Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Михайло Пузраков: Україна входить в ТОП країн, які задають тренди на ринку IT-сервісів

Михайло Пузраков

Cпівзасновник та операційний директор софтверної компанії “Intellias” Михайло Пузраков у проєкті #ВідвертаРозмова_з розповів про розвиток IT та про те, чи можна вважати Львів IT-столицею України.

Ваша компанія входить у ТОП-5 роботодавців України за версією журналу “Forbes Ukraine”. Розкажіть, завдяки чому вдалось цього досягнути.

Компанію “Intellias” ми з моїм партнером, Віталієм Седлером, заснували у 2002 році. Починали тоді удвох і були маленькою компанією, а зараз у нас працює понад 1600 спеціалістів. На український ринок, це доволі великий масштаб компанії. Зараз ми займаємо 13-ту позицію серед IT-компаній в Україні за кількістю спеціалістів.

Високим місцям в рейтингах роботодавців ми завдячуємо тому, що від самого початку намагалися запропонувати найкращі умови для наших спеціалістів. Зокрема створювали просторовий комфорт: серед інших IT-компаній у нас найбільша кількість квадратних метрів офісної площі на одного працівника. Також ми працювали над емоційним комфортом: щоб атмосфера була відкритою і людям подобалося працювати саме у нас. У наших офісах ми розмістили салони краси для спеціалістів Intellias, масажні кабінети, кімнати для дітей. Через пандемію та перехід на роботу з дому ми змушені були тимчасово закрити їх. Натомість робимо усе, щоб колегам було зручно працювати вдома: за їхнім запитом надсилаємо потрібну техніку для роботи і навіть доставляємо з офісу улюблене крісло.  

Ми розуміємо, що працюємо з людьми, в яких є різні потреби, їх потрібно поважати та ставитись до колег як до партнерів.  Ми намагаємося бути відкритими як у спілкуванні, так і в роботі, і не надто бюрократизувати різні процеси. У нас гнучкий робочий час, тобто спеціаліст може ставити на паузу робочий день, аби вирішити особисті справи.

Також ми підтримуємо ідею розумних міст та екомобільності. Ми розробляємо програмне забезпечення для електромобілів і самокерованих машин, розвиваємо велокультуру серед колег та ІТ-спільноти, дотримуємось принципів екологічності в своїй діяльності: використовуємо енергоефективне освітлення в офісах, сортуємо сміття, не використовуємо одноразовий посуд тощо. 

Ми багато співпрацюємо з різними соціальними проєктами та благодійними фондами. Зокрема, це фонд “Крила надії”, який займається допомогою хворим дітям і лікарням. Ми допомогли відкрити Центр ментального здоров’я і реабілітації ветеранів. Традиційно долучаємось до акції “ІТ Миколай” і збираємо благодійні внески для дітей. Також ми допомагали навчально-реабілітаційному центру "Джерело", національній дитячій спеціалізованій лікарні “Охмадит” та травматології Головного військово-медичного клінічного госпіталю у Києві.

А скільки IT-компаній є у Львові?

У Львові є приблизно 500 IT-компаній. 

Це просто неймовірна цифра. Чи вона і є показником того, що Львів називають IT-столицею України?

Я думаю, що IT-столиця – це найбільш розвинуте місто у цій галузі і де розмір фінансових надходжень та працівників у галузі є найбільшим. Зрозуміло, що у Києві в абсолютному значенні сфера IT є значно більшою, ніж у Львові. Але в перерахунку на кількість населення наше місто попереду серед інших міст України. Кількість IT-компаній і їхніх працівників у Львові на 100 тисяч населення є найбільшою. До речі, перший український ІТ-кластер з’явився саме у Львові у 2012 році. Він об'єднує найбільшу кількість профільних компаній (понад 100, - ред.) у порівнянні з IT-кластерами в інших містах України. 

Львівська IT-спільнота робить багато цікавих проєктів. Ми побудували будинок для IT-спеціалістів, зараз будується IT-village. Також варто згадати IT-парк – великий інфраструктурний проєкт вартістю 180 мільйонів доларів, який був ініційований львівським ІТ-кластером. Якби не коронавірус, ми би вже бачили, як він будується, але наразі роботи на паузі.

