Чому та як лаються українці та звідки взагалі в нашій мові з'явились лайливі слова?
Вова путін - хворий хлопець, в дупі має жабу
Жаба грає вову в дупу, думає шо бабу
Обана, зашибісь! Наливай кохана
Той хто любить Україну мусить бути з нами
Обана, зашибісь! Пиво, водка, раки
Хто не з нами, той нехай йде собі до сраки
Кузьма Скрябін. Сороміцькі Коломийки
За словами кандидатки історичних наук, старшої співробітниці відділу етнології сучасності Інституту народознавства Лесі Горошко нецензурна лексика завжди побутувала в українській мові, але в давні часи ці слова вважались звичайними.
Як виникла лайка?
Зазвичай люди кажуть, що для українців лайка не властива і ми її запозичили від росіян, але на відміну від росіян наша лайка пов'язана з дефекацією - наприклад «не ліпи мені гівно в очі», «срака-мотика» тощо. А в росіян лайка пов'язана з геніталіями.
Очевидно, що лайка побутувала ще в 19 ст. та це підтверджують фольклорні записи Т. Шевченка, який під час своїх поїздок Україною на розкопках Кургану Переп'ят, десь під Фастовом зафіксував кілька таких куплетів.
То наша лайка не походить від росіян?
Наша лайка споріднена з європейською, має єдині асоціативні ряди. Зазвичай це слова-побажання негараздів та прокльонів.
Скажімо у творі «Зачарована Десна» Довженка була баба, яка дуже любила клясти, вона казала такі слова: «Як повисмикував він з сирої землі ту морковочку, повисмикуй йому, царице милосердна, і повикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, свята владичице, пальчики й суставчики. Царице небесна, заступнице моя милостива, заступись за мене, за мої молитви, щоб ріс він не вгору, а вниз».
Відповідно прокльони однозначно побутували в класичній літературі. Попри те, що всі знали, що це гріх і так говорити не можна, все одно вживали прокльони, але в більш поетичній формі. Не казали - щоб ти здох, умовно кажучи, а посилали кудись де птах не долітає, де кінь не добігає, очевидно побажання опинитись в потойбіччі. Тут навіть лаятись не треба, все і так зрозуміло.
В сороміцьких піснях присутня нецензурна лексика, а коли їх найчастіше співали українці?
Найчастіша сфера вживання сороміцьких пісень побутувала у весільному обряді. Фольклор і писемність часто ілюструє обряд, наприклад весільну обрядовість, обряд комори. Відповідно коли відбувався обряд, молодята зачинились в коморі для першої шлюбної ночі, а гості збиралося під дверима і горлали непристойні пісні.
Під час обряду комори інтенсивність заохочення могла зростати, залежно від того наскільки швидко молодий виконував свій подружній обов'язок.
Наприклад, Федор Вовк (український етнограф та музеєзнавець, - ред.) подає у своїй книзі:
Сороміцькі пісні побутували під час весілля, бо це і є пласт весільного фольклору. Хоча люди могли їх і просто так співати та вживати в іншому контексті. Межі завжди затиралися коли переходили з обрядових в побутові пісні.
Відповідно пісні були й в інших контекстах, наприклад: «Наша піч регоче, короваю хоче». Відповідно до контексту це сприймалося як статевий акт між чоловіком і жінкою, де піч це нібито жіноче лоно, куди потрібно вкласти хліб.
Попри те, що слова побутували, як сороміцькі, вони й близько не мали такого емоційного та експресивного навантаження, яке мають зараз.
Деякі жести також вважають непристойними. Що означає та сама дуля?
Ми знаємо що таке показувати дулю і знаємо загально світовий американізований жест, який зображає статевий чоловічий орган, так само як і дуля. «Фак» як і багато речей з Європи помандрував спочатку в Америку і повернувся назад в Європу. Зазвичай його показують з обереговою метою.
Апеляція до статевого органу, у будь-якому разі, виконує оберегову функцію. Навіть у теперішній час можна це помітити.
Наприклад: «російський воєнний корабель іди …». Фактичне апелювання до чоловічого статевого органу чи відсилання куди подалі, як оберегова функція. Тобто людина апелює до того, що породжує життя і в такий спосіб вона протистоїть тому, що може ставати згубним або спричиняти смерть.
Чи відрізняється сучасна лайка від тої, яка була в минулому?
Наприклад, коли ви споживаєте яйце на Великдень, ви ж це не сприймаєте як лайку? Але коли ви скажете, що хтось має яйця, то це вже непристойне порівняння. Слово начебто те саме, але все залежить від контексту. Ймовірно, ці слова не були лайкою, вони просто були звичайними визначеннями частини тіла, але з часом вони стали табуйованими та почали сприйматись як щось непристойне, некультурне.
Ці слова першочергово показують супротив. Тобто є певні приписи культури, які не дозволяють вживати їх. І вони, знову ж таки, отримали своє нове значення після запровадження християнства.
Однак, і сучасні письменники використовують лихослів'я дедалі більше у своїй літературі. Наприклад: Жадан, Карпа, Іздрик, Подерв'янський використовують нецензурну лексику
Лихослів'я наче посилює ефект, створює ефект комічності або - спротиву. У поезії Ірванця часто можна побачити лайливі слова. Він пише щось на кшталт молитов, але використовує нецензурну лексику. Наприклад, вкінці в місці, де б мало бути «Амінь» він використовує слово «*лядь». І хтось каже, як так можна? З іншого боку, треба апелювати - слово це означає, якщо дослівно перекладати, жінку, яка збилась з дороги та блукає.
Слова - це просто слова, все залежить, який сенс ми вкладаємо в них, та як це сприймаємо. Лайка нікуди не зникне, вона існує і буде існувати, її неможливо викорінити. Всі її знають - і дорослі, і малі. Умовно кажучи, третина людства, які є християнами, вважають все, що пов'язане зі статевим життям є табуйованим і нечистим. Однак, це не означає що люди ці слова не вживають, чи їх забули. Очевидно, що цей словесний фонд для чогось людству потрібен, ймовірно, щоб виразити емоції чи звільнити напругу.
Спілкувалась Надія Файгель
