20 травня 1961 року у Києві померла Ольга Грушевська (з дому Парфененко), історик, літературознавець, шевченкознавець, бібліотекознавець, букініст, громадська діячка, дружина Олександра Грушевського (молодший брат Михайла Грушевського).
Народилася 16 січня 1878 у м. Шуя в Московії в родині військового.
Закінчила історичний відділ Вищих жіночих курсів у Києві, правничо-історико-літературні курси в Санкт-Петербурзі, слухала лекції з мовознавства в Петроградському університеті та з бібліотекознавства при бібліотеці Російської (Московитської) академії наук.
У 1917-1918 рр. - секретар Комітету по заснуванню Українського університету в Києві. Усе життя працювала у сфері бібліотечної справи в різних інституціях.
У 1919-1930 рр. - працівниця Комісії з укладення історико-географічного словника українських земель при ВУАН, співробітник Українського наукового товариства у Києві, організатор відділу українознавства при бібліотеці Київського університету (ліквідований у 1925 р.).
У 1930 р. внаслідок ідеологічних чисток у ВУАН відсторонена від наукової праці. Перебувала під постійним наглядом радянських спецслужб. Одна з перших дослідниць життя і творчості Т. Шевченка, дослідниця творчості П. Куліша, Л. Глібова, низки праць з історії України та Києва.
Попри постійну загрозу арешту зберегла архів свого чоловіка та його брата Михайла Грушевського й у 1956 р. передала його до Центрального державного архіву України.