Також ІТ-кластер зараз реалізує проєкт Lviv IT Cluster Academy, який модернізовує програму навчання і  дозволить готувати сучасних ІТ-спеціалістів на базі львівського Вищого професійного училища №29. Ми запровадили нові програми навчання ІТ-спеціальностей для наших університетів ( НУ “Львівська Політехніка”,ЛНУ ім. І. Франка), до розробки яких  залучили спеціалістів IT-компаній. Зараз 2800 студентів навчаються за програмами, створеними та модернізованими за сприяння Львівського IT-кластеру. Він хороший приклад співпраці, згуртованості, вміння об'єднатися заради суспільних цілей. Intellias активно залучений до діяльності кластеру і входить до його наглядової ради.

Завдяки чому Львів міг зайняти таку позицію на IT-ринку?

Думаю, що однією з причин є освіта. Наші університети мають гарну базу у математиці, інформатиці та інших точних науках. Другим чинником є близькість до Європи, що сформувало певний менталітет та сприятливі умови подорожувати і набиратись досвіду за кордоном.

Свого часу міська влада Львова розробила стратегію конкурентоспроможності міста, де визначила, що IT-галузь разом із туризмом є пріоритетними для розвитку. Це допомогло створити промоцію серед потенційних замовників та спеціалістів з інших міст України.

Можете намалювати портрет середньостатистичного IT-спеціаліста? Ходять міфи, що це замкнені люди з великою кількість грошей, які не знають як їх витрачати.

Звичайно, що будь-які стереотипи можуть мати під собою якесь підґрунтя. Щоб стати хорошим програмістом, необхідні хороші інтелектуальні здібності, вміння засвоювати знання, для чого потрібні сконцентрованість і посидючість. Тому, можливо, склався стереотип, що айтішники більше люблять проводити час за комп’ютером, ніж з людьми, проте це не так. Сучасні IT-шники багато подорожують, обмінюються досвідом на конференціях, займаються спортом. 

Як вплинула ситуація з пандемією коронавірусу на IT-галузь?

На початку кризи багато міжнародних компаній змушені були перевести свої бізнеси на роботу онлайн. Спочатку була невизначеність, компанії економили кошти, заморожували витрати, зупиняли проєкти. В результаті у багатьох IT-бізнесів зменшились надходження, але з часом всі адаптувалися до нових умов і продовжили інвестувати в галузь.

Наприкінці 2020 року галузь отримала друге дихання і знову почала розвиватися. Рік, звичайно, не був таким успішним, як попередні, але сподіваємося, що наступні будуть кращими.

Чому наші IT-компанії не люблять замовників з України, а надають перевагу іноземцям?

Якщо говорити про компанії такого розміру як наша, то ми співпрацюємо з великими корпораціями. У нас є мінімальний поріг розміру проєктів, за які ми готові братись, і, якщо подивитися, хто може замовляти проєкти такого розміру, то таких корпорацій є дуже багато у світі, але наразі мало в Україні. Тому більшість наших клієнтів  – іноземні компанії, але в нашому портфоліо є й українські замовники, наприклад, Kyivstar. 

Загалом це глобальний ринок. IT – це перша галузь, яка легко може дистанційно надавати свої послуги клієнтам у будь-якому куточку світу. Я почав працювати у 1997 році і вже тоді потрапив до компанії, яка через інтернет розробляла програмне забезпечення для клієнтів з Німеччини. Відтоді ми тільки удосконалилися і навчилися знаходити клієнтів по всьому світу – там, де є попит та більші бюджети.

Чи правильно я розумію, що у випадку таких глобальних компаній як ваша, замовника вже не цікавить, звідки ви?

Так не можна сказати. Звичайно, що має значення багато чинників. Від різниці у часових поясах до мови та культури.  Замовник чітко розуміє, в якій країні базується компанія та ті таланти, з якими він працює.

Україна може й не така крута ІТ-локація, як Кремнієва долина чи не така зручна для німецьких замовників, як їхні локальні компанії, але ми уже задаємо певний рівень та стандарт якості. У порівнянні з Азією ми маємо більший відсоток висококваліфікованих спеціалістів і вищий середній рівень якості послуг. Замовники охоче співпрацюють з українськими компаніями.

А на якому місці українські IT-компанії у світовому контексті? Хто лідер?

Абсолютного рейтингу немає, бо немає єдиного способу його виміряти. Якщо говорити про кількість спеціалістів, то це, безумовно, Індія. Якщо міряти зарплати, то це США та інші країни з високим рівнем оплати праці. Звичайно є рейтинги, у яких Україна посідає перше місце, наприклад, це сертифікаційні рейтинги спеціалістів з певних технологій і знань. 

