Міф про "маріонетку Порошенка" розвінчується на очах. Звичайно ж, Гройсман не буде опонентом і конкурентом Президенту Порошенко, швидше він готовий бути конструктивним партнером. Але він явно не збирається виконувати роль пасивного виконавця чужої волі і буде претендувати на широку автономію в процесі прийняття рішень.
Про це у блозі на УП написав політолог, керівник Центру політичного аналізу "Пента" Володимир Фесенко.
"У неділю і понеділок, після заяви про відставку Яценюка з посади Прем'єр-міністра України, мені довелося неодноразово відповідати на питання про Гройсмана, як про можливого нового глави уряду. І коли я говорив, що Гройсмана недооцінюють і він буде досить самостійним Прем'єром, це нерідко сприймалося з іронією або недовірою.
Але ось уже другий день йдуть жорсткі переговори щодо складу Кабінету міністрів. І ми бачимо непоступливого Гройсмана, що вперто пробиває свої кандидатури до складу уряду. І мова йде не тільки про людей зі своєї "вінницької команди", а й про молодих технократів-реформаторів, які працювали в Міністерстві економіки під керівництвом Абромавічуса.
Міф про "маріонетку Порошенка" розвінчується на очах. Звичайно ж, Гройсман не буде опонентом і конкурентом Президенту Порошенко, швидше він готовий бути конструктивним партнером. Але він явно не збирається виконувати роль пасивного виконавця чужої волі і буде претендувати на широку автономію в процесі прийняття рішень.
Дуже показово, що Гройсман прагне поставити свою людину на пост міністра Кабінету міністрів. Він прекрасно розуміє сувору логіку політичної бюрократії - хто контролює апарат і канцелярію уряду, той контролює і його реальну діяльність.
Однак в боротьбі за власні кадрові інтереси Гройсман повинен розуміти й іншу проблему - в такій складній грі важливо не переграти. Адже інакше є ризик увійти в жорсткий конфлікт з Президентом і втратити саму можливість стати Прем'єр-міністром.
Парадокс нинішньої ситуації полягає в тому, що висуванець фракції Блоку Петра Порошенка на посаду Прем'єр-міністра починає свою власну політичну гру, яка не завжди буде відповідати (і в деяких кадрових питаннях вже не відповідає) інтересам впливових людей в цій фракції.
Другий парадокс Гройсмана пов'язаний зі сприйняттям його політичної фігури.
Коли він був мером Вінниці, його сприймали як мера-реформатора, самого прогресивного на той час (2006-2014 рр.) главу міської влади в Україні. Після переїзду до Києва і кар'єрного зльоту Гройсмана переважно стали сприймати як високопоставленого політичного чиновника. Хоча схильність до реформ він демонстрував і на роботі віце-прем'єром в першому уряді Яценюка (ініціювання та підготовка реформи бюджетної децентралізації) і на посаді голови Верховної Ради України (розробка проекту масштабної парламентської реформи спільно з Європарламентом і низкою авторитетних громадських організацій в Україні).
У Володимира Гройсмана явно є сильний реформаторський потенціал. Але при цьому йому поки не вдалося знайти політичний образ, привабливий для широкого загалу простих українців.
На закінчення ще один цікавий парадокс, пов'язаний з Гройсманом. Якщо йому все-таки вдасться стати Прем'єр-міністром України, то навряд чи від його уряду будуть очікувати якихось революційних реформаторських звершень, економічного дива, перемоги над корупцією і т.п. Це помітно по нинішніх настроях в політичному середовищі. Як це не парадоксально, але саме це може зіграти на користь Володимира Гройсмана. В українській політиці завищені очікування досить швидко обертаються сильним розчаруванням. Жертвою таких емоційних гойдалок став свого часу Віктор Ющенко, а тепер і Арсеній Яценюк. Гройсман може уникнути цих проблем, а якщо йому ще вдасться показати досить очевидні позитивні результати в роботі свого уряду, то у нього буде шанс продемонструвати себе як сильного та ефективного Прем'єр-міністра.
Але для того, щоб цей шанс реалізувати, треба для початку стати Прем'єр-міністром. Якщо переговорний клінч затягнеться і зайде в глухий кут, то замість нового уряду з новим Прем'єр-міністром ми отримаємо дострокові парламентські вибори в кінці червня". - написав Володимир Фесенко.
