Слідство продовжить добиватися арешту рахунків панамської фірми у Ліхтенштейні, бенефіціарами якої були суддя Вищого господарського суду України і його дружина.
Про це "Українській правді" повідомив начальник Управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, коментуючи зняття арешту з цих рахунків судом Ліхтенштейну.
Він повідомив, що в Україні були проведені слідчі дії, які вказують на можливу причетність судді до цих коштів у сумі 13 млн швейцарських франків, однак основними доказами можуть стати документи з Ліхтенштейну, за наданням яких українські слідчі ще з вересня 2015 року неодноразово зверталися до компетентних органів цієї країни.
Однак всі запити до Ліхтенштейну з цього приводу, за словами Горбатюка, залишилися без відповіді.
"Ми просили повідомити, хто відкривав рахунок, хто його використовував, на підставі чого, хто є бенефіціарами, засновниками панамської компанії. Великий перелік питань. Досі відповіді немає, не зважаючи на нагадування", – повідомив Горбатюк.
Тим часом, за словами прокурора, рішення в інтересах підозрюваного приймали українські суди. Зокрема, у січні 2016 року Апеляційний суд Києва скасував ухвалу районного суду про арешт цих коштів. Після цього Генпрокуратура отримала другу ухвалу райсуду, однак 9 лютого Апеляційний суд і її скасував.
Після цього, за словами Горбатюка, ГПУ зверталася за такою ухвалою ще п'ять разів – лютому, березні, двічі в квітні та в червні – однак щоразу суди відмовляли в арешті рахунків.
Крім того, за його словами, ГПУ звернулася до Ліхтенштейну з проханням допустити українського слідчого для розслідування у цій країні, однак запит залишився без відповіді.
"Там цей запит просто ігнорують", – додав він.
Горбатюк повідомив, що слідство і надалі докладатиме зусиль, щоб отримати необхідні документи з Ліхтенштейну, а також добиватиметься рішення про арешт рахунків від українських судів.
У випадку, якщо це зробити не вдасться, а гроші з цих рахунків знімуть, слідство, за його словами, добиватиметься від Ліхтенштейну інформації про рух цих коштів.
Як зазначалося у липні 2015 року у прес-релізі на сайті Кабінету міністрів, знайдені 13 мільйонів франків належать колишньому судді Вищого господарського суду, який був заступником голови цього суду за часів президентства Віктора Януковича. Єдиним суддею, який може підпадати під це визначення, є Артур Ємельянов, зазначає видання.
Цей суддя, так само, як і його колишній керівник Віктор Татьков, після зміни влади в Україні втратив керівну посаду. Утім, він продовжує працювати у Вищому господарському суді України.
Українська сторона зазначає, що не може домогтися в суді арешту коштів через те, що Ліхтенштейн у відповідь на запит про правову допомогу не надав інформацію, "яка б дала змогу одержати документальні докази щодо причетності судді та його дружини до набуття неправомірної вигоди".
У Ліхтенштейні, своєю чергою, наголошують, що незаконність походження коштів мають доводити правоохоронні органи країни, де набуто імовірну неправомірну вигоду.
Згідно з інформацією на сайті суду, у вересні 2015 року Ємельянов успішно пройшов люстраційну перевірку. Відповідно до вимог закону про очищення влади цей суддя подав декларацію про доходи.
При зарплаті у 238 тисяч гривень служитель Феміди задекларував дві земельні ділянки, два житлових будинки і 12 квартир. Утім, колеги по суддівському корпусу не побачили у декларації Артура Ємельянова невідповідності рівню його доходів.
Як відомо, після введення санкцій ЄС Ліхтенштейн заморозив активи українських екс-чиновників вартістю в 25 мільйонів швейцарських франків.
Там наголошували, що українська сторона повинна надати докази нелегального походження коштів екс-чиновників з оточення Віктора Януковича, щоб Ліхтенштейн продовжував їх блокувати.
