Історик Андрій Гречило відомий як співавтор Малого державного герба України, голова Українського геральдичного товариства, а також доктор історичних наук і член постійної комісії із перейменування львівський вулиць. Він розповів про те, за яким принципом називали вулиці Львова та як відбувався процес дерусифікації.
На початку 90-х Андрій Гречило став депутатом першого скликання до Львівської міської ради. Саме тоді розпочався процес декомунізації у місті. За перші п’ять-шість років 90-х років у Львові було перейменовано понад 500 вулиць з 1200-1300 усіх вулиць у місті та на околицях.
«Величезна маса радянського спадку пішла на перейменування, і це був крок вперед. Тому що в інших населених пунктах це розпочалося лише кілька років тому, коли Верховна Рада прийняла так звані “декомунізаційні закони”, – пояснює історик.
Андрій Гречило каже, що зараз це питання знову стало актуальним через напад рашистів на Україну, і тому імена діячів російських культури, якими найменували вулиці вирішили зняти з карти. Це маркери, які визначають чужу культуру і ця хвиля несприйняття всього російського мала позначитись.
Як зауважив історик під час лекції в Науково-технічній бібліотеці НУ "Львівська політехніка", 15 липня, для називання вулиць міст, селищ, сіл існує своя специфіка. В американських, європейських містах на практиці територію часто ділять за сторонами світу. До прикладу, Вест-сайд та Іст-Сайд у Нью-Йорку.
У Львові таких прив'язок немає. Найпростіший і найбанальніший, на думку Андрія Гречила, варіант назв вулиць в Україні – це імена діячів. Таких вулиць у місті є близько 550, що становить приблизно 42% від загального числа.
“Найбільша група за популярністю і, власне, у людей на підсвідомості чомусь існує стереотипна думка, що вулиці повинні називатися на чиюсь честь. Це можуть бути реальні історичні постаті, святі покровителі. Є навіть вулиця на честь казкових і міфічних персонажів ”, – розповідає дослідник.
Також львівські міські топоніми можна умовно розділити на кілька окремих груп за назвами, пов'язаними з місцевими мікротопонімами та найменуваннями міст, гір, річок, озер, морів, регіонів (Під Дубом, Новий світ, Личаківська, Азовська, Тернопільська), національними й етнічними групами (Вірменська, Корейська, Гуцульська), історичними подіями (вулиця Листопадового Чину, площа Коліївщини). Наступні групи назв вулиць пов'язані з видами діяльності й заняттями у тому числі професіями, становими й іншими групами (йдеться про Хімічну, Архітекторську, Студентську вулиці), інституціями, у тому числі політичними і військовими структурами, різними організаціями, ремісничими цехами (Січових Стрільців, Просвіти, Пластова), міськими об’єктами тощо (Підвальна, Валова, Арсенальська).
Станом на 30 червня за рішенням сесії Львівської міської ради 41 вулиця у місті Львові зазнала дерусифікації та перейменування. Попередньо у цьому списку 32 вулиці були названі прізвищами російських діячів, чотири вулиці мали назви регіонів та народів росії, дві були пов'язані з місцевими промисловими об’єктами, три з абстрактними назвами встановленими в 1950-х, а ще п’ять протрактовані як “радянські” за змістом. Крім того, ще кілька будівель було перенумеровано й приписано до сусідніх вулиць.
Після дерусифікації та деколонізації колись вулиця Льва Толстого стала вулицею Кардинала Гузара, вулиця П. Козланюка – вулицею Героїв Маріуполя, вулицю М.Некрасова перейменували на честь Юрія Руфа (Юрія Дадака), а вулицю Дагестанську переназвали на Гостомельську.
Запропоновані нові назви на 95% складалися з імен та прізвищ фізичних осіб. На думку науковця, меморіалізацію осіб можна робити по-різному. Як варіант, називати іменами цих людей комунальні об’єкти, установи, відкривати меморіальні дошки та таблиці.
Кілька львів’ян, які відвідали лекцію, були переконані, що в місті необхідно залишити вулиці імені Чайковського, Чехова та інших діячів, які мають українські коріння та щось творили на цих теренах.
Попри те Андрій Гречило наголошує на тому, що меморіалізація певних культурних постатей в Україні хоч і здійснена, але у світі всі їх сприймають як російських діячів. Тому львів’янам потрібно робити акцент на тих діячах, які внесли свій вклад для міста.
Нагадаємо, як нещодавно повідомляло Гал-інфо, в сервісі Google maps вулицю Степана Бандери несподівано перейменували на вулицю Ірини Калинець.
