Слухай онлайн
Політика  |  Економіка

Курс – це тільки дзеркало того, що відбувається в економіці держави, - голова Нацбанку Гонтарєва

Під час виступу на засіданні Верховної ради України голова Національного банку України Валерія Гонтарєва описала ситуацію у банківській системі країни, пояснила курс гривні, адміністративні обмеження та скорочення валютних резервів до 7,5 млрд доларів. Подаємо текст виступу разом із запитаннями від депутатів.

"Насамперед, скажемо про витоки і джерела сьогоднішньої повномасштабної фінансової кризи. На жаль, економічна ситуація України останні 10 років - це історія нагромадження величезних макроекономічних дисбалансів. Тобто не відповідності між обсягом виробництва та споживання в масштабах держави, які покривалися нарощуванням боргів. Тому у спадок ми отримали ці величезні макроекономічні дисбаланси та банківську систему, яка майже не функціонувала останні 6 років, і також практично не робочі інституції всіх гілок влади.

І зрозуміло, що безконечно це тривати не могло, а каталізатором нинішньої фінансової кризи стала спочатку анексія Криму, а потім справжня кривава війна на Донбасі. Звідси і депресія економічної активності і погіршення стану державних фінансів і, як результат, напруга на грошово-кредитному ринку, зниження довіри до банківської системи та національної валюти. В цифрах це виглядає так: значне падіння ВВП – 7,5 відсотків в минулому році, стрімка девальвація гривні, майже 100 відсотків, з економічної точки зору, це 50 відсотків, але з нашої точки зору, як це ринком прийнято, це майже 100 відсотків.

Споживча інфляція, яка сягнула майже 25 відсотків та втрата третини депозитів банківської системи. Що ми маємо? Найнижчі з 2009 року падіння рівня міжнародних резервів країни, які зараз складають 7,5 мільярдів доларів. Нагадую вам прописну істину "війна – це насамперед величезні бюджетні витрати, це паніка населення і бізнесу, це реальна втрата територій промисловості" і в цьому ми з вами живемо і працюємо.

В той же час в нашій країні всі знають, що основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Тому зараз постає питання: а чи міг Національний банк самотужки впоратися з цими безпрецедентними виплатами? А чи є хоч одна Конституція у світі, яка покладала виключну відповідальність на центральний банк країни за забезпечення стабільності грошової одиниці? Більш того, оцінювала не просто купівельну спроможність гривні, а її курс до долара США, до євро, або російського рубля? Відповідь: такого немає в жодній країні світу. Тому що тільки консолідована та солідарна відповідальність всіх гілок влади може це зробити.

І насамперед – це спільне завдання уряду та Національного банку. Тому що Національний банк не може замінити собою ні промисловість, не може бути ні імпортером, ні експортером, ні митницею, ні Податковою службою. Національний банк не може створювати платіжний баланс країни від якого і залежить стабільність національної валюти. Тому що курс – це тільки дзеркало того, що відбувається в економіці держави.

І якщо казати математичною мовою, курс валюти – це похідна від платіжного. Sorry maybe, це прописні істини, але я їх повторюю.

І Національний банк у разі значного погіршення ситуації з платіжним балансом країни, що наразі сталося, може тільки тимчасово закривати наявні дисбаланси своїми валютними резервами через механізм ринкових інтервенцій або як регулятор банківської системи запроваджувати, знову ж таки, на короткий термін адміністративні обмеження.

При цьому Національний банк не шукав собі виправдань і розпочав реформи одразу, тому що важкий стан нашої економіки це зараз, навпаки, привід рухатися ще швидше, це – реальний акселератор швидкості проведення реформ. Іноді говорять, що ми сліпо слідуємо рекомендаціям Міжнародного валютного фонду, проте, я хочу сказати, що, на мій погляд, ми повинні рухатися набагато швидше, ніж це передбачено програмою з Міжнародним валютним фондом, тому що, на жаль, ця програма не передбачала того, щосталося в нашій країні за останні шість місяців. І я дуже рада, що саме Національний банк першим розпочав радикальне оновлення банківської системи та, власне, себе.

Так що ж зробив Національний банк за час мого керівництва і що ми будемо робити в цьому році? Як ви знаєте, в минулому році наша країна пережила дві хвилі девальвації та боротьби з валютною панікою. Причини зрозумілі. Дефіцит рахунку поточних операцій платіжного балансу у 2013 році досягнув 16,5 мільярдів доларів. На підтримку штучного курсу гривні на рівні "8" було витрачено 23 мільярди доларів валютних резервів країни, включаючи 4 мільярди доларів у січні та лютому цього року. І як ви знаєте, економіці це не допомогло. Реальний ВВП країни за шість останніх років навіть не досягнув рівня 2008 року на початку минулого року. Тому що на початку 2014 року всім було зрозуміло, що далі йти було нікуди, тому що попереду була фінансова прірва. Накопичувати дисбаланс і далі вже стало неможливо: революційна ситуація настала, кінець злочинної влади вже був вирішений. І все це було зроблено при фіксованому курсі гривні до долара США.

