Від 13 жовтня почав діяти закон, який зобов'язує загальнонаціональні телеканали збільшити частку передач і фільмів українською мовою до щонайменше 75%. Проте, кажуть експерти, глядачі поки що можуть не помітити це нововведення.
Верховна Рада остаточно схвалила закон про мовні квоти на телебаченні у травні.
Але окрім того, що дата набуття чинності закону була відтермінована на чотири місяці, до 13 жовтня 2018 року телеканали також ще матимуть пільговий період. Всі передачі, вироблені за участі телеканалу, незалежно від мови мовлення, вважатимуться такими, що відповідають необхідній українській квоті.
"Глядачі справді можуть і не помітити дію нового закону. Бо він встановлює багато винятків: хоча ведучі програм мають говорити українською, російську можуть використовувати герої програм, експерти. Але ж є багато програм і шоу, у яких говорять переважно не ведучі, а їх учасники, і тому зрозуміло, яка мова переважатиме", - розповідає заступник шеф-редактора видання "Детектор медіа" Мар'яна Закусило.
Експерт додає, що дотримання 75 відсотків квоти для загальнонаціональних каналів і 60 відсотків - для регіональних рахуватиметься не щоденно, а щотижнево, що даватиме можливість телеканалам програмувати сітку мовлення так, що у вихідні дні та у вечірній прайм-тайм лунатиме лише російська мова.
"Але чотири місяці після ухвалення закону дають підстави вважати, що телеканали не маніпулюватимуть і не користуватимуться шпаринками закону. Вони вже почали впроваджувати вимоги про квоти. Цього сезону багато шоу вже перейшли на державну мову. Українською дублюються серіали, популярні мультфільми. Але я так само не виключаю, що деякі із каналів, орієнтуючись на російськомовну аудиторію, користуватимуться цими можливостями закону", - сказала Мар'яна Закусило ВВС Україна.
Вона нагадала, що після його ухвалення телеканал "Інтер", на якому частка української мови на той час була найменшою - 26 відсотків - висловлював протест і наполягав на неприпустимості обмеження мовлення російською, а також вважав, що створити в потрібному обсязі якісний контент державною мовою неможливо.
До штрафів не дійде?
Невиконання закону про мовні квоти тягне за собою штраф для телекомпаній.
Сума кожного окремого покарання складатиме 5 відсотків від загального ліцензійного збору цього каналу.
Для великих каналів сума разового штрафу може становити кілька сотень тисяч гривень.
Проте низка пільг, передбачених у законі, протягом року дозволить уникнути штрафів.
Після схвалення законопроекту навесні Національна рада з телебачення та радіомовлення оприлюднила дані про те, якою є частка української мови на телеканалах.
Багато з них вже і тоді дотримувалися 75-відсоткової квоти або були близькими до цього.
Значно гіршою була ситуація у телеканалів "Інтер" та "Україна". Частка української мови становила у них тоді 26 відсотків.
Заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський напередодні набуття чинності закону заявив телеканалу UATV, що вже зараз більшість телекомпаній виконують закон про мовні квоти.
За його словами, заяви опонентів про те, що телеканали не впораються із вимогами закону, не підтвердилися.
Така ситуація, зазначають експерти, пояснюється передусім тим, що закон має перехідні положення, які у багатьох випадках дозволяють використання російської мови.
Появі закону про мовні квоти на телебаченні передувало ухвалення восени 2016 року законів про запровадження мовних квот на радіо. Сергій Костинський каже, що через рік після набуття чинності закону усі радіостанції навіть перевиконують встановлені квоти.
75-відсоткова мовна квота на українських телеканалах діяла до 2012 року. Однак за часів президентства Віктора Януковича, після ухвалення так званого закону "Колесніченка-Ківалова" - "Про засади державної мовної політики" - вона була скасована, внаслідок чого у теле- і радіоефірі суттєво зросла частка російськомовної продукції.
