У Львові відбувся круглий стіл за участі політологів, правників та громадських діячів, які обговорили доцільність та можливість внесення конституційних змін під час війни. Погляди поділилися.
Приводом для дискусії стало звернення низки українських політиків, політологів та мислителів до президента та Верховної ради, в якому вони поставили під сумнів можливість внесення до конституції змін в умовах військового стану, в якому де-факто опинилася Україна. Підписанти листа (а серед них Мирослав Попович, Левко Лук’яненко, Тарас Возняк, Юрій Романенко, Дмитро Павличко та інші) закликали президента й парламент оголосити мораторій на внесення будь-яких змін до Конституції України.
На їхню думку, мораторій має бути скасований лише тоді, коли з території України будуть виведені іноземні війська та відновлено суверенітет України на всій території. Підписанти попередили, що в разі ухвалення змін вони закликатимуть людей створювати широку патріотичну опозицію до чинної влади.
Три аргументи за мораторій
«157 стаття Конституції України прямо забороняє внесення до конституції будь-яких змін під час воєнного або надзвичайного стану. Й нехай де-юре війну не проголошено, за всіма ознаками вона ведеться», – наголосив модератор львівської дискусії Богдан Савка, повторивши у такий спосіб вихідну тезу підписантів листа.
З ним погодився голова Українського юридичного товариства Олег Березюк, який нагадав про активне проведення мобілізації та застосування збройних сил, що характерно лише для воєнного стану.
На їхню думку, існують принаймні ще два міркування, які обґрунтовують доцільність запровадження мораторію.
По-перше, здійснити всі ті перетворення, що передбачені змінами, можна, не змінюючи конституції. Для цього достатньо наповнити необхідним змістом закони та підзаконні акти.
«Хіба конституція не передбачає децентралізації? Вона дає простір для розвитку громад та децентралізації», – зазначив Богдан Савка.
У якості третього аргументу учасники навели факт окупації Російською Федерацією частини території, внаслідок якої ця частина території залишиться поза конституційним процесом. З точки зору Олега Березюка, сьогоднішня неможливість Криму та окупованих територій Донбасу взяти участь у конституційних змінах стоятиме у майбутньому на заваді їхній реінтеграції.
Три аргументи проти
Опоненти запровадження мораторію навели свої контраргументи, якими спробували обґрунтувати можливість (і доцільність) проведення конституційних змін за теперішньої ситуації.
З точки зору політолога Степана Рутара, відмова від конституційних змін є антиреформістською позицією.
«Ми потребуємо суттєвих змін щодо діяльності прокурорів, повноважень голів обласних та державних адміністрацій. Ми потребуємо фінансової децентралізації. Це проблеми, які не можна відкладати на невизначений термін», – зазначив він.
Експерт Офісу реформ Андріян Фітьо своєю чергою нагадав про конституцію Сполучених Штатів, яку було ухвалено саме під час війни. Однак, наголосив експерт, це не лише не завадило їй стати найбільш прогресивною конституцією свого часу, але й, навпаки, сприяло цьому: війна виявила та оголила найбільш нагальні проблеми, які, власне, й було передбачено та усунено законотворцями.
Автор цих рядків посилив дану тезу, зазначивши, що стаття 157 є запобіжником проти змін, які під час війни можуть бути продиктовані не іманентними потребами й прагненнями суспільства, але волею агресора тощо. Натомість ті зміни, які пропонуються сьогодні (якщо залишити за дужками пункт 18 Перехідних положень), не зумовлені війною – вони були на часі задовго до її початку й навіть почасти створили умови для виникнення конфлікту. Відтак, запровадження даних змін є потрібним і невідкладним.
Аналогічно непереконливо виглядає й твердження про юридичні наслідки неучасті окупованих територій в процесі конституційних змін. Річ у тому, що конституція є свого роду суспільним договором, до якого приєднуються (в ідеалі) на підставі доброї волі. Відтак, тоді, коли окуповані території будуть деокуповані, а реформована Україна на той момент продемонструє успіхи в економічному та політичному розвитку, ніщо не завадить тим деокупованим регіонам приєднатися до угоди, визнавши її чинність на своїй території.
Не текст, а виконання
Зрештою, зазначив автор даних рядків, головне для України – не текст, а його виконання. Буде змінено конституцію чи лише відповідне законодавство – в даному разі не так суттєво, як те, чи ці зміни будуть виконуватися та наближувати Україну до європейських стандартів життя.
Схожу помірковану позицію зайняв і Директор Львівської філії Європейського університету Богдан Пісний.
За його словами, в Україні немає юридичних підстав для запровадження мораторію на конституційні зміни. З іншого боку, й сама дискусія про це позбавлена сенсу, адже сьогоднішня Верховна Рада не матиме 300+1 голосів для внесення змін – принаймні доти, доки із Перехідних положень не буде вилучено пункт про надання окремим районам Донецької та Луганської областей особливого порядку місцевого самоврядування.
«Ці дискусії пов’язані з бажанням відвернути увагу суспільства від направду важливих речей», – резюмував він.
Сергій Стуканов.