Ще раз підкреслюю, що фіксований курс гривні, який вбивав конкурентоспроможність нашої економіки, який не давав економічного сенсу ні зростанню нашого експорту, ні розбудові імпортозаміщення, ні впровадженню енергозберігаючих технологій, - це і був спрямований шлях до цієї фінансової прірви. А боязнь зробити рішучі реформи, як у газовому секторі, так і в інших секторах економіки, включаючи банківський сектор, який потребував перезавантаження ще з 2008 року, призвели до цього жахливого фіналу.

Але у нас у всіх сьогодні постає основне питання: чи відійшли ми від краю цієї прірви? Перший крок, навіть болючий, ми вже зробили. У квітні минулого року урядом та Національним банком було прийнято цілком обґрунтоване рішення: перейти до гнучкого курсу, валютного курсу. Його підтримав Міжнародний валютний фонд та інші міжнародні кредитори.

Таким чином, ще до мого приходу до Національного банку сталася значна девальвація гривні: майже 50 відсотків. То було шоковою терапією лікування накопичених дисбалансів. І вже на початку серпня, коли я звітувала тут, у Верховній Раді, досягнення гривнею фундаментального рівня у 11.7 гривень за долар –фундаментальний рівень був досягнений, тому що рахунок поточних операцій на цьому рівні вже був цілком збалансований.

Національний банк був налаштований знімати левову частку адміністративних обмежень, та, як відомо, наприкінці серпня на нашій території розпочалася справжня війна, а з нею і новий виток девальвації, спричинений величезним попитом на готівкову валюту та на валюту на міжбанківському валютному ринку.

Коли наприкінці вересня почалися нові коливання курсу гривні, ми вирішили, що ринок слід допомогти врівноважити. Якщо промисловість фізично знищена, то ні який курс гривні не допоможе експортеру стати конкурентоспроможним на зовнішніх ринках.

Майже півтора місяця Національний банк втримував курс на стабільному рівні за рахунок адміністративних важелів та валютних інтервенцій.

Ми ввели жорстоке адміністративне обмеження, ретельну перевірку імпортних контрактів; заборонили дострокове повернення кредитів, ввели 75 відсотків обов'язкового продажу валюти. Ми навіть заборонили виплату дивідендів за кордон. Також ми проводили щотижневі інтервенції за фіксованим курсом гривні на рівні 12,95 як для поповненнякас банків 100 мільйонів доларів на тиждень, так і для задоволення попиту імпортерів –200 мільйонів доларів на тиждень.

За цей час НБУ витратив на підтримку гривні 1,3 мільярда доларів валютних резервів. І я впевнена, що це ми зробили правильно, тому що на той час паніка населення та бізнесу досягла піку, а очікування повномасштабної війни змушувала насзамислитися над екстраординарними діями, які центральні банки повинні вводити в разі війни, тому що воєнна економіка, на жаль, це не ринкова економіка. Тому ми були вимушені запровадити ці тимчасові заходи. І ми ніколи не відмовлялися від ідеї гнучкого ринкового курсу гривні.

Коли на початку листопада ми побачили, що ситуація в економіці покращилася, коли ми замінили прогноз падіння ВВП з 9 відсотків до 7,5 відсотків, коли почали працювати наші експортери навіть в зоні АТО, коли домовленості по закупівлі газу на зиму вже були досягнуті та коли була обрана нова Верховна Рада цілком проєвропейська, Національний банк вирішив, не скасовуючиадміністративних обмежень, допомогти ринку знайти врівноважений курс, так званий еквілібріум.

Тому ми започаткували щоденні валютніаукціони врозмірі 5 мільйонів доларів не для задоволення попиту імпортерів, а як інструмент пошуку цієї рівноваги.

На жаль, ринок ще цю рівновагу не знайшов. Ринок ще чекає цю рівновагу, адже певні результати є, коливання курсу є достатньо помірні.

Ще я хочу зауважити, щопродаж валюти НАК "Нафтогаз" НБУ досі здійснює напряму з валютних резервів. Тому коли панічні настрої покращаться, ми моментально побачимо, що пропозиції валюти на ринку будебільше, ніж попиту. Коли найбільший імпортер країни не купує валюту на міжбанківському ринку, то там повинен бути її профіцит.

