Об’єднання політичних партій "Батьківщина" та "Фронт змін" є, по своїй суті, поглинанням "Батьківщино" "Фронту Змін", оскільки саме "Фронт Змін" саморозпустився, а члени цієї партії змушені на загальних підставах вступати в «Батьківщину».
Зважаючи, що подія – національного масштабу та ще й сталася напередодні виборів 2015 року, вона привернула увагу експертів, доброзичливців і не дуже. Саме тому про об’єднання не намагаються говорити самі партійці. Ми все ж таки вирішили зробити опитування та з’ясувати інтеграційний потенціал об’єднання партій «Батьківщина» та «Фронт Змін» на рівні районних організацій Львівщини.
На початку вважали за потрібне залучити до опитування громадських активістів районів, представників партій. Однак виявилося, що це завдання не просте. Зважаючи на стратегічну важливість для партійців цієї теми, голова обласної організації «Батьківщина» Роман Ілик, як кажуть, навіть дав розпорядження: будь-які коментарі, висловлювання на тему об’єднання партій будуть розцінені як зрада партії і будуть каратися санкціями – аж до виключення з партії.
Саме тому жоден з партійців (депутатів районної ради, представників офісів районних партій) на питання анкети відповідати не стали, отримати відповіді та поспілкуватися з самим Романом Іликом також не вдалося. Колишні «фронтозмінівців» були більш схильні до співпраці, однак, зважаючи на їхню заангажованість в процесі, ми обмежилися опрацюванням анкет громадських активістів районів.
Пропонуємо результати.
Більшість громадських активістів вважає, що головною метою об’єднання стане концентрація голосів виборців. Разом з тим, лише 20% громадських активістів вірять в те, що об’єднання політичних сил технологічно сприятиме веденню президентської кампанії. Жоден з активістів не вірить, що це посилить можливості зміни в політичній системі.
Загалом, відповіді розподілилися так: 20% вважають, що об’єднання має на меті спільну президентську кампанію, 20% – що метою об’єднання є посилення опозиції на місцях, 60% – що метою об’єднання є концентрація голосів виборців.
Перспективи об’єднання громадські активісти оцінюють досить песимістично, при цьому 80% з них вважають, що результати цього об’єднання найбільше відіб'ються на загальнонаціональному рівні, тоді як на обласному та районному рівнях об’єднання не сприятиме покращенню позиції політичних партій.
Так, посилення опозиції на загальнонаціональному рівні завдяки об’єднанню політичних партій оцінили на «3» 90% респондентів, на районному рівні на «1» - 100%, на обласному рівні на «3» - 80% (1 – мінімальна оцінка, 5 – максимальна).
Разом з тим, експерти вважають, що на рівні районних осередків політичних партій існує досить високий рівень конфліктності, 80% респондентів оцінили його на «4» за п’ятибальною шкалою (1 – мінімальна оцінка, 5 – максимальна).
При цьому причинами конфліктності найчастіше виступають амбіції представників політичних сил та фінансові можливості середовищ політичних партій.
На запитання «Що на Вашу думку перешкоджатиме об’єднанню політичних партій у вашому районі» головними причинами було названо:
- відсутність чіткого механізму об’єднання двох партій, політична конкуренція за лідерство;
- відсутність критеріїв паритетності чи пріоритетності формування керівних органів об’єднаної місцевої організації;
- небажання депутатів районних, обласної рад до такого об’єднання.
Це дає підстави стверджувати, що власної ініціативи в процесі об’єднання від рядових партійців чекати не слід, успіх буде залежати від сильної партійної дисципліни, централізованої стратегії та торгів, які будуть відбуватися на всіх рівнях, однак все ж вирішальним буде центральний рівень переговорів.
Торги на місцевому рівні передовсім стосуватимуться: можливостей балотуватися до рад, отримання партійних та владних посад, а також суто фінансових питань, як-от, надання коштів на утримання офісів, фінансування партійних акцій та майбутніх виборів.
Загалом питання об’єднання політичних партій відображає проблеми партійної системи та законодавства в Україні. Насамперед це питання мотивації участі в політичних партіях. В політичні партії вступають не заради політичної ідентифікації чи через почуття відповідальності перед майбутніми поколіннями, а через бажання захисту та просування власного бізнесу, самореалізації.
Звідси виникає друга проблема – фінансування політичних партій, яке є закритим та непрозорим. Навіть не всі партійці знають звідки беруться гроші на ту чи іншу кампанію. Разом з тим, участь у партії означає додаткові витрати на утримання тої ж партії, тому членство у партіях, а тим більше ключові партійні посади – це питання грошей, а не пасіонарності.
З одного боку – це дає підстави для фінансування партії, з іншого – позбавляє важелів впливу на таких партійців, партійна дисципліна стає ілюзією. Саме тому більшість колишніх "фронтовиків" не спішать писати заяви на вступ до «Батьківщини» - хто знає скільки то буде коштувати і чи матиме то якісь результати для них особисто.
Не забуваємо про те, що до виборів місцевих та президентських готується не лише «Батьківщина», але й інші політичні партії, в тому числі нові політичні проекти, як-от, «Самопоміч», «Вся Україна», які потребують людей. На вигідних умовах колишні "батьківщинівці" та "фронтовики" можуть стати членами зовсім інших політичних партій.
Виконавчий директор ЛОГО КВУ Оксана Дащаківська.
Аналітик ЛОГО КВУ Соломія Саврук.
