5 кабінетів на третьому поверсі та невеликий коридор - це й усі “володіння” Львівської обласної Малої академії наук (МАН).
142 м² установи, вихованці якої займають призові місця на міжнародних та всеукраїнських конкурсах.
Журналістка Гал-інфо поспілкувалась із директоркою Львівської обласної МАН Іванною Бородчук та дізналась більше про організацію робочого процесу освітньої установи, виклики, із якими зіштовхнувся колектив, та ціннісні особливості співпраці зі школярами.
Що таке Львівська обласна Мала академія наук?
У кабінеті директорки Львівської обласної МАН поряд із книгами та документами лежать великі нерозпаковані коробки. Вони займають чимало місця на підлозі та створюють атмосферу хаосу. Іванна Бородчук, директорка установи, вже давно звикла працювати в таких умовах, адже прагнення роботи з дітьми є значно сильнішим, ніж усі організаційні перешкоди та виклики.
“Львівська обласна Мала академія наук - це позашкільний заклад дослідницько-експериментального напрямку. Можна сказати, що ми працюємо в науковому напрямку і є тим позашкільним закладом в області, який залучає учнів та сприяє їхній дослідницькій роботі, а також роботі закладів загальної і позашкільної освіти. Окрім цього, координуємо і надаємо методичну допомогу педагогам, які працюють з обдарованими дітьми”, - ділиться Іванна Бородчук.
Головним завданням Малої академії наук є розвиток творчих здібностей в учнів старшої школи, а також залучення їх до дослідницької роботи в різних галузях. Заснована у жовтні 1978 року освітня установа через 45 років продовжує активно займатись зі школярами міста та області. Ініціаторами її створення були вчені Західного наукового центру Академії наук України та відділ освіти Львівського міськвиконкому. Сьогодні МАН Львівщини функціонує за фінансової підтримки Департаменту освіти і науки облдержадміністрації.
Ще до пандемії COVID-19 та початку повномасштабного вторгнення росії в Україну кількість учнів Львівської обласної Малої академії наук досягала 1300 осіб. Зараз тут навчається близько 900 школярів, проте це зовсім не зменшило результативності освітньої установи. У 2023 році вихованці Львівської обласної МАН були учасниками обласних та всеукраїнських заходів. Учням вдалось здобути 8 золотих нагород, а також 2 срібні та 3 бронзові у таких міжнародних виставках, як: “Geneva Invention Show” (Швейцарія), “Genius Olympiad” (США), виставка віртуальних інновацій “E-NNOVATE” (Польща).
Структура Малої академії наук Львівщини
У межах Малої академії наук функціонують 12 наукових відділень, кожне із яких складається з різних секцій. Діти можуть вивчати історію, фізику, науки про Землю, економіку, комп’ютерні або технічні науки, мовознавство тощо. Навчатися можна як в очному форматі, так і онлайн. Попри можливість займатись дистанційно, заняття в аудиторіях є більш ефективними, адже багато наук, особливо технічних, вимагають присутності учнів у лабораторіях для проведення експериментів та досліджень.
Офлайн-заняття викладачі Малої академії в більшості проводять у приміщеннях закладів вищої освіти Львова та Львівщини, як-от: ЛНУ ім. Івана Франка, НУ “Львівська політехніка”, ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, а також Львівському національному університеті природокористування у Дублянах. Проте використання приміщень - не єдиний метод співпраці МАН з вищими навчальними закладами. “У нас працює 36 педагогів. Фактично половина з них - це працівники власне обласної Малої академії. Натомість решта - це викладачі різних університетів, які працюють у нас за сумісництвом та є керівниками відповідних до свого фаху гуртків”, - розповідає Іванна Бородчук.
У 2023 році Мала академія наук Львівщини також провела 17 літніх шкіл, до яких долучились близько 300 дітей. Іванна Бородчук зазначає, що організація цих освітніх програм спільно з університетами дозволила охопити декілька аспектів роботи: залучення учнів до виконання науково-дослідницьких проєктів під керівництвом викладачів ВНЗ, профорієнтація школярів та набір навчальних груп на 2023-2024 навчальний рік.