Тепер перейдемо до грошово-кредитної політики, яку проводив Національний банк в минулому році. Цілком зрозуміло, що реалізація грошово-кредитної політики НБУ здійснювалася в умовах соціально-політичного тиску, несприятливих макроекономічних трендів, які посилились військовими діями на сході країни. Але всім варто пам’ятати, що Національний банк підтримував Державний бюджет країни, яка вела військові дії. За це ми маємо багато критиків, включаючи критиків Ради Національного банку.

У спокійний мирний час я б була першою проти монетизації державного боргу. Але спробуємо проаналізувати виклики. Дефіцит Державного бюджету становив 63 мільярди гривень, який був практично профінансований Національним банком через купівлю державних цінних паперів. Тому що кошти Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних кредиторів в розмірі 9 мільярдів доларів були витрачені на повернення старих зовнішніх боргів. Більш ніж 20 мільярдів гривен з цієї суми пішли на потреби армії для проведення АТО. Інші були витрачені виключно на захищені статті бюджету – виплати зарплат і пенсій.

Але виникає запитання: а хто ще це міг зробити? Ринки капіталу для країни в стані війни закриті, і ніхто б з інвесторів цього більше зробити не міг.

Окрема історія з НАК "Нафтогазом". 8,6 мільярдів доларів були продані з резервів країни на потреби НАК "Нафтогазу". Не секрет, що НАК "Нафтогаз" потребує реформ, і вони тривають. Але його збалансування потребує часу та узгоджених дій виконавчої влади. А теплі домівки всім потрібні вже зараз. Тому уряд збільшив статутний фонд НАК "Нафтогазу" на суму 104 мільярди гривень, які НАК "Нафтогаз" витратив на закупівлю газу та на розрахунки зі старими боргами, з "Газпромом" – на 3,1 мільярда доларів та з євробондами на загальну суму 1,7 мільярдів доларів. Але ці кошти ніколи не виходили на ринок і не спричиняли тиск на гривню, як я неодноразово повторювала, тому що всі ці виплати ми робили за рахунок валютних резервів країни, але країна втрачала резерви, тому рівень валютних резервів досяг мінімального рівня з 2009 року і зараз складає 7,5 мільярдів доларів. Але при цьому Національний банк вдвічі збільшив свій портфель державних цінних паперів, який на кінець року складає 317 мільярдів гривень або більш ніж 70 відсотків всіх локальних запозичень уряду, та загалом профінансував уряд та "Накнафтогаз" на суму 175 мільярдів гривень або майже 40 відсотків доходів зведеного бюджету країни.

Наголошую, що виснаження наших золотовалютних резервів, зовнішні боргові зобов'язання, а також затримка допомоги Міжнародного валютного фонду, яка була запланована на кінець цього року, але була відкладена у зв'язку з достроковими виборами Верховної Ради та формуванням нового уряду, дуже негативно вплинула на ціни запозичень України як на міжнародних ринках, так і на ситуацію на локальному валютному ринку.

Також зновупосилився відтік депозитів з банківської системи, який досяг 126 мільярдів гривень або 29 відсотків минулого року. Тому треба діяти дуже швидко. Можемо констатувати, що в нас вже йде повномасштабна фінансова криза, яку можна подолати тільки рішучими діями, значною бюджетною економією та фінансовою підтримки міжнародних донорів. Тільки впевненість у майбутнє може повернути довіру населення та бізнесу до банківської системи.

Для НБУ криза – це час рішучих дій, тому ми не сиділи та не чекали, що "заграница нам поможет",а почали реальну перебудову банківського сектору. Ми зробили три найважливіших речі. Перш за все, ми кардинально змінили підхід до рефінансування банків, ми розчищаємо банківську систему та зміцнюємо її, і нарешті, реформування банківської системи ми почали з себе. Дозвольте детальніше зупинитися на цих пунктах. По-перше, ми кардинально змінили підхід до рефінансування банків. Тепер нікому не можливо отримати в Національному банку рефінансування під сумнівну, неякісну заставу, тільки підтвердження вартості цієї застави провідними міжнародними компаніями, є базою для отриманнястабілізаційного кредиту Національному банку. А стабілізаційний кредит банк може отримати тільки в разі наявності куратора банку, який реально відслідковує цільове використання цього кредиту.

Таких кредитів за мою каденцію було надано п'ять і лише навідтік депозитів в межахсумгарантованих вкладів.

