Автофан-клуб «ЗАЗ Козак» поєднує людей, що цікавляться ретроавтомобілями та транспортом.
Нещодавно його учасники провели закриття сезону та відзначили день народження «горбатого» запорожця - машини, з якої й починався їхній клуб. Про історію, «Leopolis Grand Prix» та плани клубу на майбутнє нам розповів Остап Бойко, керівник «ЗАЗ Козак».
Остапе, розкажіть про історію клубу АФК «ЗАЗ Козак». Скільки активних членів Ви зараз налічуєте?
Цифра 1983 на нашій емблемі – рік заснування. Я не застав витоки клубу, засновником є львівський журналіст Євген Кравс. Шкода, що зараз він не є членом клубу. Основним було завдання об’єднати власників «горбатих» запорожців ЗАЗ 965 для подорожей. Клуб у 80-ті та 90-ті роки активно подорожував.
Коли в клуб прийшов я, то теж застав подорожі. Щоправда, тепер це не лише «горбаті», а й інші автомобілі та мотоцикли. Зараз наш клуб налічує 52 учасники.
Ваш клуб є одним з організаторів «Leopolis Grand Prix»?
Ви, мабуть, знаєте, що історія цього заходу бере свій початок у 1930-х роках. Знову повертаємось до особи Євгена Кравса, адже саме він вивчив історію цих змагань та взяв активну участь у їх відновленні. За останні декілька років, коли головою клубу був Володимир Кулинич, вдалося збільшити кількість учасників, зокрема з Європи.
Причини прості: автентичність траси. Вона збереглася практично в такому ж вигляді, що не часто зустрінеш у інших містах через реконструкції та перебудови. Наш «львівський трикутник» зберігся майже повністю.
Клуб фактично в повному складі бере участь в організації цього заходу. Кожен має певне завдання: облаштування зон, паркування, робота з поліцією та інше. У зв’язку з коронавірусом та планами міської ради десятий та подальші «Леополіси» швидше за все не відбудуться. У планах є відновлення ставка Пелчинського, що на вулиці Вітовського. Траса втратить своє історичне значення, тож чи доцільно буде проведення «Leopolis Grand Prix»? Не впевнений.
У чому ще бере участь клуб «ЗАЗ Козак»?
Зазвичай у нас є календар заходів, який ми пропрацьовуємо та надсилаємо до Автомобільної федерації України (ФАУ). Вони його затверджують. У календарі точно є відкриття та закриття сезону. До прикладу, подія, що відбулася нещодавно у Львові містила в собі одразу три: день народження «горбатого» запорожця, виставка автомобілів та закриття сезону. І так намагаємося всі наші заходи присвячувати до якихось подій.
Окрім цього, є ще два заходи. Перший - «Золота Підкова», яка відбувається навесні. Її мета – прокласти маршрут через цікаві місця Львівщини, відкривши їх для учасників. Все залежить від організаторів. Адже є традиція, що кожен з учасників має спробувати свої сили в організації. Другий – «Долина-Карпати». Наш учасник клубу Ярослав Гричак, що живе на Івано-Франківщині, намагається об’єднувати два захоплення: гори та ретроавтомобілі. Приємно, що деякі місцеві жителі приїжджають поглянути на цей захід.
Яка географія ваших учасників?
Зараз трохи змінилася фінансова ситуація, тож не всі можуть бути настільки активними. Окрім львівських учасників та Ярослава Гричака з Долини, ще у клубі є Сергій Тищенко з Запоріжжя та Тарас Демкура з Тернополя.
Розкажіть про Вашу власну історію захоплення ретроавтомобілями.
Історія довга та тягнеться ще з дитинства. Десь років 10 займався джиперством, але в якийсь час побачив його неправильні сторони стосовно автомобілів та збереження природи. Захотілось чогось іншого, втім пов’язаного з автомобілями.
