Львівські медіа ігнорують жінок в питаннях війни та бізнесу, а от політика і культура героїнь не цураються.
Одна з тем, що викликає запеклі баталії і суперечки, - гендерний баланс в новинах. Експерти і споживачі контенту ламають списи - чи потрібно стежити за тим, щоби кількість героїв та героїнь, експертів та експерток була рівною або, бодай, співмірною, чи треба орієнтуватися на ситуацію. І якщо про жінок говорять в контексті шоубізнесу та соціальної тематики, то впливати на реальність не варто, бо так “історично склалося”.
Ми промоніторили контент 5 львівських онлайн-видань (Zaxid.net, Zik.ua, Вголос, Твоє місто та Варта1) в період з 10 лютого (по 50 новин підряд в кожному виданні), щоби побачити, яке реальне співвідношення жінок та чоловіків, які є героями або експертами в новинах. А також проаналізували, яким є гендерний баланс в окремих темах (політика, економіка/бізнес, військова тематика, кримінал та надзвичайні ситуації, соціальна тематика, екологія, корупція, культура, права людини, спорт тощо).
Результати виявилися показовими - присутність жінок є непропорційною до гендерного складу українського суспільства, в якому жінок трохи більше, ніж чоловіків (за даними Держстату - жінок в Україні 53%). Жінки в новинах становлять 22% від героїв новин і 26% від загальної кількості експертів. На окремих ресурсах співвідношення є ще більш разючим. Наприклад, жінок-експерток всього 5% в матеріалах zik.ua, 8% на “Вголосі” та 15% на “Твоєму місті”. Найнижчі показники кількості героїнь на сайті varta1.com.ua (17%), на інших ресурсах цей показник становить 20-30%.
Але не тільки в кількості справа. Жінки як героїні і експертки присутні в соціальній тематиці, політиці, культурі, темі спорту. А от у питаннях економічних та військових їх немає взагалі. Принаймні в моніторинговий період ці теми залишилися без жіночої експертизи і героїнь в цих матеріалах також немає. В чому тут справа, в стереотипах, що жінка не здатна воювати чи вести бізнес? Чи, можливо, медіа бракує інформації про експерток в цих сферах? Проєкт “Спитай жінку” було запущено в 2017 році. Тож, можливо, ЗМІ варто робити більше зусиль у залученні жінок до коментування таких стереотипно нежіночих тем.
Цікаво, що медіа загалом уважно ставляться до використання фемінітивів. Означення телеведуча, співачка, журналістка, продюсерка, інструкторка, керівниця, директорка, канцлерка, прокурорка, волонтерка, депутатка, чиновниця - цілком поширені. Але жінку-політика називають політиком, авторку законопроєкту - автором тощо.
Найбільше експерток, які коментують процеси і дають свою оцінку в матеріалах, пов'язаних з кримінальною ситуацією та надзвичайними ситуаціями (42% експерток від загальної кількості в новинах були саме в цій тематиці). На другому місці - соціальна тематика (майже 16%). По 10,5% експерток були задіяні у матеріалах на політичну, культурну та спортивну тематику. Втім, якщо подивитися на співвідношення кількості експерток і експертів, то жінки коментують політичну ситуацію всього в 14% випадків.
Жінка як героїня найбільше представлена в матеріалах, пов'язаних з політикою та культурою (по 23% від усієї кількості героїнь). ЗМІ пишуть про призначення чи звільнення жінок на керівні посади (“Маріанна Вільшинська пішла з посади керівниці апарату ЛОДА”, “Наступниця Ангели Меркель відмовилася стати наступною канцлеркою Німеччини” тощо). Не бракувало героїнь і в матеріалах про спорт та надзвичайні ситуації (по 17%).
Не надто показово, втім в моніторинговий період жінки становили левову частку героїв публікацій на спортивну тематику (86%). В чому причина? Інтенсив від Школи альпінізму, де була задіяна інструкторка Вікторія Петрів, виступи українських гімнасток на гран-прі в Москві, перемога велоспортсменки Олени Старікової та успіхи львівських гандболісток.
Втім, якщо порівнювати з чоловіками, то в політичній тематиці жінка є героїнею матеріалу в 20% усіх матеріалів, а в культурній - вдвічі більше, в 42%. Та є питання щодо якості цих культурних публікацій. Наприклад, значна частина публікацій ресурсу “Вголос”, героїнями якого є жінки з шоу бізнесу, є перепостами з інстаграм сторінок зірок.
“Яка соковита”: Леся Нікітюк у ванній запалила мережу” - підставою для новини стало “звабливе фото” телеведучої у ванній кімнаті;
“Лобода жорстоко оскандалилася і розізлила мережу: фото” - новина про те, що “артистка виклала фото мозоля та поскаржилась, як “тяжко працює”. Цим дописом Лобода спробувала самозакохано дорікнути всім, хто не співчуває їй. У коментарях до допису підписники співачки залишили багато обурених коментарів. Юзери нагадали, що у світі існує багато робіт, набагато важчих за її – і при тому таких, які оплачуються копійчаними гонорарами”. І так, видання перепостило фото мозоля (!) співачки.
Крім того жінки влаштовують публічні сварки (“Це вже перебір”: Настя Каменських та Тіна Кароль влаштували публічну сварку (відео)”) і поки “курс валют розчаровує українців” дозволяють собі відпочивати на дорогих курортах (“Не всім по зубах: донька голови НБУ похизувалася розкішним відпочинком за десятки тисяч (фото)”). А за скандальні висловлювання, жінка-чиновниця може отримати відповідь нецензурною лексикою і це буде винесено в заголовок публікації.
“Вголос” постійно вдається до скандалізації та провокацій, не зважаючи на те, пише про жінок чи про чоловіків. Втім, приклади цього видання дуже показові у тому, як ЗМІ стереотипно підходять до образу жінки. Чомусь видання не перепощують інстаграм-сторінок відомих чоловіків та їх звабливі фото, натомість подібні публікації від жінок сприймаються як належне. Експерти радять уникати гендерних стереотипів і не перетворювати жінку на ілюстрацію, а деякі ЗМІ вперто їх культивують.
Марина Довженко, регіональна представниця ІМІ у Львові
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
