Хочеш освітити свою вулицю чи створити креативний простір у бібліотеці? А може, бажаєш мати "на районі" скейт-парк чи лавочки у сквері? Для цього не обов’язково оббивати пороги мерії чи йти на мітинги. Є спосіб простіший та цікавіший.
Громадський бюджет виник в Україні внаслідок реформи децентралізації, яка впроваджується з 2014 року. За його допомогою будь-хто, маючи ідею щодо поліпшення міста, села чи громади, може розраховувати на реалізацію свого проекту бюджетними коштами.
Цей механізм громадської участі успішно використовують приблизно чотири тисячі міст по всьому світу. Вперше його застосували в бразильському Порту-Алегрі в далекому 1989 році. Тепер інструменти громадської участі успішно працюють у Лондоні, Парижі, Берліні й більш ніж у сотні українських міст.
"Грою, в яку бавиться весь світ", назвали громадський бюджет під час дискусії DRI Youth Talk, яку організовує міжнародна організація Democracy Reporting International у шести українських містах.
DRI працює в Україні у сфері підтримання громадянського суспільства з 2014 року і, зокрема, залучає молодь до здійснення змін у своєму місті чи громаді за допомогою громадського бюджету.
Я маю круту ідею щодо покращення свого мікрорайону. Що з нею робити, куди звертатися?
Кудись іти чи до когось звертатися не обов’язково: все можна зробити в онлайн і не покидаючи дому. Спершу потрібно перевірити, чи у твоєму місті реалізовано інструмент громадського бюджету. Якщо так, то маєш зелене світло! Починай формулювати ідею і прописувати проект.
Автори багатьох ініціатив радять працювати колективно, адже проект потрібно ретельно продумати: створити план, візуалізувати задумане, вирахувати кошторис. Можна залучити небайдужих друзів або сусідів.
Важливо коректно оцінити свій задум у грошовому еквіваленті, адже в багатьох містах проекти громадського бюджету діляться на категорії "малих" (до 500 тисяч гривень) і "великих" (від 500 тисяч до 3 мільйонів гривень).
Коли все готово, потрібно зайти на сайт свого міста або ОТГ, присвячений громадському бюджету, щоб подати проект. Львів’яни, для прикладу, можуть зробити це на сторінці "Громадський проект Львів", мешканці столиці – на такому ж сайті, тільки для Києва, а дніпряни – відповідно, для Дніпра. На ресурсах розміщено детальні інструкції та шаблони для подання проекту.
Гаразд. Значить, тепер міська влада профінансує мій проект?
На жаль, ні. Є декілька причин. По-перше, кошти, виділені на громадський бюджет, поки що незначні, і втілити кожен хороший проект неможливо. Наприклад, у Києві позаторік виділили 50 мільйонів гривень громадського бюджету, в Чернівцях – 7, а в Краматорську – всього 1,5.
По-друге, є конкуренція. Охочих поліпшити своє місто чи село багато, тому, щоб твій проект реалізували, треба перемогти в голосуванні. Артем Стельмашов – київський громадський активіст – пояснює, що конкуренція між проектами – це, навпаки, добре, бо зростає їх якість, а місто від цього розвивається.
Тож після подання проектів їх модерують і розміщують на сайті громадського бюджету твого міста. Як правило, всі ідеї диференціюються за обсягом бюджету на великі й малі, а також за призначенням (наприклад, "Освіта"). Проекти від початку реєстрації і до кінця голосування перебувають у відкритому доступі, тому будь-хто може ознайомитись і проголосувати за найкращий.
Що робити впродовж цього часу?
Не сидіти на місці й робити все, щоб про твій проект дізналось якомога більше людей. Створи сторінку у Facebook, зніми ролик і виклади його на YouTube, зроби презентацію, покажи це все друзям або просто незнайомим людям.
Можна навіть заздалегідь домовлятися з підрядниками або консультуватися з відповідним органом місцевої влади. Якщо в місті проходять ярмарки місцевого бюджету, обов’язково прийди й представ свій проект. Такої нагоди не варто пропускати, адже можна наочно продемонструвати свою ініціативу та отримати голоси громадян.
Розкажіть про цікаві проекти, які вже перемогли
Розказуємо.
Скейт-парк у Бродах, містечку на Львівщині з населенням 24 тисячі осіб. За проект проголосували 403 жителі міста. Вартість – 200 тисяч гривень із бюджету міста. Ініціатива перебуває на етапі реалізації.
Обсерваторія для державної школи у Львові. Проект AstroLviv набрав 2,5 тисячі голосів і так само перебуває на етапі реалізації. В результаті львівська СЗШ отримає сучасний телескоп, за допомогою якого діти зможуть спостерігати за космосом та здобувати нові знання.
