Заява Юлії Тимошенко про вихід фракції «Батьківщина» із коаліції поставила парламент перед реальною загрозою дострокових парламентських виборів, що спонукало Олега Ляшка поквапливо задекларувати готовність включитися у формування нової більшості. Натомість сьогодні зранку на засідання не з’явилась фракція «Самопомочі», яка усамітнилася для ухвалення рішення щодо подальших дій. Гал-інфо опитало політичних експертів, щоб розібратися, що буде із коаліцією найближчим часом.
«Видно, що в критичний момент Ляшко – очевидно, з урахуванням своїх власних міркувань та інтересів –готовий долучитися до коаліції, щоб не допустити виборів. Тому є висока ймовірність, що вони якось переформатують склад уряду та збережуть коаліцію», – висловив переконання політолог Петро Олещук.
На його думку, не слід виключати повернення до складу коаліції й «Батьківщини».
«Думаю, будуть докладені всі зусилля для подолання кризи. Але проблема в тому, що криза, яка існує в рамках парламенту й уряду, є лише відображенням процесів у суспільстві. А в суспільстві справді зріє досить серйозне невдоволення владою, подолати яке буде значно важче», – зазначив Петро Олещук.
Подібної думки дотримується й політичний експерт Віктор Небоженко. Із його точки зору, гостру фазу перейдено. Задля уникнення виборів парламентарі продовжуватимуть працювати, навіть попри фактичний розпад коаліційної більшості. Річ у тому, наголосив політолог, що в Верховній Раді насправді дві коаліції – публічна й технічна.
«Технічна – це та, що складається, з одного боку, з п’ятої колони Кремля (Опоблок та інші групи) і, з іншого боку, із депутатів, яких контролює президент Порошенко. Публічна коаліція – та, що складається з усім відомих п’яти фракцій. Як відомо, вона підписала купу декларацій щодо виходу України з кризи й спільної роботи й нібито несе відповідальність за всі процеси», – заявив Віктор Небоженко.
«Нібито», бо про справжню політичну відповідальність за таких умов говорити годі.
«Це дуже погано, бо щезає такий суспільний інститут, як політична відповідальність. Кожного разу кожна група буде голосувати так, як їй заманеться. Адже ви бачили голосування щодо Яценюка. 247 голосів (за незадовільну роботу) – і за кілька секунд геть інший результат (за відставку). Навіть психічно ненормальні люди так себе не поводять», – сказав він.
Втім, у такому режимі, на думку Віктора Небоженка, парламент може проіснувати доволі довго.
«Як це не дивно, цей парламент може довго існувати в такому режимі. Й надалі буде продовжуватися робота ВРУ в двох режимах. То будуть голосувати БПП разом з ОПО, то в рамках публічної коаліції. Розпад публічної коаліції не означає, що не буде голосувань. Це не катастрофа», – переконаний політолог.
Альтернативної версії дотримується голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко. На його думку, все залежатиме від рішення «Самопомочі», яке може бути ухвалене найближчими хвилинами або годинами. Якщо партія вирішить вийти із коаліції, це спричинить серйозну парламентську кризу, яка може завершитися достроковими виборами.
«Якщо вони вийдуть із коаліції, то протягом місяця треба буде створити нову парламентську коаліцію або президент отримає право розпустити парламент й призначити дострокові парламентські вибори. Це достатньо вірогідний варіант. Якщо вони все-таки вирішать, що, підкреслюю, поки не будуть виходити з коаліції, то залишиться нинішня патова ситуація, коли частина депутатів коаліції не довіряють уряду та критично до нього ставляться, але голосів за відставку немає», – зазначив експерт.
Він додав, що під сумнівом є участь у можливій переформатованій коаліції й фракції Юлії Тимошенко.
«Насправді вони хочуть дострокових виборів. Тому, скоріше за все, не будуть брати участь в новій коаліції. Але якщо зрозуміють, що коаліція таки буде створюватися, то, можливо, з суто кон’юнктурних міркувань можуть погодитися на участь у ній. Але це залежить від домовленостей», – сказав Володимир Фесенко.
Він уточнив, що якщо знову постане питання про зміну прем’єр-міністра, то невідомо, чи братиме участь у новій коаліції «Народний фронт», а якщо частково братиме, то якою кількістю депутатів.
«Тобто може виникнути питання про розкол фракції та створення нової чи нових депутатських груп, а це потребує змін до регламенту. Варіанти можуть бути різні, тому я уникав би наразі конкретних прогнозів», – резюмував експерт.
Розмову вів Сергій Стуканов
