В умовах загальноукраїнського карантину церкви шукають способи відповідального святкування Пасхи. Натомість, російська церква в Україні ставить під загрозу здоров’я вірян.
Карантин у весняний час викликає чимало спокус для тих, хто самоізолюється у своїх помешканнях по всьому світу. Однак серед усього є одна особлива спокуса, мало причетна до весни як такої. Вона випливає з релігійних традицій. Християни різних конфесій - а це близько 2,4 млрд. вірян по всьому світу - не можуть дотримуватися звичних обрядів, зокрема й у святкуванні цьогорічного Великодня. Адже окрім іншого, карантинні обмеження не дозволяють їм відвідувати церкви на час свята.
В цьому Україна - не виняток. Тим паче, коли 80% людей, які вважають себе віруючими - православні християни. Стримати таку кількість людей від походу до церкви є серйозним викликом для країни. З цією метою Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій домовилася з українською владою про дотримання формату проведення святкових служб.
Згаданий формат передбачає, що богослужіння можуть проводити за участі не більше 10 осіб та без парафіян, які матимуть змогу, натомість, подивитися службу онлайн.
Утім подальші звернення лідерів конфесій до своєї пастви, які мали би пояснити ситуацію, дещо відрізнялися одне від одного. Лідери Православної церкви України та Української греко-католицької церкви порадили парафіянам залишатися і святкувати вдома. Водночас Предстоятель Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) повідомив свою паству про те, що богослужіння таки відбудуться для тих, хто вирішить прийти. Він зазначив, що служби будуть проводити у дворах церков, "дотримуючись усіх необхідних санітарних норм".
Головна проблема полягає у тому, що механізмів ефективного дотримання "усіх необхідних санітарних норм" фактично не існує.
Якими б благородними не були наміри лідерів конфесій у схожій ситуації, сьогодні проведення служб за участі парафіян видається не найбільш відповідальним рішенням. Головна проблема тут полягає у тому, що механізмів ефективного дотримання "усіх необхідних санітарних норм" фактично не існує. По-перше, неможливо контролювати дозволену щільність натовпу (навіть якщо гіпотетично залучити достатню для цього кількість людей). Так само неможливо проконтролювати відстань між парафіянами у кожен окремий момент часу. Також, кількість людей, які зазвичай приходять на святкові служби, значно перевищує можливості їх розміщення з дотриманням зазначених норм. Крім того, нещодавній сумнозвісний досвід, коли близько 90 людей заразилося коронавірусом у Києво-Печерській лаврі, включно з її настоятелями, є красномовним прикладом того, як великі зібрання людей сприяють поширенню вірусу.
На цьому тлі особливо примітним є те, що небезпечний крок УПЦ МП розходиться із рекомендаціями її материнської Російської православної церкви щодо цьогорічного святкування Пасхи. Звернення, опубліковане на сайті Московського патріархату, говорить таке: "Духовенству монастирів і парафій рекомендується, керуючись благословенням Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, закликати парафіян на домашню молитву до зняття обмежень, введених владою. Це стосується, включно, Страсної седмиці і свята Пасхи". Більше того, МП деталізував обрядову процедуру, якої мають дотримуватися віряни вдома, аби належним чином освятити свої пасхи самотужки. З огляду на це, залишається здогадуватися, звідки беруть початок рішення керівництва української гілки патріархату та його мотиви.
Філія Московського патріархату в Україні не єдина, хто пішов на ризикові кроки. Наприклад, тижнем до того стало відомо, що у деяких містах як УПЦ МП, так і ПЦУ приймали парафіян на освячення вербових гілок. Втім, у випадку, коли йдеться про найбільш масштабну подію Страсного тижня, тобто саму Пасху, всім Церквам варто проявити розуміння та вживати спільних заходів перед загрозою коронавірусу. Наразі, філія Московського патріархату - єдина церква, чия позиція відрізняється від позиції решти церков.
Проблема в тому, що напівзаходи (коли деякі конфесії дотримуються обмежень, а деякі - ні) не матимуть ніякого ефекту, враховуючи живучість вірусу.
Тож протягом наступних кількох днів, що залишилися до Великодня, слід переосмислити підхід до обмежень.
МАКСИМ ПАНЧЕНКО
Журналіст і аналітик UkraineWorld та InternewsUkraine
