Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Легендарна церква з с. Кривки: мандрівка у бойківські гори

Українська дерев`яна архітектура найвищого рівня майстерності досягла у церковному будівництві. Протягом століть утворилися місцеві школи храмобудування: бойківська, лемківська, гуцульська, галицька, буковинська, волинська, придніпровська. Усі вони вирізнялися своїми регіональними відмінностями.
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
1/3

Гал-інфо у співпраці з Музеєм народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького продовжує розповідати про сакральну спадщину, яка зберігається в музеї просто неба.

БОЙКІВЩИНА

Бойківщина становить найбільший експозиційний сектор львівського скансену, у якому представлено дві бойківські церкви, дзвіницю і капличку. Бойківська сакральна архітектура вирізняється мальовничістю, пропорційністю, вдалим співвідношенням мас і форм, майстерністю обробки матеріалу. На цій території українських Карпат сформувався так званий тип "бойківських церков" - це тридільна і триверха церква, у якій зруби святилища, нави і бабинця (притвору) перекриті шатровими завершеннями з багатьма заломами. 

Історія 

Церква святого Миколая була збудована у 1763 (1761) році як парафіяльна церква для громади с. Кривка Турківського повіту.

У 1920-их роках, з огляду на значне збільшення кількості мешканців села, громада с. Кривка вирішила на місці старої святині збудувати нову і більшу, а стару церкву розібрати.  Ситуацію щодо подальшої долі старенької бойківської церкви вирішив місцевий парох о. Маркелій Куновський, звернувшись по допомогу до відомого мистецтвознавця Михайла Драгана, який у свою чергу просив митрополита Андрея Шептицького порятувати давню пам`ятку бойківської сакральної архітектури, викупивши її у місцевої громади.

У липні 1930 р. за сприяння митрополита Андрея та ігумена студитів о. Климентія Шептицького, під керівництвом дослідника стародавнього українського мистецтва та відомого мистецтвознавця Михайла Драгана, церкву з с. Кривка було перевезено до Свято-Іванівської Лаври на Знесінні у Львові. 

Група будівничих біля церкви у Кривці серед яких майстри Тома Джурин та Прокіп Демків з села. Посередині Михайло Драган. Фото з колекції Юрія Завербного.
Група будівничих біля церкви у Кривці серед яких майстри Тома Джурин та Прокіп Демків з села. Посередині Михайло Драган. Фото з колекції Юрія Завербного.
Дерев'яна церква Св. Миколи на Знесінні. Фото - lvivcenter.org.
Дерев'яна церква Св. Миколи на Знесінні. Фото - lvivcenter.org.
Дерев'яна церква Св. Миколи на Знесінні. Фото - lvivcenter.org.
Дерев'яна церква Св. Миколи на Знесінні. Фото - lvivcenter.org.
Дерев'яна церква Св. Миколи на Знесінні. Фото - lvivcenter.org.
Дерев'яна церква Св. Миколи на Знесінні. Фото - lvivcenter.org.
Дерев'яна церква Св. Миколи на Знесінні. Фото - lvivcenter.org.
Дерев'яна церква Св. Миколи на Знесінні. Фото - lvivcenter.org.
Майстри розбирають у с. Кривка Турчанського повіту церкву Святого Миколая, щоб перевезти її до Львова. Фото з колекції Андрія Захарківа-Олійника
Майстри розбирають у с. Кривка Турчанського повіту церкву Святого Миколая, щоб перевезти її до Львова. Фото з колекції Андрія Захарківа-Олійника
1/6

Дерев`яна бойківська церква стала монастирським храмом для ченців студитів, до якого також приходило багато людей з довколишніх місцевостей.

Через рік 7 липня 1931 р. відбулося посвячення перенесеної до Львова бойківської церкви, яке здійснював митрополит Андрей Шептицький. Ця церква дуже припала до душі львів'янам.

З архіву монастиря Студитів у Вудстоку (Канада).
З архіву монастиря Студитів у Вудстоку (Канада).
Дерев'яна церква Св. Миколи на Знесінні. Фото - lvivcenter.org.
Дерев'яна церква Св. Миколи на Знесінні. Фото - lvivcenter.org.
Дерев'яна церква Св. Миколи на Знесінні. Фото - lvivcenter.org.
Дерев'яна церква Св. Миколи на Знесінні. Фото - lvivcenter.org.
1/3

Проте шовіністично налаштовані поляки хотіли знищити церкву з с. Кривка у монастирі студитів. Була спроба підпалити церкву, але вона виявилася невдалою. Після цього у церкві залишили вибухівку, яка однак не вибухнула у самому храмі, бо один з братів виніс залишений пакунок після богослужіння на двір, де й відбувся вибух. У наслідок вибуху один монах загинув на місці, а інший осліп. 

