Процес декомунізації та побудови україноцентричної держави можна зупинити. Таку думку під час прес-конференції у прес-центрі Гал-інфо висловив український історик, археолог, редактор першого історичного глянцевого журналу "Локальна історія" Віталій Ляска.
Він зазначив, що істукани Леніна на вулиці міст не повернуться, але процес декомунізації в Україні можуть зупинити.
ʺДекомунізація, яка тривала останні роки, мала зовнішній характер – нам треба було перейменувати вулиці та знести істуканів, щоб вони не майоріли тією ідеологічною специфікою. Але така декомунізація, це лише перший крок до детоталітаризації українського суспільства. І дуже важливо, щоб ці леніни зникли із мислення. Це можливо лише через повномасштабну гуманітарну, освітню і культурну політику. Це має відбуватися зі шкільної парти. І виглядає, що якраз цей процес, який лише зараз починається, без проблем можна зупинити. Тому йдеться не про вибір між окремими претендентами на президентське крісло, а й про вибір цивілізаційний. Як і 5 років тому, ми опинилися на роздоріжжі куди рухатися. А команда так званих нових політиків базується передовсім на тих людях, які осердям свого мислення мають споживацтво, і які готові популістично приймати заявиʺ, - сказав Віталій Ляска.
Він додав, що найперше за що візьметься ʺнова командаʺ - це гуманітарна сфера.
ʺЯкщо ця команда переможе, то перше, до чого дійдуть руки – це гуманітарна сфера, зокрема, політика національної пам’яті. Зрозуміло, що політичні та економічні речі, які вони декларують не мають зв’язку з реальністю. А відтак візьмуться за питання, які не об`єднають, а розділяють.
Це питання мови, я прогнозую, що питання квот також буде переглядатися. Це питання національної пам’яті. Ми і зараз маємо певні питання в роботі з архівами, а після перемоги одного з кандидатів, очевидно, що ці проблеми будуть зростати. Відбудеться перегляд історичного наративу.
Ми 5 років будуємо україноцентричний наратив, який має в осерді Україну. Очевидно, що далі буде лобіюватися наратив, який притаманний дуже багатьом людям з нашого суспільства, це наратив малоросії, чи Української радянської соціалістичної республіки. Це наратив в найгіршому його сенсі – безрідного космополітизму. Тобто для чого нам торкатися національного, якщо ми маємо хліб і потребуємо видовищ. Очевидно, що багато речей, які було зроблено за п’ять років згорнуть. Навіщо вирішувати економічні проблеми, якщо можна спекулювати на мові. Загроза цілком реальна і дуже прикро, що вона має виразний характер повернення до радянського минулого. Ми ще не розуміємо що нас чекає, а загроза цілком реальнаʺ, – сказав Віталій Ляска.
