Нагадаємо, 26 вересня 2019 року, після завершення репертуарної вистави «Украдене щастя» І. Франка, головний режисер Театру, народний артист України, лауреат Національної премії імені Т.Г. Шевченка Федір Миколайович Стригун звернувся до глядачів з промовою, у якій виголосив власні міркування з приводу ситуації щодо кадрової політики у сфері культури в цілому, та у НАУД театрі ім. М. Заньковецької, зокрема.
Зважаючи на інформаційний розголос, вважаємо за необхідне відреагувати на цей виступ. Зазначили на офіційній сторінці театру.
"У цій емоційній промові Федір Миколайович Стригун озвучив зі сцени ті міркування, які протягом тривалого періоду часу є його власним суб’єктивним баченням проблем та актуальних напрямів руху театральної справи, відомим у фахових колах, які він вирішив донести до широкої публіки. На жаль, він вдався до не завжди коректних, а подекуди – і відверто маніпулятивних висловлювань.
Хочемо відзначити зі свого боку, що поважаючи право кожного на висловлення власної думки, особливо шануючи внесок минулих років Федора Миколайовича Стригуна у справу розвитку театральної справи та Театру ім. М. Заньковецької, зокрема, водночас, цей виступ не відповідає офіційній позиції Адміністрації Театру та її художнього керівництва.
По суті висловлених Ф.М. Стригуном міркувань, слід звернути увагу на наступне.
Критика запроваджених змін до системи організації трудових правовідносин з професійними творчими працівниками на підставі запровадження контрактної форми трудового договору є несправедливою. Контрактна система довела свою ефективність та життєздатність не лише у театральній сфері закордоном, але й активно використовується в Україні у інших сферах зайнятості (керівники державних підприємств, установ та організацій, наука, освіта, сільське господарство, спорт, адвокатура та інші). У своїх результатах вона зумовлює стимулювання добросовісності працівника, розширення сфери та можливостей договірного регулювання трудових відносин між роботодавцем та працівником, зростання рівня гарантій та кінцевої зацікавленості працівника у результатах своєї роботи. Саме тому, на сьогодні, у перспективних напрямах реформування трудових відносин із державними службовцями, контрактна форма на рівні держави пропонується як суттєвий елемент для оновлення державної служби.
Звинувачення у «недолугості» контрактної системи, а тим більше – її корупціогенності, є голослівними. Федору Миколайовичу, як людині, яка жертовно присвятила свої роки театру, як нікому добре відомо, що саме контрактна форма у поєднанні у поєднанні із запровадженим конкурсним порядком формування кадрового складу художнього та артистичного персоналу державних та комунальних театрів, дозволила позбавитися зловживань минулих років щодо доволі частого використання непрозорих та закритих методів формування колективів на користь відкритих конкурсів із здоровою творчою конкуренцією серед достойних кандидатів, позбавивши при цьому керівництво театрів впливу на рішення незалежних та об’єктивних конкурсних комісій.
Відверто неправдивими стали вислови про те, що при продовженні чи не продовженні контрактів керівництво театрів послуговується винятково якимось суб’єктивними бажаннями. Насправді, діючи виключно на підставі та в межах законодавства України, формування кадрового складу професійних творчих працівників у будь-якому театрі відбувається на підставі детального та скрупульозного дослідження низки показників продуктивності та результативності роботи працівника у попередні роки, та, водночас, зважаючи на перспективний порядок формування репертуарної політики та постановочних планів діяльності театрів в Україні, з урахуванням можливості зайнятості відповідно до його творчих характеристик у майбутньому. Цьому передують численні дослідження оглядів діяльності від фахівців-театрознавців, фахові обговорення, інші форми дослідження інформації.
На жаль для керівників, законодавство України справді покладає на них сьогодні одноосібну відповідальність за усі рішення у діяльності театрів, в тому числі, у питаннях визначення напрямів кадрової політики (як приємних, так і болісних). Водночас, пам’ятаючи про кінцеву власну відповідальність, кожен із керівників в обов’язковому порядку вирішує це питання з позицій забезпечення перспективного розвитку очолюваного ним закладу культури.
У своєму виступі Федір Миколайович вдався до відвертої маніпуляції з приводу дискримінації пенсіонерів у нашому Театрі, очевидно, через недостатню поінформованість, оскільки відповідно до заяв окремих працівників їм справді було забезпечено режим роботи – «неповний робочий час», що відповідало взаємній згоді між самими працівниками та роботодавцем.
Оскільки більшість із висловлених звинувачень були озвучені у зв’язку із припиненням контракту з артистом драми вищої категорії Я.В. Кіргачем, то хочемо додатково запевнити, що всі перелічені критерії та обставини у цій ситуації були у повному обсязі враховані, а порядок – дотриманий, для прийняття законного та об’єктивного рішення.
Більше того, бажаючи зберегти художні образи, створені Я.В. Кіргачем у виставах діючого репертуару Театру для глядачів, йому було запропоновано альтернативну форму залучення до колективу Театру – через укладення цивільно-правового договору в порядку, визначеному законом. Зважаючи на його відмову від укладення наданого проекту цивільно-правового договору, у Адміністрації Театру відсутні в цих умовах інші варіанти поведінки, крім як звільнення працівника.
Водночас, НАУД театр ім. М. Заньковецької, за наявності вакансій у складі професійних творчих працівників, проводить відкриті конкурси на заміщення вакантних посад. Я.В. Кіргач був поінформований, що за його бажання продовжити свою роботу у трупі Театру, він завжди може брати участь у оголошених конкурсах, покладаючись на рішення незалежної, справедливої та об’єктивної конкурсної комісії.
Тож Національний театр імені Марії Заньковецької продовжує працювати і творити для свого Глядача незалежно від персоналій та обставин, які складаються, як робив це усю свою понад сторічну історію. Він вистояв і зберіг традиції, тепер же пора їх примножувати і розвивати – з новими силами, натхненням, у нових творчих проектах на сцені.
Ми – Театр сучасності", - зокрема зазначено в повідомленні.
Нагадаємо, 26 вересня, в театрі пройшла вистава "Украдене щастя", по завершенню якої її режисер-постановник та головний режисер театру, Федір Стригун вийшов на сцену із промовою, в якій повідомив про те, що Ярослав Кіргач зіграв свою останню роль в театрі.