Такожбуларозроблена сучасна програмаавтоматичного рефінансування банків під заставу ОВДП через прозору ринковусистему щотижневих аукціонів.

Тому коли я бачучергову інсинуацію щодо обсягу рефінансування, то хочу вам надати статистику. За час могоперебування на посаді банки повернуликошти в рефінансування більше, ніж було видано. І це притому, що наприкінці вересня, у зв'язку зситуацію на Донбасі, длястабілізаційних кредитів ми оголосили банківські канікулистроком на 3 місяці та підготували спеціальну програму реструктуризації таких кредитів строком на4 роки.

Нагадую, що до мого приходу в Національний банк, надав банкам спочатку минулого року 35,6 мільярдів гривень, а наприкінці року ця цифра становила34 мільярди гривень. Тому цифри кажуть самі за себе. За мою каденцію повернення рефінансування було на мільярд більше, ніж видано з початку року.

Але, щоб не втрачати довіру вкладників тазабезпечити вчасне проведення розрахунківтаповернення вкладів населенню, Національний банк як кредитор останньої інстанції, повинен пильно дивитися за ліквідністю ринку.

Тому коли я чую, щоНаціональний банк за останній тиждень надав рефінансування банкам на90 мільярдів гривень, то хочу проінформувати вас, що залишок за кредитами рефінансування,виданими за всю історію Незалежної України, на сьогодні складає 110 мільярдів гривень, або7 відсотків ВВП, з яких ринковими кредитами під заставу ОВДП складає 14 мільярдів гривень або менш ніж один відсоток ВВП. А левова часткастабілізаційних кредитів складає якраз кредити, які були надані протягом 2008-2013 роківта досі не повернені до Національного банку.

На жаль, значна частина обсягів з підтримки ліквідності банків внаслідоквідпливу вкладів трансформувалась в готівку поза банками, обсяг якої збільшився на 19 відсотків. Але ріст монетарної бази в минулому році склав всього 10,2 десятих відсотків або 31 мільярд, тому що витратили інші валютні резерви на потреби Накнафтогазу.

Тому за всію історію емісія гривні складає 338 мільярдів гривень, щоб ви це розуміли, щоб ніякі інсенуації по 100 мільярдів, 900 мільярдів, щоб ніколи, нічого це не бачили та не чули.

Головний месидж. На підтримку регулятора як кредитора останньої інстанції банки можуть розраховувати, якщо вони платоспроможні та мають лише короткострокові проблеми з ліквідністю в зв'язку з витоками депозитів. Якщо вони мають достатній капітал або затверджено програму до капіталізації та мають прийнятну заставу.

По-друге, ми чистимо банківський сектор. Може це буде відповіддю? 33 банки вже виведено з ринку, 7 з них за порушення законодавства в сфері незаконного відмивання грошей.

Ми провели стрес-тестування 40 банків. Ми підвищили вимогу до капіталу банків. Капітал нових банків буде складати 500 мільйонів гривень. Рекапіталізація банків вже триває. Програми рекапіталізації вже надані. 18 установ потребують рекапіталізації – це 66 мільярдів гривень.

І нарешті реформування банківської системи. Ми почали самі з себе. Ми скоротили більш ніж 50 відсотків нашого персоналу. Ця програма триває, тому що ми перебудовуємо всі процеси, ми перебудовуємо всі наші філії. 25 територіальних управлінь більш не буде в цій країні, будуть тільки 4 кластери. Ми з 11 тисяч наших співробітників будемо мати тільки 5 тисяч співробітників до кінця цього року. Ми продаємо непрофільні активи. Ми зменшили наш кошторис більше, ніж в 2 рази – з 11 мільярдів до 5, на 6 мільярдів гривень. Всі ці гроші підуть до державного бюджету вже цього року.

Що ми збираємося робити цього року.

Перш за все, цінова стабільність в державі – це завдання Національного банку. Для цього треба переходити до режиму інфляційного таргетування. Але для нього повинні бути передумови. Перш за все, треба зупинити фіскальне домінування. Фіскальне домінування – це неправильна монетарна політика, це політика бюджетного та нафтогазового таргетування. Тому монетарна політика на наступний рік з боку Національного банку буде дуже виважена. Цифри надам по інфляції, коли будуть запитання.

Тому Національний банк планує приріст монетарної бази на 27 відсотків або на 91 мільярда та готовий надати підтримку уряду, фонду гарантування та банківській системі України тільки в цих межах. Розраховано це, виходячи з інфляції 17,2 відсотка.

Головний меседж це: Національний банк буде продовжувати використовувати систему гнучкого обмінного курсу, тому в нас ніколи вже не буде фіксованого обмінного курсу.

