Слухай онлайн
Женская одежда на сайте kloomba.com
Політика  |  Історія

Якби архіви КГБ відкрили у 90-х, то ми б не мали такої кількості зрадників, - Забілий

Історик, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
Історик, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
Історик, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
Історик, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
Історик, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
Історик, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий. Фото Гал-інфо, Олена Ляхович
1/4
Якби архіви КГБ відкрили у 90-х, то ми б не мали такої кількості зрадників, які перейшли на бік ворога у 2014 році. Таку думку сьогодні, 21 квітня, в прес-центрі Гал-інфо під час "Виборчого марафону: другий тур виборів Президента України 2019" висловив історик, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.

«Я думаю, що якби на початку 90-х архіви КГБ відкрилися, то ми у 2014 році не мали б 1750 перебіжчиків із СБУ на бік ворога. Це питання проблеми національної безпеки у гуманітарній сфері», - заявив Руслан Забілий.

Він наголосив, що сьогодні окрім викликів, які ми маємо, існують ще й реальні загрози пов’язані з непевною політичною ситуацією в Україні.

«Зараз ці загрози стають все актуальнішими. Ми не знаємо що ж буде далі. Ми не маємо відповіді на питання, як буде з війною. У східних областях, у прифронтових районах, люди розбалансовані. Вони вже звикли до війни і це найгірше. За п’ять років держава не достатньо прикладала зусиль для роботи з громадянським суспільством. Чіткої відкорельованої інформаційної політики також там не проводили. В областях на лінії розмежування замість наших каналів працюють сепаратистські, які формують повістку порядку денного. А колишні регіонали і комуністи не спали, а працювали і казали людям, що треба міняти вектор», - сказав Руслан Забілий.

Він додав, що історики та науковці мали б бути внутрішньо мобілізовані.

«Цей ресурс взагалі не використовували. Історики мали б доносити свою думку до більшого загалу. Ми з колегами робили все, що могли. Наприклад проект «Архіви КГБ для медіа». Ми вчили журналістів, як працювати з архівно-кримінальними справами. Намагалися донести в популярний спосіб про ці справи. Але цього не достатньо, якщо враховувати весь спектр проблеми.

Архіви треба було відкривати одразу. У 1996 році, під тиском громадськості та істориків, Кучмі поставили питання по дослідженню УПА, але потім це все заговорили і забули. А в 2014 року в спецслужбах було ще дуже багато людей із совковим мисленням, які гальмували ці процеси», - сказав Руслан Забілий.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...