Столичний проект "Банк одягу": отримав 542 голоси, бюджет – 400 тисяч гривень. Мета – забезпечити одягом і взуттям незахищені верстви населення. Для цього кияни можуть залишати непотрібні речі в «Банку одягу», а люди, які відчувають нестачу коштів, – безкоштовно одягатись. Проект уже реалізовано.
Одеський "Догтаун" – перший центр спортивного дресирування собак. Проект має на меті підвищити рівень культури поведінки з домашніми тваринами, розвинути інфраструктуру для дресирування собак і зменшити кількість бездомних «чотирилапих». Вартість «Догтауну» – близько 5 мільйонів гривень, підтримка – 3,5 тисячі голосів.
Ще одна ініціатива зі Львова – сучасна лабораторія для дитячої лікарні. Проект передбачає закупівлю нового обладнання – імунохімічного аналізатора й коагулометра, що дозволить отримати потрібні результати обстежень буквально за 15-30 хвилин. 3,5 тисячі голосів і майже 3 мільйони з бюджету міста.
Як дізнатись більше про громадський бюджет та інші проекти?
Усе просто: читаєш сайт бюджету участі свого (і не тільки) міста. Аналізуєш, порівнюєш, обираєш. Це допоможе тобі ознайомитись із практичним досвідом попередніх проектів. Окрім того, корисно спостерігати за обговоренням "молодих" проектів на ранніх етапах. Таку можливість, наприклад, мають учасники DRI Youth Talk, де у форматі дебатів можна заявити про свої проекти, перевірити їх на міцність та отримати поради від переможців конкурсів минулих років.
У Львові в дебатах узяли участь п’ять команд:
1) Хакатон громадського активізму. Команда із Чернівців планує об’єднати учнів 9-11 класів з 15 місцевих шкіл, яких навчатимуть тренери й ментори. Шість днів на тиждень школярі в рамках воркшопів, тренінгів і майстер-класів опановуватимуть проектний менеджмент для подальшої реалізації власних ініціатив щодо "апгрейду" міста. Бюджет проекту – 354 тисячі гривень.
2) Офлайн-хаб. Автори проекту зі Львова апелюють до недоліків онлайн-освіти: недисциплінованість тих, хто проходить курс, відсутність підтримки й мотивації. Хаб повинен поєднувати в собі найкращі практики онлайн- та офлайн-освіти і стати платформою для набуття додаткових знань.
Будь-хто може долучитись до курсів, які проходитимуть в онлайн. Утім, буде змога прийти в певне місце й зустрітись зі своїми "одногрупниками" – людьми, які записались на ті самі курси, поговорити з ментором, отримати від нього пораду чи завдання. Це стане неформальним університетом, де можна буде проводити час після роботи й проходити обрані курси. Бюджет проекту – 700 тисяч гривень.
3) Smart City. Інша львівська команда запропонувала встановити мережу камер відеоспостереження. Спершу – для найбільш злочинних районів, щоб удосконалити й полегшити роботу правоохоронців. Це допоможе ідентифікувати особу чи вкрадене майно, локалізувати правопорушника й запобігти злочину. Також проект передбачає створення сайту, де в онлайн-режимі з’являтимуться повідомлення з камер про порушення або надзвичайні ситуації.
Згодом систему Smart City передадуть управлінню безпеки міста або правоохоронному органу. Бюджет проекту – 800 тисяч гривень.
4) Дитинство без кордонів. Команда з Острога пропонує побудувати за бюджетні кошти інклюзивний дитячий майданчик. Ним зможуть користуватись близько 200 дітей з двох острозьких спеціалізованих шкіл. Майданчик мають звести на території одного із закладів освіти, який стане його балансоутримувачем. Бюджет проекту – 450 тисяч гривень.
5) Звуковий бар’єр. Проект молодих людей з Бродів покликаний створити українську локалізацію іноземного додатка для людей з вадами слуху й мови. У місті проживає приблизно 750 таких людей. Вони щодня стикаються з комунікаційним бар’єром, а переклад цього додатка допоможе їм уникати непорозумінь і полегшити побут.
Бюджет проекту – 300 тисяч гривень. Більш ніж дві третини суми підуть на локалізацію додатка, а решта – на поширення інформації про проект та актуалізацію проблеми.
Громадський бюджет – яскравий показник розвиненого громадянського суспільства. Він дозволяє містянам легко взаємодіяти з місцевою владою і втілювати інтереси громади самостійно, не чекаючи рішень "зверху". Використовуй цю можливість і долучайся до активної громади свого міста.
