За словами професора Анатолія Романюка, у Європі волатильність теж зростає, але все одно середній показник у країнах Західної та Центральної Європи складає 31%.
Влада чи люди: за що борються кандидати у мери Львова
Сьогодні, 25 серпня, у прес-центрі Гал-інфо Анатолій Романюк — доктор політичних наук, професор, директор Центру політичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка презентував часткові результати наукового проекту, який реалізує “Центр політичних досліджень" — “Електоральна волатильність: регіональний вимір”.
Під електоральною волатистістю слід розуміти зміну підтримки політичних партій від виборів до виборів.
“До прикладу, розглянемо вибори 2014 року і 2019 року. В Україні відсоток людей які поміняли свій попередній вибір склад 86,04%. Тобто понад 23 виборців не підтримали свій попередній вибір з різних причин.
А пригадаймо часи Революції Гідності і порівняймо вибір українців: 2012 та 2014 рік — 84,03%. Понад те, за історію Незалежної України лише один раз електоральна волатильність дорівнювала менше 50%, а саме 37% — 2007 рік та 2012.
Специфіка України у цьому і полягає, що відсоток електоральної волатильності у нас постійно дуже високий”.
Якщо говорити конкретно про Львівську область, то тут так само високий відсоток.
“Останнє голосування на Львівщині — 2019 року — показало, що 59,72% учасників голосування поміняли свій вибір порівняно з 2014 роком”.
Власне вивченню та пошуку відповіді на питання: “Через кого та через що настільки мінливі настрої?” присвячений цей проект.
Додамо, що у Європі волатильність теж зростає, але все одно середній показник волатильності у країнах Західної та Центральної Європи складає 31%. Тобто українські показники у 2,5—3 рази більша.
За словами політолога, це може свідчить про нестабільність партійної системи.
“Тобто партійна система функціонує від виборів до виборів”, - наголосив Анатолій Романюк.
Більш детально читайте на Гал-інфо завтра за тегом #Вибори.
Влада чи люди: за що борються кандидати у мери Львова
