Нідерландський референдум дозволяє зробити декілька дуже важливих висновків для України, вважає Василь Філіпчук, голова правління МЦПД.
По-перше, слід відмітити, що референдум не матиме суттєвого негативного впливу на українську європейську інтеграцію, оскільки європейська інтеграція – це рух країни до повноправного членства в Європейському Союзі.
З боку України це було передбачено ще Стратегією інтеграції до ЄС у 1998 році, а також закріплено у спільних документах з ЄС у 2003 році. Під час переговорів щодо угоди про асоціацію в 2008 році українська делегація за вказівкою тодішнього керівника української делегації, заступника міністра закордонних справ К.Єлісєєва офіційно погодила зняття з усіх складових угоди будь-яких згадок про мету угоди як вступ України до ЄС. Цим самим фактично українська сторона у переговорному процесі погодила вилучення у тексті угоди усіх євроінтеграційних елементів в обмін на включення до назви угоди слова «асоціація». Таким чином, угода у політичній частині стала подібною до угоди ЄС про асоціацію з Чилі, ПАР, Марокко тощо.
Натомість в економічну частину Єврокомісія «нашпигувала» Україні таких же зобов’язань, як і для країн-кандидатів. Але у кінцевому підсумку ми не отримали ні політично, ні економічно, ні інституційно нічого з того, що отримали свого часу країни - кандидати. Таку угоду, «зливши» у ході переговорів усі критично важливі для української частини складові, і парафував нинішній міністр закордонних справ П.Клімкін.
Фактично, вважає В.Філіпчук, угода про асоціацію між Україною та ЄС, яка приведе українців до ЄС, проти чого виступили в Нідерландах – це міф. Ця угода не надає жодної можливості Україні вступити до ЄС. В.Філіпчук пригадує, як під час переговорів окремі європейські дипломати так і говорили нашим горе-героям євроінтеграції: «Ви «своїм» так і скажете, що це асоціація як у Польщі, а ми «своїм» скажемо, що це асоціація як у Марокко – і всі будуть щасливі, а ми пропетляємо».
Не пропетляли. На Майдані у підтримку цього міфу загинули люди. В Європі відповідальні громадяни таки змусили керівництво Євросоюзу прямо сказати, що у цій угоді мова йде не про вступ і про вступ не йтиметься (за умов дії цієї угоди) ще близько 25 років. Не можу не погодитись з цим твердженням, зазначає голова правління МЦПД, у нинішній своїй формі ця угода вимагатиме десятиліть, а з такою чинною владою, як зараз в Україні, її практично неможливо виконати. Звідси випливає, що громадяни України, з точки зору євроінтеграції нашої держави, нічого не втратили, оскільки нічого особливо, окрім міфу та брехні новоявлених євроінтеграторів, вони не мали.
З іншого боку В.Філіпчук зазначає, що результати референдуму не впливатимуть на важливу економічну частину угоди взагалі, оскільки це компетенція інституцій ЄС, а не країн-членів. ЗВТ з ЄС може діяти рівно стільки, скільки цього «захоче» Єврокомісія разом із Радою та Європарламентом. Враховуючи падіння вартості робочої сили в Україні до рівня нижче від китайського, можна передбачити зростання торгівлі України з ЄС за 2-3 роки, у разі якщо буде подолано нинішній жахливий інвестиційний та бізнесовий режим в Україні. Політична частина ж нам і так нічого не давала, наші переговорники свідомо злили з неї все, що могло нам допомогти сьогодні, тому українці нічого не втратили від результатів референдуму.
По-друге, Нідерландський референдум дає можливість для нового старту у відносинах з ЄС. Необхідно сісти за стіл переговорів і сказати – все, обман закінчився. Нам потрібно обрати: або євроінтеграційна модель, або модель відносин у якості рівноправних партнерів.
