Чи приховує ЛКП "Львівелектротранс" важливу для суспільства інформацію? - речник ЛКП "Львівелектротранс" відповів на публікацію видання "Наші гроші".
"Нещодавно на сторінках інтернет видання «Наші гроші» опубліковано матеріал у якому наведені припущення про те, що «Львівелектротранс» намагається приховати від громади важливо інформацію про свою господарську діяльність. Що ж, поглянемо на це питання з іншої точки зору:
Офіційна постанова суду апеляційної інстанції до ЛКП «Львівелектротранс» надійшла 17 грудня 2018 року. Судячи із тексту даної постанови, оприлюдненої також на ЄДР судових рішень, дана постанова прийнята судом без врахування доводів апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, допущених судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.
Таким чином, адміністрація ЛКП «Львівелектротранс» має намір оскаржити обидва судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
У статті допущені явні помилки щодо трактування позиції ЛКП «Львівелектротранс», як відповідача, а саме:
Підприємство не приховувало і не приховує жодної значимої для суспільства інформації (інформації, що становить суспільний інтерес). Однак, що стосується цієї конкретної справи, то позивач, а це видання «Наші гроші», не довів у суді і не зазначив у своїх позовних матеріалах у чому ж полягає суспільна значимість запитуваної інформації. Тому, в об’єктивного спостерігача не може не скластись враження, що запит на інформацію, що є предметом спору, носить штучний характер, що не пов'язаний із журналістською діяльністю.
Відмова у наданні виданню «Наші гроші» запитуваної інформації має суто формальний характер у зв’язку із законодавчою неврегульованістю відповідних правовідносин, які можна врегулювати лише шляхом проведення судових процедур. Відтак, ініціюючи такою відмовою судовий розгляд цього питання, ЛКП «Львівелектротранс» об’єктивно сприяє покращенню нормативного врегулювання питань доступу до публічної інформації, які мають багато прогалин. Отже, пройшовши увесь шлях судових процедур включно із касаційною інстанцією, учасники даних правовідносин надають свого роду готовий продукт суспільству – правозастосовчу й судову практику, що є індикатором «живучості» відповідних норм.
Так, в публікації «Наші Гроші» аналізується позиція юристів «Львівелектротрансу» щодо трактування поняття «бюджетні кошти», однак ні сам запит видання «Наші гроші», а ні предмет позову про витрачання коштів комунальним підприємством не стосувався, а йшлось лише про оренду майна, тобто про доходи, а не витрати. Зрозуміло, що стаття 13 Закону в цій частині, яка визначає випадки, коли комунальні підприємства є розпорядниками публічної інформації, є недосконалою та потребує доповнення, щоб всі зацікавлені особи могли отримувати інформацію не тільки про витрати, а й доходи.
Таким чином, судова практика є своєрідним заповнювачем існуючих прогалин у законодавстві, як у Древньому Римі це робили спеціальні посадовці - претори.
Проаналізувавши досвід інших європейських країн, зазначимо, що підходи до врегулювання відносин доступу до інформації як такої, дуже різниться та градуються від максимальної закритості до максимальної відкритості. Тенденція у нашій країні свідчить про те, що ми рухаємось шляхом до максимальної відкритості і ЛКП «Львівелкктротранс» не є винятком у цьому процесі", - зокрема зазначив Іван Бондар.
Нагадаємо, Восьмий апеляційний адміністративний суд зобов’язав комунальне підприємство «Львівелектротранс» надати повну інформацію про отримані та передані в оренду транспортні засоби й нерухомість, а також копії штатного розпису на запит журналіста «Наших грошей. Львів».
Суд не задовольнив апеляційну скаргу «Львівелектротрансу» щодо відмови у наданні публічної інформації на запит журналіста. Відповідну постанову опублікували в Єдиному державному реєстрі судових рішень 7 грудня.
