. І це допомогло йому зцілитись фізично.
Дякуємо за розмову.
Розмову вів Віктор Шаповал.