Модель відносин у концепції Східного партнерства показала свою неспроможність. Не можна, з одного боку, вимагати дотримання угоди як від країн-кандидатів, а, з іншого, ставитись як до «країни третього світу», як-то до Чилі чи Марокко. Якщо прочитати всі дослідження з теми євроінтеграції країн Східної Європи чи Балкан, усі виступи єврочиновників про успіх країн-кандидатів, які стали новими членами, то наявність у них європейської перспективи була одним з найважливіших, можливо, найважливішою умовою їх успіху. В умовах, у яких опинилася Україна, цей стимул і ця умова є важливішою, ніж навіть для Польщі чи Хорватії. Без неї нас чекав би відкат від євроінтеграції через короткий період часу – 2-3 роки. І хто зна, наскільки десятиліть.
Очевидно, що українське керівництво повинне припинити піаритися на тлі євроінтеграції і відверто зізнатися і своєму народу, і своїм європейським партнерам про ситуацію в державі та стан справ з ЄС, а також сказати, що далі робити. Не посилати зараз людей, які спершу злили угоду про асоціацію, потім бігали-просили в європейців гроші для Януковича; які сьогодні бігають і вимагають санкцій для Росії, а завтра будуть так само розробляти подальший план дій відповідно до результатів Нідерландського референдуму. Вони показали на що здатні і зміна антуражу в цій ситуації вже нічого не врятує. Україну врятує чесність і – довгоочікувані реформи всередині нашої держави. Лише у такому випадку українців поважатимуть як за кордоном, так і всередині власної країни. Інакше – ми залишатимемось таким собі європейським Марокко, якщо не Сомалі.
По-третє, референдум не має прямого впливу на безвізовий режим і, теоретично, не матиме серйозного впливу на надання безвізового режиму Україні. Ці питання просто не пов’язані, а текст статті угоди про безвізовий режим скоріше є мінусом, ніж плюсом у цій роботі.
По-четверте, референдум завдав негативного удару по іміджу нинішнього українського керівництва, хоча після всього, що нинішній режим накоїв у країні, мати позитивний імідж усередині держави чи за її кордонами було би справжнім дивом. Слід очікувати не найкращої тіні на імідж держави загалом, але корупція, інституційний колапс органів державного управління і несприятливий бізнес-клімат впливають на наш імідж значно сильніше, ніж цей референдум. Тому немає чого ображатися на власне «відображення у дзеркалі».
По-п’яте, рівень демократії в Нідерландах викликає почуття поваги. За кілька годин після голосування були оголошені результати, з якими усі погодились і визнали їх. Тут бачимо суттєву різницю з нашими євроінтеграторами, які протягом кількох тижнів з дня проведення виборів фальсифікують їх результати, а потім намагаються створити європейську коаліцію в парламенті. Ось чим можна пояснити український тип євроінтеграції, коли нинішнє керівництво лише говорить по-новому, а діє абсолютно в латиноамериканських традиціях свого попередника. Можливо, Нідерландський референдум і стане тим катарсисом, що почне виліковувати цей хворий організм й остаточно знищить олігархічно- корумповану еліту. Якщо ж ні – в українців залишається лише перспектива індивідуальної євроінтеграції шляхом еміграції з України в ЄС.
Крім того, референдум показав не тільки результати роботи в сфері євроінтеграції під керівництвом Клімкіна, але й ефективність зовнішньополітичної служби, яку він очолює. Президенту слід зробити нарешті необхідні для себе і для країни кадрові висновки.
Нагадаємо, що вчора, 6 квітня 2016 року, відбувся Консультативний референдум Нідерландів щодо асоціації України і ЄС. Згідно з попередніми результатами, 38,1% учасників референдуму проголосували "за" , у той час як 61,1% висловилися проти асоціації з Україною. Василь Філіпчук, Голова Правління Міжнародного центру перспективних досліджень, з 1997 до 2012 відповідав на різних посадах за відносини України та ЄС в МЗС України, Представництві України при ЄС, Секретаріаті КМУ.
