Слухай онлайн
Cуспільство  |  Історія

Як євреям заборонили купувати їжу на ринку: про що писала «Gazeta Lwowska» у 1941-42 р.

Працівники Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» вивчають підшивки видання «Gazeta Lwowska» за 1941 та 1942 роки, які їм для опрацювання передали працівники архіву Управління СБ України у Львівській області.

Про що писало офіційне щоденне друковане видання «Gazeta Lwowska» в період німецької окупації Львова в коментарі Гал-інфо розповіла наукова працівниця Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», доктор гуманітарних наук Олеся Ісаюк.

Наукова співробітниця Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», доктор гуманітарних наук Олеся Ісаюк. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Наукова співробітниця Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького», доктор гуманітарних наук Олеся Ісаюк. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

«Gazeta Lwowska» виходила щодня та мала один розворот.

За словами дослідниці, це не перше її ознайомлення з пресою воєнного часу.

«Раніше я вже переглядала україномовну та польськомовну періодику періоду німецької окупації. Це те джерело, яке містить дуже багато інформації та показує окупаційний період з незвичної точки зору», - сказала Олеся Ісаюк.

Як жартували в окупованому Львові. Карикатури 1941-42 років

Підшивка 1941 року розпочинається із випуску за 10 серпня. Тоді Галичина тільки увійшла до складу генерального губернаторства. Попередніх номерів від 1 серпня у цій підшивці нема. Розпочинається підшивка із святкового недільного видання.

Підшивка газет за 1941 рік. Заголовок:
Підшивка газет за 1941 рік. Заголовок: "На порозі нового життя". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

«Вже з першої газети видно суттєве пропагандистське навантаження. Ми маємо можливість порівняти стиль двох тоталітаризмів – радянського і нацистського. У якісь мірі це фактично воєнна хроніка очима газети, яку видавали в окупації. Це пропаганда у відповідному стилі. Все дотичне до Радянського Союзу зображується у протиставленні – освічена Європа і дикий Схід. З іншого боку, помітна німецька прискіпливість до фактів. Тут багато дат, географії, подаються детальні карти та фото з фронту», - зазначила Олеся Ісаюк.

В першій же газеті розміщене фото сина Сталіна Якова Джугашвіллі, який потрапив у полон.

На фото полонений. Підпис:
На фото полонений. Підпис: "Син Сталіна, Яків Джугашвілі". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

«Власне, як не дивно, але, паралельно із центральними газетами, «Gazeta Lwowska» була однією із перших, де це фото з’явилося у відкритому доступі, про що свідчить хронологія», - підкреслила Олеся Ісаюк.

За словами дослідниці, гасла пропаганди, як радянської, так і нацистської, вони ідентичні: Ми лицарі світла, довкола одні вороги. Вперед до перемоги за будь-яку ціну!

«У цих газетах часто трапляються традиційні для польської та української преси передруки літературних творів. Це, зазвичай, написані на побутові теми повісті, історичні екскурси. Бачимо, наприклад, історію маршу на Москву», - зазначила Олеся Ісаюк.

Окрему шпальту займали приватні оголошення, де можна знайти геть усе.

"Дрібні оголошення". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

«Також були урядові оголошення. Це має цінність, бо дозволяє реконструювати у який спосіб поступово розширювалися репресії проти євреїв, які переросли у Голокост. Як їх поступово обмежували, потім заганяли в гетто і, зрештою, вбивали.

Є оголошення, що євреям не можна купувати на ринку до 10 год. ранку. Справа у тому, що продуктові ринки починали працювати з 5 ранку, щоб мешканці могли купити свіжу їжу. Однак в 10 год. на цих ринках вже нічого не було, і селяни поспішали додому. Саме селяни з навколишніх сіл були основними продавцями на таких торговицях у місті. Це не просто дискримінаційний акт. Якщо замислитись, то це позбавлення частини міського населення доступу до свіжої та якісної їжі», - наголосила Олеся Ісаюк.

