Працівники Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» продовжують аналізувати інформація про осіб, яких радянська влада вважала зрадниками батьківщини, агентами іноземної розвідки, карателями, злочинцями та яких вона розшукувала. У матеріалах є інформація про тих осіб, які співпрацювали з німецькою окупаційною владою.
У коментарі Гал-інфо молодший науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Олександра Чура розповіла про те, як виявила росіянина, який причетний до розстрілів в’язнів Янівського концтабору.
Дослідниця, вивчаючи документи, натрапила на інформацію про причетного до масових розстрілів в’язнів Янівського концтабору у Львові.
«Окрім матеріалів на тих, хто просто намагався втекти з СРСР, у цих документах є інформація і про осіб, які співпрацювали із німецькою владою, хто був у німецькій поліції, хто брав участь у розстрілах. Одним із таких виявився росіянин Микола Петрович Козаков (1919 р.н.)», - розповіла Олександра Чура.
Вона зазначила, що Микола Козаков родом із Московської області.
«Будучи військовослужбовцем радянської армії, він потрапив у німецький полон. У матеріалах справи сказано, що він «перебуваючи в полоні, зрадив батьківщині і добровільно пішов на службу у війська СС та в поліцію безпеки». 22 червня 1942 року він був направлений в навчальний табір СС у Польщі. Потім в чині вахмана служив в Люблінському та Янівському концтаборах. Приймав особисту участь у знищенні в’язнів таборів. 19 вересня 1943 року дизертирував з команди СС у Львові», - процитувала справу Олександра Чура.
За її словами, у цих матеріал багато прикладів того, як люди намагаючись чи то вижити, чи то пристосуватися, йшла на співпрацю з німцями.
«Можливо, вони вірили, що окупація надовго і радянська армія вже остаточно розбита. Можливо, просто намагалися догодити окупаційному режиму. У цій справі ми бачимо найжорстокіший приклад співпраці, а саме - участь в роботі концтаборів. У Львові був Янівський концтабір, і ось цей Козаков Микола Петрович був особисто причетний до розстрілу тисячі невинних людей. Очевидно, що згодом, коли у 1943 році радянська влада поверталася до Львова, він втікає і подальша його доля невідома», - сказала вона.
Нагадаємо, що в архіві Управління СБ України у Львівській області знайшли та передали на вивчення науковцям Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» списки тих, хто втік за межі СРСР і кого переслідувала радянська влада. Майже десяток томів із грифом «Совершенно секретно» та «Секретно» нині досліджують історики-науковці.