Запитання:

Депутат Острікова Т.Г. Шановна пані Голово Національного банку, в мене наступне питання, яке пов'язане з вашим основним меседжем. Коли Національний банк України визнає, що в Україні діє декілька курсів і, зокрема, діє чорний курс, реальний курс, який формують експортери у змові з банками. Цей курс на сьогодні близько 19, а колеги говорять, що вже перевищив 20,5 гривень. Якщо імпортер не погоджується на сплату тим чи іншим способом, оцієї дельти – різниці між вашим офіційним курсом і чорним курсом – він залишається без валюти, а значить не може виконати свої зобов'язання перед іноземним постачальником. Тому 95 відсотків угод на сьогоднішній день, пов'язаних з купівлею і продажем валюти, проходять на чорному ринку по такій описаній вище схемі. Я хотіла би спитати, які ви вживаєте ефективні заходи спрямовані на подолання цього явища?

Гонтарева В.О. Як я вже зазначила, коли в країні є дефіцит валюти, то Національний банк впроваджує, і коли Національний банк не має можливості робити інтервенції в значних пропорціях, то Національний банк впроваджує адміністративні межі. І це дуже болюче для ринку, коли це існує. Тому доколи будуть існувати адміністративні обмеження до того часу будуть існувати компанії, які будуть намагатися його обійти. Тому чорний ринок, сірий ринок – це ж дуже гарне запитання, тому щокурс, про який ви сказали, я знаю, що деякі реальні транзакції є, але це не курс ринку. На жаль, ліквідність валютного ринку вона настільки мала, вона настільки низька, а попит набагато більший… Наше головне завдання, щоб у нас був один курс реальний та ефективний… Я сподіваюсь, коли міжнародні організації оголосять цю велику допомогу, цю рівновагу ми знайдемо швидше.

Депутат Кодола О.М. Шановна Валерія Олексіївна! Коли ви були призначені на посаду, золотовалютні резерви України складали близько 20 мільярдів доларів. Днями Нацбанк оприлюднив інформацію, що золотовалютні резерви України складають вже 7,5 мільярдів доларів. Це є найнижча цифра в історії України. Тому у питання до вас, куди за півроку вашої роботи ділися понад 13,5 мільярдів доларів золотовалютних резервів і які шляхи вирішення і збільшення цих резервів ви бачите? 

Гонтарева В.О. Ну, для початку, коли я прийшла на посаду, вони були 16 мільярдів. 8,6 мільярди резервів було продано напряму НАК "Нафтогаз" і 1,3 мільярди було продано через інтервенції на підтримку курсу гривні у вересні та жовтні цього року.

Депутат Бабак А.В. Я на прикладі акціонерного комерційного банку "Київ" хочу продемонструвати ситуацію, яка склалася. Є вкладник, який звернувся до банку отримати свої кошти з пенсійного рахунку, банк не віддає гроші, каже, що в нього немає.

Коли вкладник звернувся до Нацбанку, Нацбанк відповів, що відповідно до статті 5 про банки і банківську діяльність банк не може втручатися в діяльність банків. Скажіть, будь ласка, у випадку, якщо банк фактично неплатоспроможний, а Національний банк України не може вплинути на такий банк, то скажіть, будь ласка, як може бути забезпечена стабільність банківської системи, якщо ви фактично не можете впливати на ситуацію, коли банк не виконує своїх зобов'язань перед вкладником? Скажіть, як бути в такій системі?

Гонтарева В.О. Я можу сказати, що банки – це, мабуть, найменша проблема нашої банківської системи, тому що це дуже маленький банк. На жаль, ми маємо такі проблеми, дуже серйозні, в нашій банківській системі… Для цього і є механізм рекапіталізації банків та механізм надання ліквідності національним банкам, рекапіталізованим банкам.

Але банк "Київ", якщо це запитання по банку "Київ", власник банку "Київ" – це Міністерство фінансів. Це питання до Фонду гарантування або до приєднання до іншого державного банку. Поки не буде вирішено питання, ніхто не може отримати кошти, я з цим погоджуюся.

Депутата Луценко І.В. Шановна Валерія Олексіївна, сьогодні банківську і грошову систему України, ну, фактично знищено, будемо визнавати факти: гривні перестали довіряти. В першу чергу чому? Тому що Нацбанком за цей період було розбазарено золотовалютні резерви. Ви знаєте цифру, скільки чистих резервів залишилося: вона дуже маленька. А через що розбазарено? Через продаж доларів обраним банкам. Мільярди доларів Нацбанку просто розтанули в цих обраних банках. Нагадаю, що в жовтні по 300 мільйонів в день кудись йшло. І українці на сьогодні змушені купувати долари на "чорному" ринку по катастрофічному курсу. В реальності в нас зараз існує 4 курси, що є колосальною можливістю для корупції. Чи усвідомлюєте ви свою відповідальність за цю ситуацію і які заходи визастосовуєте для того, щоби з цим справитися?

