На території Львівської МТГ реалізовують декілька екопроєктів у сфері поводження з відходами. Наймасштабніший з них — будівництво й запуск сміттєпереробного заводу.
Про це розповів директор ЛКП "Зелене місто" Тарас Калужний у межах конференції “Угода мерів в Україні: працюємо разом над зеленим відновленням”, яка відбулася 10-11 травня.
Будівництво сміттєпереробного заводу у Львові на вул. Пластовій, 13 стартувало у 2021 році. Побудувати завод планують до кінця поточного року. А запрацює підприємство вже у 2024 році.
Потужність першого в Україні механіко-біологічного комплексу переробки та перевантаження твердих побутових відходів складатиме 250 тисяч тонн відходів на рік. Це є та кількість сміття, яка утворюється у місті Львові та громаді зараз.
Вартість будівництва комплексу становить 55 млн євро. Кошти на реалізацію проєкту надали Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Фонд Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P). Останній виділив на проєкт грант у розмірі 10 млн євро. На них "Зелене місто" планує закупити обладнання для сміттєпереробного комплексу.
Тарас Калужний розповів, як працюватиме комплекс.
"Механічна частина комплексу дозволить нам якісно відібрати вторинну сировину. Робота ж біологічної частини забезпечить стабілізацію органічних відходів, які становлять близько 40% від усього сміття, яке приїздить. Після десятиденної стабілізації сміття у 24-х бетонних тунелях у нас на виході буде матеріал, який можна використовувати для виготовлення так званого RDF-палива. Це паливо є альтернативою вугіллю, нафті й газу", — пояснив керівник ЛКП "Зелене місто".
Виготовлене RDF-паливо комунальне підприємство планує продавати Івано-Франківському цементному заводу.
"Вони (Івано-Франківський цементний завод — ред.) будуть нашим клієнтом, ми їхнім постачальником. Це означає, що сміття, яке зараз виїжджає з міста Львова на полігони, буде якісно оброблене і стане для нашого підприємства продуктом, на якому ми зможемо заробляти кошти. Усі виручені кошти йтимуть на операційні витрати та розвиток інфраструктури у Львові", — додає Тарас Калужний.
Також, за словами чоловіка, ЛКП "Зелене місто" планує сортувати різного виду пластик на продаж.
"Сьогодні є дуже багато організацій, які хочуть забрати пластик будь-якого виду. У нас буде автоматична і ручна система сортування. Заплановано, близько 7-10% вторинної сировини отримувати з цього", — каже Калужний.
Львівське комунальне підприємство "Зелене місто" планує запустити сміттєпереробний комплекс у наступному році та бути єдиним оператором у Львові.
"Тобто ми працюватимемо від забору сміття, транспортування на сміттєпереробний комплекс, до переробки й захоронення залишків. На виході ми матимемо приблизно 30% біологічно неактивного матеріалу, який піде на захоронення на новому полігоні", — зазначив Калужний.
Міська компостувальна станція
Поруч з майбутнім сміттєпереробним заводом з 2020 року працює міська станція компостування органічних та садово-паркових відходів. Саме тут органічні відходи перетворюють в органічну підживку для ґрунтів, яку використовують як компост для міських клумб Львова.
Органічні відходи й садово-паркові відходи, які раніше потрапляли на полігони ТПВ, тепер потрапляють на компостувальну станцію і використовуються як сировина.
"Зараз зі 40% органіки, яку продукує місто, на станції вдається відібрати близько 5-7%. Це є крапля у морі. Але тенденція зростає. Найкраще сортує бізнес, там не потрібно перевіряти", — каже очільник ЛКП "Зелене місто".
За словами Тараса Калужного, у Львові встановлено приблизно 1614 контейнерів на органічні відходи. Кожен мешканець має можливість сортувати. Утім проблема полягає в тому, що люди сортують органіку, але викидають її в пластикових пакетах, які не розкладаються.
