Донедавна діяльність спеціального підрозділу міліції Беркут не була регламентована чи передбачена жодним чинним нормативно-правовим актом МВС України. В останні місяці ситуація стала виправлятися, пише у своєму блозі Михайло Каменєв.
Стаття 57 Конституції України встановлює, що нормативно-правові акти, що визначають права і обов’язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, інакше вони є нечинними. Відповідно до Указу Президента України № 492/92 від 03.10.1992 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» з 01.01.1993 нормативно-правові акти, які видаються міністерствами і зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян підлягають державній реєстрації у Міністерстві юстиції України.
Вперше в незалежній Україні діяльність Беркуту було регламентовано наказом МВС № 1дск від 16.01.1992 «Про реорганізацію загонів міліції особливого призначення і створення підрозділів швидкого реагування “Беркут” та заходи по їх ефективному використанню в боротьбі з організованою злочинністю і охороні громадського порядку».
За наявною інформацією, наказ МВС № 1дск від 16.01.1992 не проходив державну реєстрацію у Міністерстві юстиції. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.1992 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» наказ не міг бути направлений на виконання. Отже, Беркут з 01.01.1993 став незаконним збройним формуванням у розумінні статті 17 Конституції України.
В подальшому діяльність спецпризначенців регламентувалася наступними наказами МВС:
·- № 636 від 31 серпня 1998 року «Положення про підрозділ швидкого реагування “Беркут”»;
·- № 529 від 18.05.2004 «Про затвердження Положення про підрозділи міліції особливого призначення “Беркут”».
За наявною інформацією, ці накази також не проходили державну реєстрацію у Міністерстві юстиції.
Правозахисники та громадські активісти неодноразово звертали увагу на дану юридичну проблему, але ні МВС, ані Мінюст не вирішували її.
Дивною є тривала затримка «легалізації» Беркуту, коли аналогічні накази щодо діяльності спецпідрозділів міліції Титан та Грифон були зареєстровані відповідно до закону.
МВС видало наказ № 1011 від 24.10.2013 «Про затвердження Положення про підрозділ особливого призначення “Беркут”» і подало його на реєстрацію до Міністерства юстиції. Відомство Олени Лукаш за наказом № 2463/5 від 20.11.2013 повернуло акт без державної реєстрація для доопрацювання строком на один місяць.
Такою була першопочаткова версія наказу та пояснювальна записка до нього. Вона зокрема передбачала для спецпризначенців право використовувати в діяльності цивільний одяг, а також можливість залучення Беркуту до проведення інших заходів за рішенням міністра внутрішніх справ чи його заступників.
МВС виправило помилки і 11.01.2014 Мінюст зареєстрував відповідний наказ під номером 19/24796.
Положення не містить норм, що порушують права людини чи чинне законодавство України. Норми, які викликали занепокоєння з боку ЗМІ, є лише дублюванням чинних норм Закону України «Про міліцію»:
1.6. Працівники підрозділу з метою виконання покладених на них завдань мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, спеціальні засоби та вогнепальну зброю у випадках та в порядку, визначених статтями 12-15-1 Закону України «Про міліцію».
3.9. На виконання пункту 20 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» відповідно до своєї компетенції тимчасове обмеження або заборона доступу громадян на окремі ділянки місцевості чи об’єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров’я людей.
Разом з тим, положення містить декілька позитивних нововведень:
1.9. Забороняється направлення підрозділу для забезпечення проведення слідчих дій, використання при їх проведенні спеціальних засобів, що приховують зовнішність (масок для обличчя, шоломів тощо), а також демонстрація зброї чи спеціальних засобів, крім виняткових випадків під час проведення слідчої дії в кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину та наявності достатніх підстав вважати, що проведенню слідчої дії буде чинитися фізичний опір чи іншим чином унеможливлено досягнення її мети.
Зазначені дії можуть бути здійснені лише з дозволу прокурора, крім невідкладних випадків, коли затримка в проведенні слідчої дії може призвести до неможливості досягнення її мети (у такому разі прокурор невідкладно повідомляється про здійснення відповідних дій).
За логікою, ця норма спрямована проти так званих «маски-шоу» на підприємствах.
Даний наказ МВС набере чинності з дня офіційного опублікування. Відповідно до Указу Президента України № 1207/96 від 13.12.1996 «Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені “Офіційний вісник України”», «Офіційний вісник України» є щотижневим офіційним виданням, у якому зокрема публікуються нормативні акти міністерств, зареєстровані Мінюстом.
Випуски «Офіційного вісника України» від 14.01.2014, 17.01.2014 та 21.01.2014 не містять наказу щодо Беркуту.
Отже, реєстрація Положення про Беркут в Мінюсті є невеличким кроком вперед у бік законності, а норми Положення, які викликали занепокоєння, не містять потенційних загроз, оскільки дублюють норми чинного законодавства.