Від чужих освітніх лабораторій до власного дому
Під час розмови з директоркою Львівської обласної МАН до її кабінету завітала делегація фізичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. Причина візиту - огляд та перевезення обладнання до майбутньої фізичної лабораторії, яку вже незабаром відкриють для вихованців Малої академії наук у одному з приміщень факультету. Там діти зможуть здійснювати наукові експерименти, виконувати лабораторні роботи та по-справжньому пізнавати фізику: на дотик, а не через екран комп’ютера.
“Бо заради дітей треба підставити один одному плече допомоги та виконувати спільну роботу”, - завершилось жваве обговорення співпраці Академії з університетським підрозділом цінним та позитивним підсумком.
За словами Іванни Бородчук, протягом останнього року Львівська обласна МАН отримала можливість тимчасово розмістити свої лабораторії на географічному, хімічному, біологічному факультетах ЛНУ ім. Івана Франка. У НУ “Львівська політехніка” викладачі Малої академії наук проводять заняття в межах гуртків програмування та робототехніки.
“Чому настала така потреба - мати свої лабораторії, а не використовувати університетські? Справа в тому, що ми говорили з викладачами, нашими керівниками гуртків, і вони казали: “Усі ці чужі лабораторії та їхні прилади налаштовані вже під свої програми. А ми хочемо мати свою лабораторію, де ми з учнями будемо робити певні свої лабораторні роботи”. От вони будуть щось вирощувати або ж нехай навіть найменший, елементарний дослід проводити… Але це буде наше, своє”, - розповідає директорка.
Секція “Геоінформаціних систем та дистанційного зондування Землі” функціонує у МАН Львівщини з 2018 року з ініціативи Національного центру “Мала академія наук України”. Для прикладного розвитку цієї підпрограми у жовтні 2023 року на базі географічного факультету Львівського університету відкрили наукову лабораторію відповідної галузі.
“З лабораторії “Дистанційного зондування Землі” все розпочалось… Під цей гурток нам виділили 10 комп'ютерів. Це стало і початком, і, водночас, останньою краплею. У нас не було, де поставити ці комп’ютери, і тоді ми пішли до Володимира Івановича, директора Будинку вчителя. А у них порожні приміщення, де нічого та нікого немає, і це міг би бути чудовий комп’ютерний клас. Проте він не дозволив. Ми розповіли, що це буде для вчителів та учнів. Що наша Любомира Григорівна може проводити онлайн-заняття, онлайн-семінари для педагогів. Та все ж не дозволили”, - ділиться Іванна Бородчук.
Зрештою керівництво Львівської обласної МАН звернулось до декана географічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Володимира Біланюка, який охоче підтримав ініціативу відкриття лабораторії на факультеті. Проте саме її створення стало приводом для МАН залишити свої мандри манівцями та визначити критичну потребу організації у власних приміщеннях, які стануть для школярів справжньою домівкою.
Необхідність власного простору для ефективної роботи
Активний розвиток діяльності Львівської обласної Малої академії наук можливий лише за умови її масштабування. У 5-ти кабінетах, якими “володіє” установа у Будинку вчителя, що на Коперника, 42, розміщено комп’ютерний клас, два кабінети для всіх вчителів-методистів, кабінет директора та бухгалтерія. Проте й ті приміщення вимагають термінового ремонту: на стінах тріщини, на стелі пліснява та вологі плями через дах, який протікає.
“Прийшла комісія і сказала, що ми зневажені, що не можна в таких умовах працювати! Але коли кажуть, що Мала академія наук чогось досягла, що її учні займають місця в конкурсах, то ніхто не бачить роботу за лаштунками, наскільки важко є людям працювати в таких умовах”, - розповідає Іванна Бородчук. Нагадаємо, що 23 жовтня в Будинку вчителя відбулось виїзне засідання комісії з питань освіти, науки та інновацій Львівської обласної ради.
На небезпечні умови праці скаржаться працівники Львівської обласної МАН, які змушені в таких умовах ще й виконувати свою роботу, немов у комунальній квартирі: поки хтось веде онлайн-заняття, навколо інші працівники вирішують організаційні питання, зустрічають гостей Академії та виконують інші доручення.
