Про політику, минулі і майбутні вибори та плани на цей рік. Чи може він стати знаковим для України? Адже попереду двоє виборів – і президентські, і парламентські. До них треба готуватися і людям, які будуть підходити до електоральних скриньок.
Про це і не тільки розповів Михайло Цимбалюк – голова Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина» у програмі Влодка Лучишина «Момент істини» на радіо «Львівська Хвиля».
Михайле Михайловичу, як святкували Новий рік? Як минули Різдвяні свята?
Як завжди, у родинному колі. З’їздив до батьків на Івано-Франківщину, відвідав онуків. Все, як кажуть, у святковому настрої. Довго святкувати не довелось, бо є багато справ.
Я би хотів підвести підсумки минулорічних виборів до ОТГ. «Батьківщина» показала дуже непогані результати. Ви задоволені?
Знаєте, завжди потрібно бути трішки незадоволеним, тому що можна завжди більше. Але на загал, звичайно, це один з кращих результатів, це перше місце на львівських виборах, у тих п’яти ОТГ, де вони проходили. Ми, ВО «Батьківщина», отримала 30 депутатів, це майже 29%, на другому місці – 22 депутати – це БПП (21%), на третьому – УКРОП – 16 депутатів (це майже 16%). Тобто, я вважаю, що 30 депутатів, за партійними списками 29%, то це хороший результат.
Ми поговоримо з вами, безумовно, чи корелюється ця ситуація з тим, що ми будемо мати на президенських виборах. Але, це багато, це майже третина депутатів у цих місцевих радах. От, як це може вплинути на життя цих громад? Це важливо, адже добре мати депутатів і ще краще, коли вони працюють на благо громади.
Безперечно. Взагалі, наша політична сила ВО «Батьківщина» з початку прийняття цього закону і початку децентралізації заявляла, що ми за децентралізацію, ми за об’єднання територіальних громад, але ми вимагали і говорили, що ця децентралізація повинна відбуватися за інціативою громад. Наступне, децентралізація повинна враховувати економічну, фінансову спроможність громади утримати себе і розвиватися. На жаль, місцева влада і центральна нас не почула і децентралізація відбувається за тими програмами чи комплексними планами розвитку, які намальовані в чиновницьких кабінетах, які не врахували історичних традицій об’єднання, де може бути менше село центром, а селище залишитися обабіч.
Давайте про глобальніші вибори, про президентські, про парламентські. На початку нашої розмови ви сказали, що найкраща соціологія – це результати місцевих виборів. І «Батьківщина» на Львівщині зайняла першу позицію, другу має БПП і на третьому місці – УКРОП. Зрештою, соціологія всеукраїнська показує те саме – Тимошенко, Порошенко і Зеленський, як це не дивно для мене звучить. Я би про цього третього кандидата і хотів би поговорити. Як ви оцінюєте наявність Володимира в перегонах цього року?
Хтось сприймає це несерйозно, а я вважаю це надзвичайно сумно. Це рівень невисокої довіри виборців до української політики. Це якраз є той результат, що люди, усвідомлюючи, що вони нібито віддають попередньо свій голос за людину, яка, як каже президент, (хоча ця приказка пішла від президента Кравчука), що «в своїму житті собачої будки не збудував», хоча створив бізнес, який сьогодні вже перетворений на те, що з екранів телевізора нас смішать. Головне, щоб люди розуміли, що сміються то над нами, над нашим життям, сміються інколи над Україною. Оце дуже важливо. Я спростовую, що цей кандидат Зеленський має якесь відношення до нашої політичної сили.
Щодо націоналізації підприємств і відповідно їх повторного продажу. Чинна програма Юлії Тимошенко передбачає такі дії, якщо вона стане президентом?У чому полягає її програма деолігархізації?
Одне із завдань Юлії Тимошенко, як майбутнього президента, – це буде запустити економіку. В наш час економіка не може розвиватись 3% ВВП в рік. Це шлях в нікуди! Не менше 7-8% потрібно росту ВВП в рік для того, щоби держава функціонувала, а не як зараз віддавала тільки те, що було позичено, а ще і розвивалась. Для цього потрібно, щоб підприємства запрацювали. Як це зробити? Юлія Тимошенко має чітку програму, я не хотів би забігати наперед, вона це озвучить сама, але те, що вона вже заявляла – це насамперед банківська система, система кредитування, не під 20%, як зараз, а європейська модель – 2% максимум 3%. Це кредитування малих, середніх підприємств і кожна молода чи зріла людина може піти в банк, вибрати, які там є бізнес-плани і під контролем банківської ситеми відкрити свій бізнес. Це маленькі проекти до 100 тисяч євро і доларів. І таким чином – це розвиток малого і середнього бізнесу.
Потрібно перезавантажити правила гри і тоді з’являться і робочі місця, і запрацює промисловість. Не потрібно багато часу. Якщо будуть створені правила гри, 2-3 роки і економіка піде. Головне, і це позиція Тимошенко і її команди, – потрібно зі сировинної промисловості перейти на високотехнологічну. І перестати продавати металопрокат, пшеницю чи зерно будь-якої кльтури.
Мені дехто каже, що не вірить, що Тимошенко те, що обіцяє зробить, а я їм поясню одною простою річчю, що Тимошенко все, що обіцяє змушена буде зробити. Чому? Пояснюю. Бо восени – парламенські вибори і вона змушена буде це зробити, щоб у парламенті набрати найбільшу фракцію і не домовлятися з олігархами, які стоять за тою чи іншою політичною силою. Бо в іншому разі – це крах. І вона тільки зараз говорить те, в чому як економіст переконана. І впевнений, що це зробити реально.
Це був «Момент істини» для Михайла Цимбалюка. Дякую за розмову.
Дякую вам. Нехай нам всім щастить.
Це скорочений варіант розмови. Більше слухайте в записі програми.