Помер головний художник театру ім. Марії Заньковецької Мирон Кипріян. Про це повідомили актори та адміністрація театру.
Адміністрація театру з великим смутком повідомляє про смерть Мирона Кипріяна, головного художника театру ім. М. Заньковецької, народного художника України, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка, лауреата премії імені В. Клеха (США).
За весь період своєї праці в театрі Мирон Кипріян оформив понад 350 вистав, серед яких 200 – на сцені театру ім. М. Заньковецької.
До Заньківчанської родини долучився ще далекого 1957 р., як художник-постановник Театру ім. М. Заньковецької, а з 1963 р. – обіймав посаду головного художника театру.
Національну премію України ім. Т. Шевченка художник отримав 1978 року разом з М. Зарудним, С. Данченком, Н. Доценко, В. Максименком, Ф. Стригуном за виставу «Тил» Миколи Зарудного у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької.
За плечима у Мирона Володимировича співпраця із знаковими постатями українського театру ХХ ст.: режисерами А. Ротенштейном, Б. Тягном, О. Ріпком, С. Данченком, Ф. Стригуном.
Його роботи стали не лише етапними у відкритті нової театральної стилістики, а й спрогнозували хід історичної та наукової думки.
«Коли я працюю над виставою, то не дивлюся фотографій з попередніх інсценізацій і не читаю рецензій. Я читаю п’єсу. Процес мого мислення спрямований на пошук візуального, образного вирішення тієї ідеї, яку я повинен перенести на сцену, але вже у пластичній формі. Сценографія – це режисура в пластиці», – Мирон Кипріян.
Висловлюємо співчуття всім, хто був особисто знайомий з митцем.
Деталі та дату чину поховання повідомимо додатково.
Редакція Гал-інфо висловлює співчуття родині, колективу та близьким.
Довідка Wikipedia.
Мирон Кипріян - головний художник театру ім. М. Заньковецької, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка, лауреат премії імені В. Клеха (США).
Народився 27 липня 1930 року у Винниках у місцевій лікарні січових стрільців, що була розташована в урочищі «на Куті». Його батько, Володимир Кипріян (народився 28 липня 1896 році в Ярославі (нині Польща), зовсім молодим вступив у легіон Українських Січових Стрільців, дослужившись із рядового стрільця до четаря. Тому він наполіг, щоб опікувалися дружиною й дитиною медики цієї лікарні. Пізніше Винники відіграють суттєву роль у житті відомого митця Мирона Кипріяна. Адже тут він із родиною переживе один із найтрагічніших періодів у сучасній історії людства — другу світову війну.
Навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва (1954 р.), в художній майстерні Вітольда Манастирського. Від 1957 р. — художник-постаановник театру ім. Марії Заньковецької, а з 1963 р. обіймає посаду головного художника театру. Оформив вистави: «Гайдамаки» за Т. Шевченком (1964 р.), «Річард III» У. Шекспіра (1974 р.), «Украдене щастя» І. Франка (1976 р.), «Народний Малахій» М. Куліша (1990 р.), «Павло Полуботок» К. Буревія (1990 р.); трилогія Б. Лепкого «Мазепа» (1992 р.), «Не убий» (1992 р.), «Батурин» (1993 р.); «Ісус, Син Бога живого» В. Босовича (1994 р.) та інші.