Відсутність єдиного приміщення також негативно впливає на комунікацію серед вихованців Малої академії наук. Фрагментарність спілкування та брак колективних заходів зменшує відчуття єдності в межах МАНівської родини. “Ми провели опитування серед випускників Малої академії: що вам бракувало, що ви хотіли, чого у вас не було?.. А вони всі сказали, що не мали відчуття дому, що у них не було місця, де вони би могли збиратися. Бо колись давно-давно, ще як ми були на Погулянці, то збиралися там, проводили вечори. Це було незабутньо! І, власне, це спілкування дуже потрібне для учнів”, - ділиться Іванна Бородчук.
У будівлі на Коперника, 42 приміщень є багато, проте не до всіх освітня установа має доступ. Директорка Львівської обласної МАН розповідає, що утруднена комунікація з представництвом комунального закладу “Львівський обласний будинок вчителя” часто завершувалась, навіть не розпочавшись, без надії на результативну співпрацю.
“Навіть щоб провести якийсь вечір в актовій залі (яка належить Будинку вчителя, - ред.) ти йдеш і просиш. І ти не знаєш, дозволять тобі чи ні. Проте чому це так має бути? Ми ж самодостатні! Ми така ж установа, як ця, маємо вартість. А завжди було таке відчуття, що ми перебували в приймах: тобі можуть дозволити або не дозволити, і все”, - пояснює директорка.
Зрештою команда Львівської обласної Малої академії наук вирішила не ходити манівцями та віднайти приміщення для МАНівської родини. Ігор Юхновський, перший президент МАН, учений, академік НАН України, а також голова Західного наукового центру НАН України і МОН України Зіновій Назарчук звернулись із листами до голови Львівської ОВА Максима Козицького із проханням передати приміщення Львівського обласного будинку вчителя на баланс Малої академії наук Львівщини. А вже 30 листопада 2023 року комісія з питань освіти, науки та інновацій ЛОР підтримала це звернення.
Удома і стіни допомагають
“Дуже важливим є середовище, у якому ти обертаєшся, у якому тебе розуміють, тебе почують. У якому ти можеш проявити себе, не соромлячись. Спілкування - це найважливіше, що є в Малої академії наук”, - зазначає Іванна Бородчук.
Успіхи учнів Львівської обласної Малої академії наук - це, перш за все, результат їхньої особистої невтомної праці. Освітня установа ж допомагає своїм вихованцям у цьому навчальному процесі, скеровує їхні сили у необхідному напрямку, стимулює творчий та науковий розвиток. Іванна Бородчук акцентує, що активна робота зі школярами дозволить зацікавити їх українським науковим середовищем та здобуттям вищої освіти саме в Україні. Адже сьогодні є високі ризики втрати наукового потенціалу серед молоді через еміграцію за кордон через російсько-українську війну та високий попит на українських фахівців в іноземних освітніх установах.
“Усі мають розуміти, що закінчиться війна і Україну буде відбудовувати молодь. І в цю молодь треба сьогодні вкладати, а не завтра. Вкладати для того, аби вона не виїжджала. Мене найбільше болить серце за тих наших дітей, учнів Малої академії, які беруть участь десь у конкурсах десь за кордоном, які проявили себе в дослідницьких проєктах та показали свої сили на міжнародному рівні, адже за ними насправді йде полювання! Тому важливо показати їм, що ми про них дбаємо, для них щось робимо, у всьому підтримуємо, що ми їх тут хочемо бачити. Щоб у них було це відчуття дому”, - наголошує Іванна Бородчук.
Директорка звертає увагу на те, що власні приміщення установи можуть стати потужним освітнім простором, осередком наукового, культурного життя для школярів Львова та Львівщини. Львівська обласна МАН прагне не лише завершити обладнання лабораторій, але й створити для дітей сучасний комп’ютерний клас, медіапростір та розмовний клуб. Не обійшлось би і без актової зали, у якій можна було би ставити власні постановки з учнями МАН або ж переглядати вистави інших організацій. Мала академія наук мріє створювати виставки кращих учнівських проєктів: і стаціонарні, і мобільні, аби представляти досягнення своїх вихованців в інших областях.
“Знаєте, тоді приміщення оживе. Воно наповниться юними голосами. І тоді ти прийдеш і відчуєш, що ти живеш. І що Україна має молоде інтелектуальне “завтра” завдяки цій молоді”, - зазначає директорка.
Записала Марічка Твардовська