Також, українські ІТ компанії часто потрапляють до авторитетних світових рейтингів, які високо оцінюють якість їх сервісів. До прикладу, Intellias тричі вносили у перелік “100 найкращих аутсорсерів світу” за версією міжнародної асоціації ІАОР. Ми регулярно потрапляємо до рейтингів американської дослідницької компанії Clutch як одна з провідних компаній світу, які демонструють найвищу якість ІТ послуг. Також нас внесли у рейтинг Inc. 5000. Він об’єднує компанії, які найдинамічніше розвиваються в Європі.

А яка ситуація з IT-галуззю на Росії? Про них дуже мало чути на світовому ринку.

Є декілька чинників. Політика Росії дуже впливає на її місце на світовому ринку. Багато міжнародних компаній і з політичної точки зору, і з точки зору ризиків не хочуть працювати з російськими. Крім того, їхня внутрішня політика є дуже закритою. Вони створюють вимоги та бюрократичні обмеження, які лише збільшують їхню ізоляцію. Знаю міжнародні компанії, які мали офіси у Росії, чи збиралися їх там відкрити, але пішли звідти.

Ви згадували про освіту. Наскільки якісну підготовку IT-спеціалістів забезпечують львівські виші? І чи можна нашу освіту в галузі IT порівнювати з закордонною?

Серед українських львівські вищі навчальні заклади на доволі високих позиціях. УКУ, НУ “Львівська політехніка” та ЛНУ ім. Івана Франка розташовані у першій п'ятірці  рейтингу IT-спільноти за версією ресурсу DOU.UA. 

Але ви правильно зауважили, що наша вища освіта має більш академічний характер, аніж практичний. Випускники не готові відразу професійно працювати у комерційних проєктах після закінчення навчання, тому кожна компанія створює власні курси підготовки спеціалістів. У нас, до прикладу, час від часу реалізуються оплачувані програми стажування для ІТ-початківців. Буває, що беремо досвідчених спеціалістів, а наші ментори допомагають їм вивчити якісь конкретні технології, потрібні на проєкті.

Чи можна стати програмістом або загалом IT-спеціалістом без спеціалізованої освіти?

Якщо є бажання, якщо людині це подобається, то все реально. IT – це дуже широка сфера з багатьма напрямками, у яких можна себе реалізувати. Ми зацікавлені у тому, щоб приводити в компанію найкращих спеціалістів, тому радо і постійно розвиваємо ІТ-спільноту: проводимо вебінари, наші спеціалісти виступають на конференціях, публікують технічні статті у різних профільних виданнях та на блозі на нашому сайті. 

А вікові обмеження?

Думаю, що це індивідуально. Наскільки людина готова навчатись, засвоювати інформацію, як вона тренувала своє мислення упродовж життя. Обмежень немає.

Знання іноземних мов?

Звичайно, що вивчити мову програмування можна і без ґрунтовних знань іноземної мови. Але ІТ-бізнес швидко змінюється та розвивається. Щоб підтримувати та підвищувати рівень кваліфікації потрібно постійно навчатись, і без знання англійської мови це дуже складно, оскільки більшість інформації про сучасні технології представлена тільки англійською. Доречі, в Intellias є власна школа англійської мови для поглиблення знань, яка пропонує загальні курси для кожного рівня складності, а також тематичні курси і розмовний клуб.

Наскільки галузь є стабільною стосовно кадрів? Чи великий відтік?

Потрібно дивитися, куди відбувається відтік кадрів. Якщо говорити про відтік за кордон, то таких людей небагато. Зазвичай це відбувається, коли хтось шукає якесь більш розвинене середовище з точки зору рівня проживання, соціального захисту. Хтось бачить кращі можливості професійного росту, нові виклики у передових компаніях, таких як Google, Microsoft, Amazon тощо. Це доволі суттєва частина з тих, хто виїжджає. 

Чи є у Львові ще потенціал для розвитку IT галузі?

Звичайно. Наші заклади вищої освіти випускають приблизно 5000 IT-спеціалістів щороку. Не всі, звичайно, будуть працювати за спеціальністю. Крім того, Львів, якщо ще не став столицею, то точно на другому місці в Україні. Сюди можуть приїжджати спеціалісти з інших наших міст і навіть з інших країн.

Наразі не можна однозначно передбачити, коли знизиться попит на IT. Зараз він лише зростає у світі. Це можна пояснювати тим, що світова економіка переходить у цифрові технології і комунікації. Цей попит може зупинитися лише тоді, коли програми будуть розробляти інші комп’ютерні програми на основі штучного інтелекту. Але неможливо передбачити, коли це станеться. Є люди, які вважають, що це може відбутися за кілька років, але я не думаю, що це можливо в найближчі роки.

Розмовляв Андрій Маринюк

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