Вчені підтвердили, що довгостроковий вплив забрудненого повітря впливає на ризик розвитку хронічного риносинуситу у людей, які не страждають на алергію.
Як передає Укрінформ, висновки вчених з Університету Джонса Хопкінса (США) представлені у статті для American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine.
Так, науковці заявили, що на розвиток хронічної форми цього захворювання впливає і довгостроковий вплив крихітних часток, що містяться в забрудненому повітрі.
Учасниками дослідження стали 6102 дорослих пацієнти, 2034 з яких страждали на хронічний риносинусит (але не на алергію). Всі вони проживали в районах з високим вмістом у повітрі PM 2,5 - дрібних твердих частинок і крапельок рідини розміром від 0,001 до 2,5 мікрометра, приблизно у 30 разів тоншших за людську волосину. Вони складаються з суміші пилу, бруду, сажі, диму, органічних сполук і металів і пов'язані з високим ризиком серцево-судинних захворювань, астми, раку і хронічної обструктивної хвороби легень, неврологічних розладів, а також зі зниженням когнітивних здібностей і передчасною смертю.
Джерелами забруднення виступають транспорт, будівництво, ерозія дорожнього покриття або грунту, виробництва, сільське господарство, спалювання твердих видів палива і так далі.
В результаті вчені з'ясували, що учасники, які давно мешкають в районах з найвищими концентраціями такого дрібного "пилу", з більшою ймовірністю стикалися з хронічним риносинуситом, цитує статтю Naked Science.
Наприклад, вплив протягом п'яти років означав підвищений у півтора рази ризик розвитку цієї хвороби і в п'ять разів - тяжкого пансінусіта, коли в усіх чотирьох групах придаткових пазух носа накопичуються гній і слиз.