Гонтарева В.О. Я кожен день усвідомлюю свою відповідальність. І не лише за це, а за реальну макроекономічну ситуацію всієї країни. Тому я вже сказала, що наші резерви, 8,6 мільярдів доларівнаших резервів мипродали напряму НАК "Нафтогазу" і тільки 1,3 мільярда було витрачено на підтримку курсу гривні, коли була реальна воєнна ситуація в країні. Нормальний ринок в день – цемабуть 300 мільйонів в день. Але зараз наш експорт впав на 20 відсотків, тому що в зоні АТО ми маємо15 відсотків нашого ВВП та 20 відсотків нашого експортного потенціалу.

У нас, на жаль,недостатньо валюти. А попит з боку населення в три разиперевищує нормальний.

Депутат Поляков М.А. Пані Гонтарева, у мене є питання до вас. Ви як зайшли, хоч подивилися зверху напис був? Ким випрацюєте? Ви ж не начальник відділення пошти десь в Глевасі. У мене до вас три питання є.

Перше питання. скажіть, будь ласка,в ціломупо банківській системі в період з01.05 по 01.12 комерційними банками було куплено 41 мільярддоларів. З них комерційними банками в період вашої роботи було виведено наКіпр 7 мільярдів доларів. Це ваша особиста відповідальність.

Друге питання. Ви сказали, що 33 банки, які ви вивели. Але чому в цих банкахнемаєжодного банку сім'ї Януковича?Я вам називаю банки: "Fidobank" (Арбузов-Колобов), "Смартбанк" (Захарченко), "Юнісон"Банк" (Клименко), "Інвестиційно-трастовий банк" (Захарченко), "Фінанс банк" (Захарченко), "Український бізнес банк" (Янукович-Арбузов), ПАТ "Банк Капітал" (Клименко), – це ваша відповідальність особиста, тому що ці кошти виводяться за кордон.

І третє питання.Як….

Гонтарева В.О. Ну перш за все,я можу вам сказати, що цеякась нісенітниця, тому що нічого за кордон при моїй каденції не виводили. Тому що спочатку вересня ми запровадили такі адміністративні важелі, що всі ви приходили домене і тільки з критикою того, що навіть і нормальний імпортнийконтракт дуже тяжко оплатити. Щодо банку Януковича, наскільки менівідомо, три банки зараз судяться знами, тому що це банки Януковича, а ми вивели їх з ринку. Один із них був Всеукраїнський банк розвитку, банк Януковича. Немає ніяких питань та проблем з ліквідністю або з капіталом у цьому банку. Виводили в три етапи, тому що у нас немає нормальних законів як вивести цей банк в один етап, але вивели. Тому що санкції, змогли це зробити.

Депутат Левченко Ю.В. Пані Гонтарева, отви дуже правильні слова використовуєте, розумні, англійські, як: "…" ну тут не тільки ви англійську мову знаєте. Я хотів би запитати чи ви знаєтетаке поняття: " … " поведінкові фінанси – ті речі, які вивчає будь-який студент першого курсу будь-якого західного економічного вузу. А саме те, щоне можна виходити на публіку іпублічно на ток-шоу іповідомляти про плани Нацбанку.

Тому що це спричиняє паніку – паніку на ринку. Ви це робили постійно, от зараз трошки менше, але через зокрема вашу таку поведінку був величезний початок відтоку капіталів з банківської системи. Ви вважаєте, щови профпридатні після таких речей, коли виелементарні першокурсні речі не знаєте? Це перше питання.

І друге питання: чому минулого року Нацбанк неодноразово виходив на ринок і купував долар на завищеним курсом, за кусом, який був вище ринкового на той момент. І таким чином штучно піднімав курс долара. Дякую.

Гонтарева В.О. Дуже гарне запитання. Завищений курс -це одноразово Національний банк у державній компанії купував на ринку 100 мільйонів доларів. Це було, мабуть, на початку літа. І курс був 11,7. Так що дякую, що це був "завищений" курс. Але ми це робили, тому що це була дуже велика сума одноразова для ринку. Ринок вже мав збалансований курс на цьому рівні 11,70. І також це було нам потрібно, тому що нам потрібно було зустріти маяк Міжнародного валютного фонду по нашим валютним резервам.

