До спроби блокування Києво-Печерської лаври, як і до роздмухування скандалу навколо відмови УПЦ відспівати трагічно загиблого в Запоріжжі хлопчика, може бути причетне вище керівництво держави та силові органи.
Таку думку у коментарі Центру інформації Української Православної Церкви висловив голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко, пише УНІАН. На думку політолога, Президенту «треба взятися за це питання».
"Принеси ляльку": мешканець Запоріжжя запустив флешмоб на знак протесту проти УПЦ МП
«Якщо Президент демонстративно віддає перевагу одним конфесіям перед іншими, саме він несе за це відповідальність. Петру Олексійовичу треба взятися за це питання з тим, щоб відбити бажання у будь-кого втручатись в церковні справи. І це стосується не лише Української Православної Церкви, а й інших конфесій і релігійних громад, щоб всі вони існували поза державою, як це передбачено Конституцією», - заявив Бондаренко.
З ним погоджується керівник центру «Третій сектор», політолог Андрій Золотарьов.
«Якщо Президент має наміри будувати Помісну Православну Церкву, для цього є певна перепона – УПЦ. Тут треба налаштувати громадську думку для подальших дій щодо УПЦ. Церква – це далека стратегічна ціль, а зараз ситуація розгортається за принципом «поділяй і володарюй». А будь-яка радикальна організація в будь-якій країні – це, в першу чергу, об’єкт уваги спецслужб. В першу чергу там має місце агентурна робота, будь-яка радикальна структура нашпигована інформаторами. А по-друге, виконання таких делікатних доручень дає можливість існувати», - упевнений політолог.
На думку Золотарьова, блокада Києво-Печерської лаври виникла через напруження в суспільстві після трагічних подій в Запоріжжі, коли загинув дворічний хлопчик.
«Я подивився інформаційні хвилі по ситуації у Запоріжжі. Там за справу взялись політтехнологи, або люди, які професійно працюють з інформаційним полем. Інформація розганялась і у соцмережах і у ЗМІ. Складається враження, що такого приводу чекали. Це дуже небезпечні ігри з релігійним фактором, з релігійним протистоянням саме тому, що коли до існуючих в суспільстві протиріч додається ще й релігійний фактор, може статися так, що бажаючий приготувати собі обід, спалить хату», - впевнений Золотарьов.
«Для України з усім тим, що ми маємо, додається ще й релігійне протистояння. С14 – це «хлопчики за викликом», якщо у таких хлопчиків не було б друзів у правоохоронній системі, вони б мешкали у тюрмі, або деінде. Треба розуміти, що на такі дії вони отримують індульгенцію. Коли такі радикали з’являються, за цим стоїть більше, ніж протестна акція», - зробив висновок політолог Андрій Золотарьов.
Водночас Кость Бондаренко вважає, що акції проти УПЦ виникли через її участь в процесі обміну полоненими наприкінці минулого року.
«Цей потік негативної інформації щодо УПЦ для того, щоб перебити інформаційні потоки і дати можливість монополізувати тему звільнення полонених. Бо самі військовополонені неодноразово говорили про визначну роль Митрополита Онуфрія в цьому процесі», - переконаний політолог.
Як повідомлялося, 8 січня націоналістична організація С14 блокувала в’їзд до Києво-Печерської лаври. До протестувальників вийшов намісник лаври митрополит Павел, але радикали лише провокували і кричали і розмови не вийшло. Тоді націоналісти пообіцяли зробити подібні акції більш масштабними і тривалими.
