За підсумками тристоронніх переговорів України, ЄС і Росії був парафований протокол щодо зимового пакету поставок російського газу в Україну. Остаточне підписання «зимового пакету» потребує окремої процедури.
Коментує член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук»:
«Відкладення підписання фактично на 100% готової угоди про зимові поставки газу продемонструвало зневажливе і принизливе ставлення України до Європейського Союзу та його виконавчого органу Єврокомісії. Причиною стала формальна відсутність у «Нафтогазу» директиви і дозволу від уряду на підписання всіх необхідних документів і зокрема, протоколу між Україною, ЄС і Росією.
Адже найважливіші для України три питання були обговоренні та узгоджені іще раніше на робочому рівні. По-перше, «Нафтогаз» нічого нового не запропонував у ціновому питані і погодився на знижку Росії – до 232 дол. за 1000 куб. м.
По-друге, ЄС і Росія не збільшували обсяг газу, який Україна має обов’язково викупити. І він становить 2 млрд. куб. м газу. Щодо решти обсягу необхідного газу, то «Нафтогаз» вільний у виборі інших постачальників. Звичайно, за умови наявності грошей.
Нарешті, третя умова – це допомога Єврокомісії у переговорах с європейськими та міжнародними організаціями щодо надання Україні кредитів на закупівлю газу. І в даному випадку на останніх переговорах «Нафтогаз» жодним чином не вимагав від Єврокомісії взяти на себе письмові зобов’язання гарантувати виділення Україні коштів на газ. Мова йде про загальну суму у 1,5 млрд. дол. до кінця опалювального сезону – квітня 2016 року.
Проте, саме напередодні газових переговорів у «Нафтогазі» вирішили, що у пересічної національної компанії достатньо авторитету аби вказувати Єврокомісії і всьому Євросоюзу «що і як» робити. «Ефективне рішення (про постачання газу) також повинно включати зобов'язання Єврокомісії надавати Україні необхідну фінансову підтримку для реалізації затверджених домовленостей», - заявляли у «Нафтогазі».
«Поза», у яку став «Нафтогаз», суттєво не вплине на процес. І газова зимова угода буде підписана попри хаотичне метання уряду і нафтогазових чиновників під час домовленостей. У даному випадку думка «Нафтогазу» вже нікого не цікавить. Отож, ефективність «Нафтогазу» у переговорному процесі дає «нульовий» результат.
До того ж, необдумане бажання полоскотати нерви Єврокомісії і продемонструвати свої амбіції можуть дорого коштувати Україні. У ЄС залишилося стійке враження, що дії «Нафтогазу» є витонченим знущанням. Адже у такий спосіб «Нафтогаз» засвідчив свою неповагу до роботи і зусиль Єврокомісії. І це при тому, що саме у ЄС Україна безкінечно просить грошей. Тому після такого тим паче не варто говорити про зобов’язання Єврокомісії гарантувати отримання кредитних коштів – це залишиться лише маренням «Нафтогазу».
