За останні десятиліття зміна клімату перетворилася на одну з найбільш гострих проблем світової економіки та потребує вироблення стратегій щодо скорочення викидів парникових газів та переходу до низьковуглецевого розвитку всіх секторів економіки.
Стратегічні цілі щодо декарбонізації та послідовний підхід до їх досягнення є логічним продовженням євроінтеграційного курсу України. Повоєнна відбудова України повинна базуватись не лише на відновлені зруйнованого, але й з урахуванням кліматичних цілей, зеленого переходу та переходу до сталої економіки.
Україна, як кандидат у члени ЄС, має посилити конкурентоспроможність та енергетичну незалежність, а також зробити свій внесок до глобальної боротьби зі зміною клімату та сприяти виконанню кліматичних зобов’язань.
За оцінками вчених, у наступні 10 років усі країни світу мають закласти основи для трансформації різних секторів економіки, аби зменшити викиди в атмосферу. І Україна, як частина світової спільноти, теж є активним учасником боротьби з глобальним викликом.
Ще у липні 2021 року Уряд України схвалив Оновлений національний визначений внесок України до Паризької Угоди (НВВ2). У документі закладена ціль – до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком.
Обсяг викидів СО2 в Україні за останнє десятиліття скоротився на 44,8% з 2006 року. У 2006 році їхня кількість становила 321,3 млн. т СО2., а вже у 2020 році - 177,4 млн. т СО2.
До слова, починаючи з 1 січня 2022 року в Україні ставка податку на викиди вуглецю зросла з 10 грн (0,3 дол. США)/тCO2e до 30 грн (1 дол. США)/тCO2e. Ця ставка, навіть після її збільшення досі залишиться найнижчою в Європі (за виключенням Польщі) порівняно з іншими країнами. До прикладу, у Швеції ставка є найвищою і становить $137/т СО2, в Швейцарії — $101/т СО2, Фінляндії — $62/т СО2, Норвегії — $69/т СО2, Франції — $52/т СО2, Нідерландах — $35/т СО2, Португалії — $28/т СО2, в Україні ж, відповідно, — $1,1/т СО2.
Причини скорочення обсягу викидів СО2 в Україні різні: скорочення виробництва в енергоємних секторах економіки (через російську агресію проти України), зростання капітальних інвестицій у секторах металургії та енергетики у довоєнні роки.
«Подальше зниження викидів залишається актуальним та необхідним, зважаючи на виклики, які постають перед українським бізнесом після введення прикордонного вуглецевого коригування (CBAM, Carbon Border Adjustment Mechanism) на імпорт вуглецевмісної продукції з третіх країн після 2026 року», - зазначає директор Компанії «Центр ЛТД» Олег Бота.
З 1 жовтня 2023 року імпортери до Європейського Союзу повинні звітувати про викиди СО2. Про те, як виглядатиме реалізація вимог Регламенту CBAM читайте у підготовленій Компанією «Центр ЛТД» статті. Зверніть увагу, що невиконання імпортерами вимог Регламенту тягне за собою накладення штрафу з подальшою забороною торгівлі в ЄС.
Якщо у вас є запитання щодо CBAM та його впливу на Ваш бізнес, фахівці «Компанії «Центр ЛТД» допоможуть Вам із проведенням оцінки впливу CBAM, підготовкою щоквартального звіту та визначенням ціни, яку необхідно сплатити в країні походження за вбудовані викиди в імпортовані товари, з урахуванням відповідних знижок або будь-яких інших форм компенсації.
Контакти для надання індивідуальної пропозиції: 79026, Львів, вул.Сахарова, 41,
+380 96 781 05 37, +380 67 725 54 32, [email protected]