Щодо поведінки, я не можу це коментувати, тому що, на жаль, паніка на ринку почалась більше, ніж рік тому. Вона почалася в жовтні 13-го року з революції, потім з анексії Криму. На жаль, далі була війна. Тому я можу прокоментувати тільки, що з моїм приходом, я була вже більш щаслива, ніж пан Кубів.  

Депутат Скорик М.Л. Скорик, "Опозиційний блок". Шановна пані Голова. В бюджеті 2015 року записано, що доходи Державного бюджету від діяльності Національного банку будуть складати більше 60 мільярдів. В той же час Рада Національного банку підтверджує на цей рік тільки 34 мільярди. Чи підтверджуєте ви ту суму, яка стоїть зараз в Державному бюджеті?

Друге питання. В Державному бюджеті стоять 2 цифри: фонд гарантування вкладів фізичних осіб – 20 мільярдів, і 25 мільярдів на рекапіталізацію банків. Чи вважаєте ви, що буде справедливим, що замість збанкрутілих власників банків за проблеми і проблемні активи цих банків будуть платити безпосередньо держава Україна і прості громадяни України.

І третє питання. Яка сума того рефінансування, яке ви надавали комерційним банкам, пішла все ж таки на валютний ринок. І яким банкам і яку вони понесли догану від Національного банку? Дякую.

Гонтарева В.О. Перш за все, перше питання про рефінансування. Як я вже зазначила, Національний банк за мою каденцію видав тільки п'ять стабілізаційних кредитів, та всі ці кредити були видані тільки на повернення депозитів в рамках гарантованою фондом сумою. Куратори це відслідковували до кожної копійки. Є всі репорти з цього приводу. Тому жодної копійки з цього не пішло з банківського ринку. Але якщо населення получило свої гроші в банках, воно могли йти на вторинний ринок валюти, готівковий, та купувати валюту, тому опосередковано якийсь вплив міг бути.

Щодо першого питання. Доходи Національного банку: прогнозований прибуток Національного банку за цей рік складе 65 мільярдів гривень. Тому Національний банк не заперечує перерахувати цей прогнозований прибуток. Я вам скажу чого це сталося. Це сталося одного разу в нашому житті, тому що ми продали валютні резерви, наші чисті, а вони дали нам курсові різниці, які вже були реалізовані. Тому такий високий прибуток. Але Національний банк може перерахувати ці гроші.

Депутат Крулько І.І. Іван Крулько, фракція "Батьківщина". Шановна пані голова Національного банку! Три місяці тому вся країна з великим інтересом спостерігала як ви намагалися купити 200 доларів у відділенні банку. За вашими нормативами і власними уявленнями, це начебто було зробити дуже легко. Але вам це не вдалося. Тому скажіть, будь ласка, як громадяни України, які мають не великі заощадження, не довіряють банківській системі через те, що завдяки вашому керуванню з'явився чорний ринок, який зараз процвітає. Як їм можна купити долари? Де вони це можуть зробити і за яким курсом, якщо не на чорному ринку?

Друга частина запитання. За ті три місяці, які минули, скажіть, будь ласка, скільки доларів, де і за яким курсом ви купили особисто? Іще одне. Скажіть країні, яка заробітна плата Голови Національного банку України? 

Гонтарева В.О. Ви задали зараз про заробітну плату дуже легке запитання. Ви ж її заморозили на рівні 7 мінімальних заробітних плат. Я не погоджуюсь з такою заробітною платою, я вам можу сказати. Не погоджуюсь ні я, ні правління Національного банку, ні голови департаментів. Ми не погоджуємося з такою заробітною платою, але це дуже легка відповідь. Тому що вона складає 10 тисяч гривень на місяць. Ми не погоджуємося з такою, тому ми сподіваємося, що Верховна Рада змінить ці…

Валюту купувати не треба, тому що кожен, хто хоче купити валюту створює паніку. Якщо ви їдете за кордон, ви можете використовувати вашу платіжну картку і оплатити платіжною карткою все, що заманеться.

Депутат Соловей Ю.І. Шановна пані Гонтарєва! Я хочу сказати, що за останній рік Нацбанк зробив все для того, щоб вбити в Україні середній клас і малий, і середній бізнес. І це йому успішно треба визнати вдалося. Але поряд з тим я хочу сказати, що ви або до кінця не розумієте питання, або не знаєте тему. Ви сказали, що курс давить платіжний балансУкраїни. Так от за 9 місяців у нас є позитивний платіжний баланс. На курс сьогодні давить непрофесійність дій Голови Національного банку України. Це перше питання.

