В Україні склалася тривожна ситуація, коли люди без фахової освіти та досвіду займають ключові посади. Це не лише робить шпаринку, але й відкриває цілу браму для майбутніх зловживань. Так прокоментував для Гал-інфо результати конкурсу на призначення нового генерального директора Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрій Салюк.
Нагадаємо, що 7 вересня у Міністерстві культури України відбулося друге засідання конкурсної комісії з конкурсного добору на посаду генерального директора Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького. Комісія рекомендувала на цю посаду публіциста, політолога Тараса Возняка.
«Тарас Возняк є цікавим публіцистом, аналітиком і політологом, але у нас в державі біда. Людина без юридичної освіти стає Генеральним прокурором України. Людина без досвіду роботи в музеї, без знань музейної справи стає генеральним директором унікального, найбільшого в Україні музею Львівської національної галереї мистецтв. Ми відкриваємо цілу браму для майбутніх зловживань. Завтра головним лікарем онкологічного відділення стане слюсар. Україну роздирає не лише корупція, але й не фаховість. Я неймовірно поважаю Тараса Возняка за його публіцистику та політологічний аналіз, але стати директором Галереї мистецтв тільки через те, що хочеться… мені не зрозуміло», - зазначив Андрій Салюк.
Він зазначив, що не розуміє, яким чином Тараса Возняка взагалі допустили до конкурсу.
«Він ще від початку не проходив відбір. У вимогах до кандидата було вказано про те, що людина повинна мати профільну освіту і щонайменше три роки роботи в музеї. Яким чином на це прикрили очі мені не зрозуміло. Україна котиться до незрозумілого, непрозорого процесу призначення на посади. Це не правильно. Тарас Возняк має знання і досвід та популярність, але це не може бути критерієм для вибору його на посаду гендиректора музею», - сказав Андрій Салюк.
Андрій Салюк також наголосив, що останнім часом наші музеї стають запасниками для виставок у інших країнах.
«Ми постачаємо для виставок інших музеїв наші унікальні твори мистецтва, і це музеям не приносить нічого. Копійки, які надходять за позичання, але це збагачення для організаторів виставки. Музеї – це не комерційна структура. В першу чергу це заклади освіти, науки та культури. Ми маємо унікальні твори мистецтва і нам треба проводити виставки, робити промоцію закордоном, щоб не ми везли свої твори мистецтва, а туристи їхали до нас», - наголосив він.
За словами Андрія Салюка, Галерея мистецтв дуже прибуткова, але проблема у тому, що вона не може використовувати зароблених нею коштів навіть на ремонтні роботи.
Водночас він нагадав, як відбувалося призначення гендиректора після смерті Бориса Возницького: «Після смерті Бориса Возницького у всіх був шок. Його донька Лариса Борисівна дуже не хотіла йти на цю посаду, але львівська інтелігенція переконала її, адже інакше все це розгубилося б. Треба віддати належне, що вона за цей час суттєво виросла. Від керівника відділу реставрації вона дійсно виросла на цій посаді. Вона зрозуміла проблематику і боролася за збереження музейного фонду. Якби було сприяння не лише від громадськості, але й від влади, то зробити можна було б значно більше».