Також в газеті часто зустрічаються оголошення у стилі «подайте вістку».

«Особливо їх багато було на початку липня 1941 року, коли всі шукали раніше арештованих чи мобілізованих родичів. Пошук рідних людей і надія на те, що вони живі, - тоді це було пріоритетним питання, яке турбувало мешканців Львова», - зазначила дослідниця.

Олеся Ісаюк звернула увагу на статті про виявлення захоронень в околицях Києва.

"Масові поховання в околицях Києва". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

«Траплялося так, що часто нацистські війська під час наступу натрапляли на сліди масових захоронень чи просто знаходили залишені тіла розстріляних людей. Тут маємо зразок публікації про щось подібне», - пояснила Олеся Ісаюк.

"Війна в ілюстраціях". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

Фактично, у кожному випуску газети є ціла серія ілюстрацій на воєнну тему.

"Затираються сліди військової завірюхи в нашому місті". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

«У чому різниця між сучасною пресою та тогочасною? Нині цінують оперативність та інформативність. З огляду на ритм сучасного життя журналістам не залишається часу на стилістичну чи художню обробку тексту. Тоді ж було інакше. Навряд чи сьогодні редактори пропустили б такі заголовки. Наприклад, «Затираються сліди воєнної завірюхи в нашому місті». Відчувається поетичність заголовку. У той час від журналіста реально вимагали літературних здібностей», - сказала вона.

Окрім того, часто публікувалися детальні карти із лінією фронту. В матеріалі подавали пояснення про те, що відбувається на воєнних фронтах.

"Карта бойових дій". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

Також в газеті є колонка «Вільна трибуна».

«В задумі цю рубрику віддавали охочим виступити, наповнювалася вона з листів до редакції. Насправді ж її часто використовували з метою видати за «голос народу» потрібну інформацію», - пояснила Олеся Ісаюк.

"Чорний день радянської авіації ". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

На перших шпальтах друкували інформацію про поразки Червоної армії. Наприклад, стаття «Чорний день радянської авіації. 27 літаків збили німецькі, угорські та італійські льотчики».

Інформація за серпень 1941 року про введення нових окупаційних грошей, на заміну радянським.

"Так виглядають нові банкноти". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

Про самого Адольфа Гітлера писали у газеті мало. Стаття про нього з’явилася у випуску за 2 жовтня 1941 року, а передувала їй стаття у номері за 1 серпня того ж року.

"Промова канцлера Адольфа Гітлера «Черчилль хотів війни і має її». Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

«Усе пізнається у порівнянні. Справді, цікаво подивитися на тогочасну радянську періодику і порівняти, як часто там з’являлися вожді», - зазначила дослідниця.

Вона звернула увагу на цікаву новину опубліковану на першій шпальті про те, що у радянських парашутистів знайшли ампули з тифом.

"Ампули з бактеріями тифу. «Зброя» радянських парашутистів". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

«Це страшна воєнна хвороба. На той час до сучасного рівня гігієни було далеко. Вакцина проти тифу була дорога, тому це було дуже серйозною пересторогою, бо тиф – це була страшна загроза. Німецька пропаганда намагалися показати радянських агентів, що вони родом з пекла. Тому для людей того часу, це було, як нині скандал із сибірською язвою. Це діяло на людей ідентично», - пояснила Олеся Ісаюк.

Реклама:
Реклама: "Де сховатись? Відколи люди повкручували нові лампочки, навіть в мишачій норі стало світліше, як в білий день". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Реклама. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Реклама. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

У газеті не було дуже багато реклами. Однак вона мала цікаві маркетингові ходи.

