Збірка рукописів та стародруків Національного музею у Львові нараховує понад десять тисяч одиниць збереження. Основу колекції становлять пам’ятки, передані митрополитом Андреєм Шептицьким із Львівської греко-католицької митрополії.
Про це йдеться у повідомленні Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького на Фейсбуці.
Формування фонду, розпочате засновником музею, продовжив перший його директор та організатор, відомий дослідник української книги професор І.С.Свєнціцький. Від часу заснування фонд істотно поповнювався дарами діячів культури та просвіти, духовних осіб, здійснювались методичні закупи у букіністів в Україні та поза її межами, численні експедиції працівників музею також сприяли збагаченню збірки. Після 1939 року фонд зріс завдяки надходженням із зібрань Ставропігійського інституту, Львівського греко-католицького капітулу, товариства «Просвіта», НТШ, «Народного дому», Богословського наукового товариства, Василіанської бібліотеки тощо.
Збірка сформована із 4 груп: «Рукописи кириличні», «Стародруки кириличні», «Рукописи латинські» та «Стародруки латинські».
На особливу увагу заслуговує фонд кириличних стародруків XV—XVIII ст., що налічує понад 2500 пам’яток і є одним із найповніших в Європі, охоплюючи понад 600 назв (200 з яких не представлені у жодній із книгозбірень Львова).
Стародруки вирізняються вишуканістю шрифтів, виваженістю композиції, багатством оздоби гравюрами на титульних аркушах, заставками, кінцівками, ініціалами, гербами, ілюстраціями до тексту, друкарськими марками, виконаними відомими художниками того часу — Памвом Бериндою, Іллею, Никодимом Зубрицьким, Діонісієм Сінкевичем, Євстахієм Завадовським, Іваном Глинським, Леонтієм Тарасевичем, братами Гочемськими та ін.
Також Музей запрошує відвідати 3D тур за посиланням.
