Народний депутат України від політичної партії “Слуга Народу, голова підкомітету з питань національно-патріотичного виховання Василь Мокан розповів Гал-інфо про співпрацю з “Пластом” та про те, як в Україні виховуватимуть патріотичну молодь.
За словами Василя Мокана, основна проблема у розвитку національно-патріотичного виховання зараз - це відсутність державної системної політики у цьому напрямку.
“Майже 30 років цим ніхто не займався. Зараз нам потрібно систематизувати нашу діяльність, і на законодавчому рівні теж. Зараз ми почали реалізовувати ідею щодо закону про національно-патріотичне виховання, який би дав відповідь, що таке національно-патріотичне виховання, бо я постійно стикаюсь і серед колег парламентарів, і у спілкуванні з громадським сектором з тим, що кожен вкладає своє щось у це поняття. Він також мав би дати завдання, повноваження центральним та місцевим органам влади, стимулювати розвиток інфраструктури й передбачити більші кошти. Одна з основних цілей - це трохи змістити фокус з національно-патріотичного виховання дорослих, коли фінансуються громадські об'єднання уже сформованих, повнолітніх людей з уже сталою психологією і ментальністю, на національно-патріотичне виховання в освітньому процесі, зробити акцент на дітях і школярах. Це не означає, що ми будемо запозичувати “кращі” практики СРСР. Достатнього того, що зараз на території ОРДЛО і у Криму ці всі практики застосовуються, формують з України образ ворога та проросійську свідомість. Зараз ми аналізуємо й закордонні практики, дивимось, як це працює в інших країнах, дещо хочемо адаптувати під наші національні потреби “, - розповів Василь Мокан.
Він наголосив, що національно-патріотичне виховання - це не пропаганда: “Слово пропаганда має негативний контекст, я б не вживав це слово у тих тоталітарних традиціях. Має бути здорова пропаганда у м'якій формі, тобто само по собі пропаганда - це популяризація ідей, які йдуть на користь державі, розвивають до неї любов і патріотизм, громадянське почуття. У цьому я не бачу нічого поганого, але я не хочу, щоб у нас ці речі викликали полярність у суспільстві. Має бути пропаганда тих ідей і принципів, які можуть українське суспільство об'єднати, тому що з власного досвіду я знаю, що розуміння деяких цінностей і поняття патріотизму у Львові дещо відрізняється у східних областях і у західних. Проте тут є важливий момент, якщо ми починаємо глибше і предметніше про це говорити, то виявляється, що насправді ніякої полярності між Сходом і Заходом немає. Це технологія російської федерації поділити нас на 2 чи 3 країни. Коли починаєш глибше говорити, всі сходяться на тому, що система цінностей і розуміння патріотизму зводиться до простих речей: всі хочуть жити у країні, де працює закон, яка соціально і економічно розвивається у демократичному напрямку. Цю свідомість оборони державності, любові до своєї країни готові впроваджувати й у Луганській та Донецькій областях. Там є досить багато людей, які навіть попри тимчасову окупацію, нестабільну ситуацію готові цим займатися. Наша мета знайти баланс, щоб це не була пропаганда у негативному розумінні, щоб українців не лякали цим, а щоб було розуміння, що це нормально любити свою державу, поважати її історію та історичних персоналій, які долучилися до становлення державності, використовувати державну мову. Йдеться не про те, щоб у школах і садочках запроваджувати пропаганду, а про нові предмети, поки що навіть факультативні, зустрічі з ветеранами, стейкхолдерами національно-патріотичного виховання. Ми хочемо у наших дітей і молоді змалечку сформувати розуміння, що у нас є власна історія, герої, ідентичність, громадянська позиція, державність, щоб вони це з самого дитинства розуміли”.
Василь Мокан також розповів, що є чимало охочих долучитись до військово-патріотичного виховання.
“Ми зустрічалися з представниками міністерства у справах ветеранів і з міністерства оборони. Зараз реалізовуємо на радіо “Армія.FM” інформаційний проєкт. Ветерани у рамках власної соціалізації після повернення з передової також готові зустрічатися з дітьми, розповідати їм, пояснювати. Історики й люди, які займаються дослідженнями відповідних процесів створення нашої державності, теж готові проводити уроки. Ми думаємо над тим, як це реалізовувати й де це повинно відбуватися. Ми зараз хочемо створити на базі або вже наявних або майбутніх центрів молодіжного і національно-патріотичного виховання простір, куди могли б приходити люди й проводити різноманітні заходи”, - поділився Василь Мокан.
Щодо співпраці з “Пластом” Василь Мокан зазначив: “Я був керівником робочої групи по доопрацюванню закону про “Пласт”. На державному рівні ви знали їхній історичний внесок, те, що він має унікальний метод виховання і підходу до дітей та юнацтва. Насправді у нас конструктивне і плідне спілкування з очільниками “Пласту”. Мова йде про те, щоб організацію більше інтегрувати в освітній процес для того, щоб заклади освіти надавали можливість приходити до них, спілкуватися з дітьми. “Пласт” на сьогодні є однією з найпотужніших молодіжних організації й найбільш регіонально представленою в Україні. Крім того, більше ніж у 25 країнах світу є представництва “Пласту”. Він виграє і реалізує на конкурсах проєктів дуже багато своїх ініціатив. Я вважаю, що зараз з державною підтримкою “Пласту” непогана ситуація. Раніше він отримував пряме фінансування з державного бюджету, зараз більше сконцентрувалися на фінансування окремих проєктів, однак ми тримаємо з ними контакт. “Пласт” ще недостатньо інтегрований в освітній процес, але я бачу, що у них є позитивні тенденції до росту. Я у свій час теж був пластуном, і знаю, як там класно виховується і свідомість, і розуміння життя у дітей. Зі свого боку я намагаюся робити все можливе, щоб “Пласт” збільшував свої представництва і залученість дітей”.