"Перший марш на Москву". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
"Розбита радянська армія відходить до Чорного моря". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
"Сталіно (Донецьк) в руках німецько-італійських військ". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
"Величезна кількість полонених та воєнних трофеїв перед остаточним знищенням Совєтів". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/4

«Є ціла серія публікацій про наступ на Москву. Бачимо повідомлення від 13 жовтня 1941 року: «Велика кількість військовополених та воєнної здобичі перед остаточним знищенням Совєтів». Є також публікація за 22 жовтня 1941 року про здобуття Сталіно, це сучасний Донецьк», - наголосила Олеся Ісаюк.

"Великий муфтій Єрусалима". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

Окрім того, на першій шпальті також була інформація про те, що «великий муфтій Єрусалиму, незламний борець за визволення арабів, за голову якого англійці призначили високу плату, знайшов безпечний захист у Південній Італії».

"Сталін – спадкоємець царизму". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

«Окремої уваги заслуговує публікація «Сталін спадкоємець царизму». Один із улюблених сюжетів пропаганди, який подавав сталінізм, як черговий етап розвитку російського імперіалізму. Це робили для того, щоб зіграти на почуттях народів, які потерпали від російської імперії та Радянського Союзу», - сказала дослідниця.

"Тихий океан у вогні війни". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

9 грудня 1941 року ціла передовиця газети була присвячена статті «Тихий океан у полум’ї війни».

Інформація про запеклі бої в Криму. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Інформація про запеклі бої в Криму. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

Також є публікації про спробу висадки в Криму у березні 1942 року.

"Сьогодні воскрес Христос". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
"Традиція великодніх писанок". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

Заслуговує на згадку святковий Великодній випуск 1942 року. Тут на передовиці опублікували великодній кант з XVІІ ст.

Підпис до фото:
Підпис до фото: "Нарешті вище від нуля". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

Фото радісного німецького солдата із термометром сповіщає: «Нарешті вище від нуля».

«Це про східноєвропейську зиму та про те, як її переживала німецька армія», - пояснила Олеся Ісаюк.

Воєнна мода. Стаття:
Воєнна мода. Стаття: "Як одягнутись практично і модно". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

Також у 1942 році з’явилася стаття, присвячена моді у воєнний час: «Як вдягнутися модно і практично». На той час вже йшлося більше про практично. Бо мода у тодітоді зводи до комбінування, перешивання та дошивання речей. В газеті бачимо модні силуети».

"Промова фюрера перед Рейхстагом. Адольф Гітлер «З найбільшою вірою дивлюся в майбутнє». Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

Ще одна публікація про Адольфа Гітлера з’явилася на шпальтах «Gazeta Lwowska» за 28 квітня 1942 року. Це передрук його промови перед Рейхстагом. 

Опублікований виступ Беніто Муссоліні.
Опублікований виступ Беніто Муссоліні. "Дуче говорить: Спільна боротьба з Німеччиною аж до остаточної перемоги". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

Окрім того, публікували і матеріали про Беніто Муссоліні.

«У цих газетах є уся хронологія подій, але викладена через призму німецької пропаганди. Зустрічаємо детальну інформацію про бої під Харковом із описом втрат радянської армії. Також є виклад події на інших фронтах: про наступ на Єгипет, про успіх операцій у Африці», - зазначила дослідниця.

"Який розподіл їжі отримаємо в грудні". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/1

Цікавою є публікація про норми їжі, яку видавали у Львові за талонами.

"Війна в Африці". Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Повідомлення про урочисте поховання генерала-полковника Люфтваффе Ернста Удета. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Повідомлення про урочисте поховання генерала-полковника Люфтваффе Ернста Удета. Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/3

«Варто розуміти, що викрадення, а потім повернення за оплату талонів на їжу було популярним злочинним бізнесом в окупованому Львові», - додала Олеся Ісаюк.

«Преса – це,  фактично, дзеркало окупаційного життя і різних його проявів. Це газета урядова. Вона мала основні свої завдання: інформувати населення про офіційні документи, про важливі події у місті, було джерелом приватних оголошень», - зазначила Олеся Ісаюк.

Анна Новик, Гал-інфо.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...