"Для цього [сортування] у нас є обладнання, яке дозволяє пізніше, коли просіюємо компост вибрати пакети", — зазначає Тарас Калужний.
На станції кажуть, що виготовленого компосту ніколи не буває достатньо. Будь-хто може придбати компост або щепу, яку також перемелюють на станції. Вартість тонни щепи чи компосту обійдеться в 309 гривень за тонну.
"Ми проводимо аналізи, і наш компост нічим не гірший за той, що продається у маркетах, садових центрах. При його виготовленні є чітке співвідношення органіки, трави, листя тощо. Усе змішується і протягом трьох місяців стабілізується. Аератор раз-двічі на тиждень перемішує і перевертає матеріал. Після цього матеріал везуть на лінію сортування, де відбирають деревину, каміння, пакети, пляшки, які не розклались. І вкінці відібраний матеріал прямує на станцію", — розповідає Калужний.
Найбільше компосту купують фермери — одразу тоннами. А щепу закуповують компанії, які забезпечують теплом.
"Це є пілотний проєкт. Ціна дуже низька, аби дати людям стимул сортувати відходи", — пояснюють у "Зеленому місті".
Рекультивація Грибовицького сміттєзвалища
Окрім будівництва сміттєпереробного заводу, у Львівській громаді проводять біологічну рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Зараз це 84-метрова купа, площею близько 274 тис. кв м.
Попередньо у межах технічної рекультивації на сміттєзвалищі вирівняли тіло колишнього полігону і накрили його трьома матеріалами.
Перший матеріал — дренажний геокомпозит, який допомагає зібрати з полігону підшкірний звалищний газ. Завдяки встановленій системі генерації біогаз перетворюють на електроенергію. Вироблена електрика дозволяє покрити потреби 750 навколишніх домогосподарств в радіусі двох-чотирьох сіл.
Другий шар покриття — мембрана, яка не дозволяє дощу потрапляти у тіло полігону. Оскільки перегниле сміття продукує фільтрат, який є небезпечний.
"Для фільтрату ми закупили систему зворотного осмосу. Вона дозволяє з фільтрату отримувати технічну воду для власних цілей", — каже Тарас Калужний.
Наступний матеріал — дренажний геотекстиль, який зберігає два нижні шари. По ньому покладено технічний шар грунту, на який насипатимуть родючий грунт.
Вартість рекультивації Грибовицького сміттєзвалища з очисткою фільтрату складає близько 22 млн гривень. Проєкт реалізований за кредитні кошти ЄБРР, 20% ПДВ сплачує місто.
"Це вже не сміттєзвалище. Зараз на 95% це об'єкт після технічної рекультивації. Невдовзі заплановане перепрофілювання тіла полігону до відповідних будівельних норм з відповідними кутами нахилу (від 18° до 25°), аби купа не обвалилась. Цього літа також розпочнеться біологічна комплексна рекультивація полігону", — каже Тарас Калужний.
На місці колишнього полігону ТПВ у 2023-2024 роках планують відкрити природний парк для відпочинку громадян. Для цього на полігон потрібно завезти ґрунт й висадити дерева. Тарас Калужний розповідає, що рекультивація полігонів є популярною практикою в Європі.
"Тут (йдеться про Грибовицьке сміттєзвалище — ред.) не може бути капітальної споруди, адже бити палі на об'єкті заборонено. Відтак ми матимемо громадське обговорення, бо окремо хочемо почути громаду", — ділиться директор ЛКП "Зелене місто".
Нагадаємо, 30 травня 2016 року на Грибовицькому сміттєзвалищі біля Львова спалахнула масштабна пожежа. Після завершення гасіння стався зсув сміття, під який потрапили троє рятувальників й еколог комунального підприємства "Збиранка". Тіло останнього чоловіка так і не знайшли.
У 2017 році, за рік часу після трагедії, Грибовицьке сміттєзвалище закрили для експлуатації. Через три роки на полігоні розпочались роботи з рекультивації.
