У березні відбулось заключне засідання робочої групи з питань покращення якості повітря у місті. Відтак робоча група визначилася із планом першочергових заходів щодо покращення якості повітря у Львові. Надалі їх мають розглянути на виконавчому комітеті. Про це повідомили 1 квітня у прес-службі ЛМР.
ʺПерш ніж вживати якихось заходів, потрібен якісний моніторинг стану повітря у нашому місті. Зараз Львів не має своєї міської системи моніторингу, а лише вимірює за допомогою мобільної лабораторії динаміку викидів на найбільш забруднених перехрестях. Тому в пропозиціях робочої групи — встановити 12 станцій, які відстежуватимуть стан атмосфери у найбрудніших і найчистіших місцях кожного району міста. Пропрацюють також варіант комплексної модернізації 4 станцій ЛОДА, які вже існують. Уся ця система дасть змогу отримувати об’єктивну інформацію про склад викидів в атмосферу підприємствами міста регулярно. А отже, оперативно на неї реагуватиʺ, — наголошує очільниця управління екології та природних ресурсів Львівської міськради Олександра Сладкова.
Також пропонується запустити онлайн-платформу щодо моніторингу якості повітря, щоб кожен львів’янин міг навіть зі свого смартфону відстежувати, чим він дихає.
Проте йдеться не лише про моніторинг проблеми, а й про зміну підходів у роботі на більш сучасні та екологічні. Учасники робочої групи склали план заходів, які б могли покращити якість повітря. Так, до прикладу, у планах — запровадження заборони на спалювання щепи, вугілля та дров у промисловості без використання спеціальних фільтрів, закупівля автотранспорту на метані, альтернативне зимове утримання вулиць з відмовою від використання піскосуміші, розширення мережі зарядних станцій для електромобілів, відмова від співпраці з перевізниками, технічний стан автобусів яких не відповідає стандартам щодо викидів, розбудова велопаркінгів у місті, максимальне озеленення магістральних вулиць, підтримка проектів, зосереджених на розбудову блакитно-зеленої інфраструктури міста.
ʺШкідливо спалювати траву, листя і пластикові пляшки, корисно їздити велосипедом чи ходити пішки. Шкідливо обрізати дерева, що лишаються тільки стовбури. Корисно поливати вулиці та висаджувати кущі й дерева. Шкідливо забувати про громадські простори у місті. Корисно створювати зелені стіни й дахи на будівлях та укладати світлі шари асфальту. Про це треба знати й постійно нагадувати. Це колективна відповідальність і посадовців, і забудовників, і пересічних львів’ян. Ми мусимо не просто констатувати, що повітря у Львові чисте чи не дуже. Ми маємо щось із тим робитиʺ, — зазначає заступник міського голови з містобудування Любомир Зубач.
Саме тому в департаменті містобудування планують систематизувати рекомендації для забудовників — укласти так званий довідник із зеленими порадам. Йдеться не тільки про благоустрій, а й про перелік більш екологічних будматеріалів, відповідно до стандартів ЄС.
До слова, у мерії планують залучити фахівців Львівського національного університету ім. Івана Франка, аби ті розробили план адаптації Львова до кліматичних змін. Йдеться насамперед про прогнозування можливих сценаріїв зміни клімату, динаміку зміни атмосферного повітря та ефективні заходи щодо його покращення у місті.
Також у департаменті містобудування працюють над створенням ʺЗеленого каркасуʺ міста — досліджують всі міські зелені зони, аби на підставі цієї інформації вживати дієвих заходів, зокрема, додатково висаджувати дерева чи обмежувати рух автотранспорту.
Загалом робоча комісія обговорила нагальні заходу в кількох напрямках: окрім моніторингу, йшлося про галузеві профільні рішення, інформпросвітництво та інституційну спроможність.
Нагадаємо, у Львові затвердили План сталої мобільності міста — стратегічний документ, який визначатиме транспортну політику міста на найближчі 10 років. Його головна мета — аби переміщення мешканців у Львові були ефективними з точки зору часу, комфорту, вартості, сприяли здоров’ю та спричиняли якнайменший негативний вплив на довкілля.