На щастя, спроби знищити унікальну бойківську церкву виявилися невдалими. У тому часі українська інтелігенція Львова почала пропагувати ідею створити на базі давньої бойківської церкви з с. Кривка музей просто неба. Першими з такою пропозицією виступили директор Національного музею у Львові Іларіон Свєнціцький та дослідник сакральної архітектури Михайло Драган. Польська влада, однак, не дала дозволу на організацію такого музею, який би плекав і популяризував українські національні традиції. 

У 1946 р. монастир був ліквідований радянською владою. Церква стояла пусткою 20 років, а в 1966 р. стала першим експонатом новоствореного Музею народної архітектури та побуту. У 1990 р. церква Святого Миколая була повернута монахам-студитам УГКЦ, урочистим освяченням почався відлік нового життя відродженого храму Премудрості Божої.

Зараз цей храм є головним об’єктом Музею народної архітектури і  побуту у Львові ім. К. Шептицького (вул. Чернеча Гора, 1).

ЦЕРКВА з с. Кривка 

Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
1/9

Церква – дерев`яна, тридільна, з квадратними зрубами бабинця, нави та апсиди. Має три верхи, увінчані маківками, кожний – з чотирма заломами. Над бабинцем розміщена галерея дзвіниці. По периметру будівлі йде широке опасання на різьблених кронштейнах, двері головного входу також оздоблені різьбою.

Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
1/5

Інтер’єр церкви Премудрості Божої було облаштовано відповідно до літургійної традиції Греко-католицької Церкви. У інтер’єрі цього храму містяться чисельні твори іконопису з музейної колекції, частина з яких є авторства відомих іконописців та малярських осередків.

Святилище

У святилищі знаходиться велична запрестольна ікона
У святилищі знаходиться велична запрестольна ікона "Богородиці Одигітрії", яка походить з майстерні Миколи Петрахновича-Мороховського (перша пол. XVII ст.). Фото Олена Ляхович
У святилищі знаходиться велична запрестольна ікона
У святилищі знаходиться велична запрестольна ікона "Богородиці Одигітрії", яка походить з майстерні Миколи Петрахновича-Мороховського (перша пол. XVII ст.). Фото Олена Ляхович
У Кривківській церкві розміщено чотириярусний іконостас, увінчаний Розп`яттям з предстоячими. Фото Олена Ляхович
У Кривківській церкві розміщено чотириярусний іконостас, увінчаний Розп`яттям з предстоячими. Фото Олена Ляхович
1/3

У святилищі знаходиться велична запрестольна ікона "Богородиці Одигітрії", яка походить з майстерні Миколи Петрахновича-Мороховського (перша пол. XVII ст.). Це була найбільша іконописна майстерня у Львові у першій половині XVII ст. По обидва боки від запрестольної ікони розміщено ікони "Христос Великий Архиєрей" та ікона Богородиці з дитям Христом (тип Одигітрії).

Також у святилищі представлено на північній стіні дві ікони авторства Івана Поляховича –  ікона з с. Коцурів "Благовіщення" та ікона з с. Солова "Собор арх. Михаїла", що були написані у другій половині XVII ст. На протилежній південній стіні представлено ікони "Успіння Пресвятої Богородиці" та "Собор арх. Михаїла" XVIIІ ст., які вирізняються професійним малярством у стилі бароко.

Іконостас

Нава простора і світла. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Нава простора і світла. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Празниковий, апостольський та пророчий складають ікони придбані у с. Воля-Жовтанецька, Кам`янко-Буського району Львівської області. Фото Олена Ляхович
Празниковий, апостольський та пророчий складають ікони придбані у с. Воля-Жовтанецька, Кам`янко-Буського району Львівської області. Фото Олена Ляхович
У празниковому ряді розміщено ікони з зображенням 12 найбільших свят у церковному році, по середині між якими міститься ікона
У празниковому ряді розміщено ікони з зображенням 12 найбільших свят у церковному році, по середині між якими міститься ікона "Тайна Вечеря". Фото Олена Ляхович
1/3

Святилище від нави є відділене іконостасом. У Кривківській церкві розміщено чотириярусний іконостас, увінчаний Розп`яттям з предстоячими. Іконостас цієї церкви формують ікони XVII-XVIII ст., що належали до фондової збірки Національного музею у Львові. Іконостас, який первісно містився у Миколаївській церкві залишився у селі Кривка і до Львова його не перевозили.  