Закордоном випадково побачив Renault 4 – знакову для Франції машину, яка у нас була майже невідомою. І я купив її, дізнавшись, що вона – найбільш масовий автомобіль Франції. Одного разу в центрі Львова побачив виставку ретроавтомобілів, підійшов до організатора, яким виявився Євген Кравс та попросився стати поряд. Так 11 років вже незмінно стою та беру участь в заходах клубу.
Тиждень тому відбувся захід присвячений 60-річчю ЗАЗ 965 – «горбатому». Наскільки важко давалася організація в умовах карантину?
Відверто кажучи, я, як керівник клубу, цього заходу не хотів. Ідея поєднання «горбатих» та закладів харчування належить попередньому керівнику. Варто зазначити, що усім одноклубникам захід дуже сподобався.
Але, знаючи теперішні реалії, заходу не хотів через кількість контактів з людьми. Проте ми ризикнули і, закупивши необхідні засоби захисту, захід таки провели. Розповідаю з того, що ми бачили: аби ознайомити з заходом мали видруковані матеріали та людей, що розповідали про нього. Більшість учасників – молоді люди, для яких теперішні ризики дещо менші.
Поділіться якимись цікавими історіями, пов’язаними з ретроавтомобілями. За стільки років вони мали би у вас бути.
Наш клуб та автомобілі – місток між минулим та майбутнім. Нещодавно було ситуація. У мене є Москвич-412. Машина стоїть відкрита, у неї сідає чоловік, збоку підходить дружина, а він їй каже: «Я звідси не вийду». Людина через запах автомобіля отримала яскраві спогади з минулого.
Ми є й містком між різними регіонами України. Цікавий факт: у Запоріжжі в день народження «горбатого» виїжджає 7 машин, у Львові – 14. Чим більше наш клуб – тим більше людей дізнаватиметься про такий напрямок, таке заняття.
Які плани клубу на 2021 рік?
Вже працюємо над відкриттям наступного сезону, адже маємо традицію: переможець змагань, що відбуваються на цих заходах, автоматично стає організатором цього заходу на наступний рік. Точно така ж ситуація і з відкриттям. Конкретної дати немає, адже враховуємо різноманітні свята та вихідні, прагнучи уникнути накладок у календарі та незручностей для людей.
Враховуючи карантинні реалії, форматом заходу, найбільш ймовірно, стане автопробіг. З однієї сторони він продемонструє, що ми існуємо, з іншої – дозволить мінімізувати контакти з іншими людьми. Чому так багато говоримо про контакти? Один з найбільш активних організаторів цьогорічного закриття, на якому було чимало процесів, за декілька днів до заходу отримав позитивний тест на коронавірус. Викрутилися, адже хлопці у нас всі відповідальні, втім отримали досвід: готовим треба бути до всього.
Наскільки затратним є таке хобі?
Більш доцільно було б, мабуть, спитати «який відсоток свого доходу ти витрачаєш». Зараз відбувається таке міжнародне опитування, але тут все індивідуально. Залежить від таких критеріїв як кількість автомобілів, їхній стан, власні побажання. Хтось викочує автомобіль з гаража раз на рік, а хтось постійно його допрацьовує та вдосконалює.
Підсумовуючи все вищесказане, якими, на Вашу думку, є основні ці клубу «ЗАЗ Козак»?
У клубу є статут, але до нього вже, зізнатися чесно, досить давно не заглядали. Тож все формує наявне становище, як-от теперішнє карантинне, та бачення керівника клубу. Один бачив сенс більше у поїздках, інший – у якнайкращій організації «Leopolis Grand Prix». І всі мають право на життя, адже працюють на благо клубу.
Я вдячний клубу за те, що побачив частинку Європи. Ти бачиш інший світ, це – адреналін: доїдеш чи ні, адже автомобілі старі. Будь моя воля, я би спрямовував саме на такі поїздки, але фінансова складова цьому зараз перешкоджає.
