Notice: Undefined index: volyn in /home/galinfo/web/galinfo.com.ua/public_html/lib/custom/mo_news_func.php on line 97
Новини України: Вязнів Янівського концтабору розстрілював росіянин-дезертир. Документ
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Волинь

В’язнів Янівського концтабору розстрілював росіянин-дезертир. Документ

Працівники Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» продовжують аналізувати інформація про осіб, яких радянська влада вважала зрадниками батьківщини, агентами іноземної розвідки, карателями, злочинцями та яких вона розшукувала. У матеріалах є інформація про тих осіб, які співпрацювали з німецькою окупаційною владою.

У коментарі Гал-інфо молодший науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Олександра Чура розповіла про те, як виявила росіянина, який причетний до розстрілів в’язнів Янівського концтабору.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/3

Дослідниця, вивчаючи документи, натрапила на інформацію про причетного до масових розстрілів в’язнів Янівського концтабору у Львові.

«Окрім матеріалів на тих, хто просто намагався втекти з СРСР, у цих документах є інформація і про осіб, які співпрацювали із німецькою владою, хто був у німецькій поліції, хто брав участь у розстрілах. Одним із таких виявився росіянин Микола Петрович Козаков (1919 р.н.)», - розповіла Олександра Чура.

Вона зазначила, що Микола Козаков родом із Московської області.

«Будучи військовослужбовцем радянської армії, він потрапив у німецький полон. У матеріалах справи сказано, що він «перебуваючи в полоні, зрадив батьківщині і добровільно пішов на службу у війська СС та в поліцію безпеки». 22 червня 1942 року він був направлений в навчальний табір СС у Польщі. Потім в чині вахмана служив в Люблінському та Янівському концтаборах. Приймав особисту участь у знищенні в’язнів таборів. 19 вересня 1943 року дизертирував з команди СС у Львові», - процитувала справу Олександра Чура.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
Фото: Марія Шевців, Гал-інфо
1/2

За її словами, у цих матеріал багато прикладів того, як люди намагаючись чи то вижити, чи то пристосуватися, йшла на співпрацю з німцями.

«Можливо, вони вірили, що окупація надовго і радянська армія вже остаточно розбита. Можливо, просто намагалися догодити окупаційному режиму. У цій справі ми бачимо найжорстокіший приклад співпраці, а саме - участь в роботі концтаборів. У Львові був Янівський концтабір, і ось цей Козаков Микола Петрович був особисто причетний до розстрілу тисячі невинних людей. Очевидно, що згодом, коли у 1943 році радянська влада поверталася до Львова, він втікає і подальша його доля невідома», - сказала вона.

Нагадаємо, що в архіві Управління СБ України у Львівській області знайшли та передали на вивчення науковцям Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» списки тих, хто втік за межі СРСР і кого переслідувала радянська влада. Майже десяток томів із грифом «Совершенно секретно» та «Секретно» нині досліджують історики-науковці.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