Намісний ряд іконостасу складають ікони "Христос Пантократор", "Богородиця Одигітрія", "Арх. Михаїл", "Перенесення мощей св. Миколая", що походять з с. Боянець Жовківського району. Дияконські двері та арка для Царських врат, датовані XVII ст., походять з Коломийщини. На цій арці можна побачити зображення святителів Івана Золотоустого та Василія Великого, які уклали тексти Божественної Літургії.

Центральна ікона апостольського ряду
Центральна ікона апостольського ряду "Моління" має підпис і дату, що відкриває перед нами ктитора – раб божий Михайло Курка з жінкою Раїною, та точну дату написання ікони – 1675 рік. Фото Олена Ляхович
Празниковий, апостольський та пророчий складають ікони придбані у с. Воля-Жовтанецька, Кам`янко-Буського району Львівської області. Фото Олена Ляхович
Празниковий, апостольський та пророчий складають ікони придбані у с. Воля-Жовтанецька, Кам`янко-Буського району Львівської області. Фото Олена Ляхович
Іконостас формують ікони XVII-XVIII ст., що належали до фондової збірки Національного музею у Львові.  Фото Олена Ляхович
Іконостас формують ікони XVII-XVIII ст., що належали до фондової збірки Національного музею у Львові. Фото Олена Ляхович
Празниковий, апостольський та пророчий складають ікони придбані у с. Воля-Жовтанецька, Кам`янко-Буського району Львівської області.  Фото Олена Ляхович
Празниковий, апостольський та пророчий складають ікони придбані у с. Воля-Жовтанецька, Кам`янко-Буського району Львівської області. Фото Олена Ляхович
1/4

Багаті на оздобу Царські врата та дияконські двері кінця XVII ст. Царські врата прикрашені ажурною різьбою в стилі бароко та медальйонами з зображенням апостолів і події Благовіщення. Дияконські двері зроблені у формі видовженого прямокутника, верхня частина якого – решітка прикрашена позолоченими розетами.

Наступні ряди іконостасу – празниковий, апостольський та пророчий складають ікони придбані у с. Воля-Жовтанецька, Кам`янко-Буського району Львівської області. У празниковому ряді розміщено ікони з зображенням 12 найбільших свят у церковному році, по середині між якими міститься ікона "Тайна Вечеря".

Наступний ряд – це апостольський, що представляє 12 апостолів. Центральна ікона апостольського ряду "Моління" має підпис і дату, що відкриває перед нами ктитора – раб божий Михайло Курка з жінкою Раїною, та точну дату написання ікони – 1675 рік. Над апостольським йде пророчий ряд, в якому у 6 медальйонах зображено по два старозавітні пророки. Завершує іконостас Розп`яття з предстоячими.

Нава

Інтер'єр храму церкви з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Інтер'єр храму церкви з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
На північній і південній стінах нави розміщені ікони. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
На північній і південній стінах нави розміщені ікони. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Ікона
Ікона "Перенесення мощей св. Миколая", що походить з с. Боянець Жовківського району.. Фото Олена Ляхович
Ікона св. Миколая Чудотворця, яка, судячи по її величині і обрамленні, свого часу розміщувалася над бічним престолом. Фото Олена Ляхович
Ікона св. Миколая Чудотворця, яка, судячи по її величині і обрамленні, свого часу розміщувалася над бічним престолом. Фото Олена Ляхович
Празникова ікона
Празникова ікона "Покров Пресвятої Богородиці", що за своєю стилістикою і манерою виконання належить до майстрів риботицького осередку (кін. ХVII ст.). Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Ікона
Ікона "Благовіщення". Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Ікона
Ікона "Богородиці Одигітрії", що походить з майстерні Матвія Домарацького (кін. ХVII ст.). Фото Олена Ляхович
Нава. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Нава. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
На північній і південній стінах нави розміщені ікони. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
На північній і південній стінах нави розміщені ікони. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
1/11

На північній і південній стінах нави розміщені ікони "Богородиці Одигітрії", що походить з майстерні Матвія Домарацького (кін. ХVII ст.) та ікона "Старозавітна Трійця" відомого львівського іконописця Миколи Петрахновича (перша пол. – сер. ХVII ст.).  Серед ікон, розміщених у наві, виділяється празникова ікона "Покров Пресвятої Богородиці", що за своєю стилістикою і манерою виконання належить до майстрів риботицького осередку (кін. ХVII ст.). Також увагу привертає ікона св. Миколая Чудотворця, яка, судячи по її величині і обрамленні, свого часу розміщувалася над бічним престолом.