І друге питання. Скажіть, будь ласка, сьогодні мільйони українських людей стали заручниками валютних кредитів. Як, коли і в якій спосіб Національний банк буде вирішувати це питання?

В цілому світі Національний банк є основним економічним інструментом розвитку економіки. В цілому світі сьогодні кредити можна взяти під нуль відсотків один або два. В Україніоблікова ставка Національного банку – 14 відсотків. Це що, стимулювання розвитку економіки? Коли Національний банк почне знижувати облікову ставку Національного банку і стимулювати розвиток економіки? 

Гонтарева В.О. Зараз на запобігання розвитку інфляції, яку ми прогнозуємо на рівні 17 відсотків на наступний рік, наш монетарний комітет навіть розглядає можливості підвищити цю ставку. Тому що ми повинні, коли ми говоримо про стабільність національної одиниці –то стабільність наших цін.

Щодо меморандуму по валютним кредитам. Разом з українськими найбільшими банками, валютними кредиторами, ми підготували меморандум, який, я думаю, прийде зараз на поміч нашим всім боржникам валютним. Тому що, як ви знаєте, Національний банк вже підтримав законопроект Князевича, який був проголосований влітку, але тому що там курс обміну був на рівні 11,7, якого, на жаль, сьогодні немає, ми вважаємо, що зараз ми підемо іншим шляхом.

Депутат Тетерук А.А. Чому Національний банк не застосовує регуляторні механізми? Це перше. І по-друге, чому у нас є проблеми із зняттям депозитів? Чому вкладники не можуть зняти свої депозити?

Гонтарева В.О Ми використовуємо регуляторні механізми. Неможлива кількість зараз адміністративних обмежень, неможлива. Наша головна задача: як тільки ми отримаємо підтримку міжнародних організацій, я сподіваюсь, ми почнемо знімати ці обмеження. Зараз це 200 доларів на одну людину, зараз це перевірка всіх контрактів, 75 відсотків обов'язкового продажу, це обмеження. Досі ми не можемо дозволити платити дивіденди. Як ми можемо сподіватися, що в цю країну будуть інвестиції, коли ми не можемо, не дозволяємо людям платити дивіденди. Якщо ситуація буде погіршуватися, у Національного банку не буде іншого…

Депутат Головко М.Й. Валерія Олексіївна, я би хотів сказати, що ні в якому разі, щоб ви не робили того, знову піднімаєте облікову ставку. Адже це знову призведе до падіння курсу української гривні, витягування коштів з реального сектору, закачування їх в банки і виведення їх в офшори. Так як це сталося, 41 мільярд. Я перепрошую пані Валерія, 41 мільярд доларів ви продали сьогодні на ринку України, з яких 32 вийшли якраз в офшори через підставні банки і інші структури. Ви даєте рефінансування російським банкам, такі як "Промінвестбанк", "ВТБ", "Альфа банк", "Сбербанк России", мільярди, офіційно 179 мільярдів гривень. Дояких пір українська економіка буде фінансувати російські банки, які зараз фінансують терористів на Сході. Я вважаю, це найбільший злочин. Тому за те, що відбулося в Україні, падіння національної гривні і за всі ці злочини в будь-якій цивілізованій державі давно вже би вас як керівника відправили у відставку. Я думаю, що парламент це рішення підтримає. 

Гонтарева В.О. Це декларація, чи запитання, чи як, що будемо робити? Відставку, або відповідаємо? Я вже надала інформацію, скільки Національний банк продав валюти, я не можу коментувати якусь інсинуацію.

Депутат Ляшко О.В. Мене колега закликав вибачитися передпані Гонтаревою. Безумовно, якщо є для цього підстави, я готовий вибачитися. Але у мене питання: а хто буде відповідати, і коли пані Гонтарева вибачиться перед мільйонами українців за те, що її політика довела до зубожіння мільйони людей, що вони вдвічі знецінили свої заощадження через вас, що вдвічі зросли ціни в магазинах через вашу діяльність? Коли пані Гонтарева вибачиться за те, що мільярди, сотні мільярдів рефінансування роздала комерційним банкам? Вивели за кордон, перевели у валюту, люди сьогодні не можуть 100 доларів купити. Коли пані Гонтарева вибачиться за те, що в Україні чотири курси, і внаслідок цього, мінімум, чорнийринок 200 мільйонів доларів на день? Тому Гонтарева повинна не вибачатися, а в тюрмі сидіти, і парламент має проголосувати за відставку цієї прохіндєйки! Слава Україні!

Після цього виступу головуючий на засіданні оголосив про завершення розгляду питання.  

Фото - news.bigmir.net

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...