Бабинець

Бабинець церкви з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Бабинець церкви з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
У бабинці церкви на північній стіні розміщено чудотворну ікону
У бабинці церкви на північній стіні розміщено чудотворну ікону "Матері Божої – Цариці Небесної", яка походить з храму с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області. Ікону датують другою половиною XVIIІ – поч. ХІХ ст. Фото Олена Ляхович
У бабинці церкви на північній стіні розміщено чудотворну ікону
У бабинці церкви на північній стіні розміщено чудотворну ікону "Матері Божої – Цариці Небесної", яка походить з храму с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області. Ікону датують другою половиною XVIIІ – поч. ХІХ ст. Фото Олена Ляхович
У бабинці церкви на північній стіні розміщено чудотворну ікону
У бабинці церкви на північній стіні розміщено чудотворну ікону "Матері Божої – Цариці Небесної", яка походить з храму с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області. Ікону датують другою половиною XVIIІ – поч. ХІХ ст. Фото Олена Ляхович
На стінах бабинця розміщені портретні зображення блаженного священомученика о. Климентія Шептицького – архімандрита ченців Студійського Уставу та ісповідника віри патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого. Фото Олена Ляхович
На стінах бабинця розміщені портретні зображення блаженного священомученика о. Климентія Шептицького – архімандрита ченців Студійського Уставу та ісповідника віри патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого. Фото Олена Ляхович
Портретне зображення Блаженного священомученика о. Климентія Шептицького – архімандрита ченців Студійського Уставу. Фото Олена Ляхович
Портретне зображення Блаженного священомученика о. Климентія Шептицького – архімандрита ченців Студійського Уставу. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
1/7

У бабинці церкви на північній стіні розміщено чудотворну ікону "Матері Божої – Цариці Небесної", яка походить з храму с. Семенівка Пустомитівського району Львівської області. Ікону датують другою половиною XVIIІ – поч. ХІХ ст. Ця ікона раніше перебувала у церкві Архистратига Михаїла з с. Тисовець, але після реставрації у 2015 р. була перенесена до головного храму музею - Миколаївської церкви, де тепер вірні можуть її почитати, отримуючи від Бога ласку оздоровлення душі і тіла.

З протилежного боку на південній стіні міститься "Розп`яття Ісуса Христа" (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.), виконане на шкірі. Також у бабинці розміщена ікона "Св. Теодора Студита" та портретні зображення блаженного священомученика о. Климентія Шептицького – архімандрита ченців Студійського Уставу та ісповідника віри патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого.

На стінах нави розміщені давні ікони. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
На стінах нави розміщені давні ікони. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Хори. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Хори. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Хори. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Хори. Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Хори церкви з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Хори церкви з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
1/11

1 червня 1939 року член редакції газети «Нова Зоря» Степан Годований відвідував церкву Святої Софії – Премудрості Божої. Ось, як про неї згадує у своєму щоденнику:

«По полудні пішов я з К[оченашом]. на прохід на Кайзервальд. При тій нагоді ми вступили до церковці отців Студитів.

Дуже гарна, маленька, деревляна ідилія, закуток прекрасний. Здається, що чоловік опинився на хвилю десь в бойківських горах».

Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
Церква з села Кривка Турківського район. Фото Олена Ляхович
1/7

***

Текст підготувала наукова співпробітниця Музею Уляна Франків.

Відео та монтаж – Олена Ляхович.

Ідейні натхненниці проєкту – Леся Гарасим, Анна Джунківська.

Проєкт про дерев'яні церкви створений до 150-річчя від дня народження Блаженного Климентія Шептицького у співпраці АІА "Гал-інфо" та Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького.

Читайте також інші матеріали проєкту про дерев'яні церкви:

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");