«Львівелектротранс» запустив процедуру підняття тарифів на проїзд у трамваях та тролейбусах. Запланована вартість одного проїзду – 5 грн, проїзна картка на місяць – 160 грн. Виправлені розрахунки вдруге подані до Антимонопольного комітету України. Про це повідомили представники «Львівелектронсу» під час круглого столу в інформаційній агенції «Гал-інфо».
Після погодження з боку АКУ остаточне рішення про подорожчання проїзду в електротранспорті Львова, як відомо, має ухвалити виконком Львівської міської ради.
За оцінкою посадовців «Львівелектотрансу», зростання тарифів, які сьогодні занижені з політичних мотивів, не уникнути. Однак при цьому на підприємстві хочуть запропонувати споживачам нові стосунки: більш прозорі, відкриті та справедливі. Нова цінова стратегія є складова проекту з модернізації «Львівелектротрансу», який покликана реалізувати нова команда, що її уособлюють: Олег Береза, директор ЛКП «Львівелектротранс», Андрій Білий, радник міського голови Львова, заступник директора ЛКП «Львівелектротранс», В’ячеслав Кокошко, заступник директора ЛКП «Львівелектротранс» з питань економіки.
Отже, головні причини зростання тарифу такі – загальне зростання вартості праці, електроенергії та запчастин, а також пільговики, витрати на перевезення яких держава не квапиться компенсувати, попри те, що саме вона встановлює ці пільги. Як наслідок, торік «Львівелектротранс» зазнав збитків 158 млн грн, що їх покрили з міського бюджету Львова.
Зокрема, В’ячеслав Кокошко навів структуру «прибуткового» тарифу на проїзд на 2018 рік. Вартість квитка мала б становити 5,51 грн. На електроенергії припало б 12,6% , на зарплату з нарахуваннями – 42%, на запчастини – 22, 6%. При цьому інвестиційна складова становила б 9%. Однак оскільки йдеться про тариф 5 грн, то насправді «Львівелектротранс» планують вивести хоча б на нульову рентабельність.
Щодо пільговиків, яких сьогодні маршрутні таксі категорично відмовляються перевозити, то тут «Львівелектротранс» став «монополістом» : до 70% його пасажиропотоку припадає саме на цю категорію.
Відтак, вже у вересні торік тариф у Львові мали підняти не до 3 грн (було 2 грн), а до 3,5 грн, але тоді, за словами Андрія Білого, на таке рішення не наважилися з політичних міркувань. Результат – у рази зросли збитки підприємства.
Більше того, тепер зростання вартості куди більше і відповідно, викликає ще більше суспільне обурення. І тут, як компенсацію, львів’янам запропонують більш гнучку цінову політику. Її суть: перестати дотувати «чужих» пасажирів.
Тобто, якщо ви постійний клієнт «Львівелектротрансу», то вам, як приклад, буде вигідніше купити карту за 160 грн. Тоді, за умови, що ви матимете дві поїздки на день (у будні) вартість проїзду для вас ставитиме 4 грн (як в Європі, де картки дешевші).
У планах запровадити тримісячні, піврічні і річні картки. Таким чином від «дотацій» відріжуть туристів (у Європі вартість проїзду в електротранспорті становить 1-2 євро) і «випадкових» пасажирів: у «Львівелектротрансі» порахували, що львів’яни дотують своїм коштом сотні тисяч «разових» пасажирів - на 2-10 грн на місяць на одного такого пасажира, що для бюджету міста становить у 7-9 млн грн на місяць.
Цікаво, що нині вартість місячної проїзної картки становить 120 грн. При цьому торік виторг від продажу квитків на «Львівелектротрансі» становив 46,9 млн грн, від карток – 4,5 млн грн. Звісно, картка за 160 грн за ціни квитка 5 грн є більш привабливою, але проблема додаткової промоції для проїзних карток – очевидна.
Завершити запровадження нової системи оплати мало б, за словами Олега Берези, повноцінне ведення електронних платежів, а саме електронного квитка. Останнє також мало б дозволило отримувати гроші за кілометраж.
Тобто, найбільше мав би коштувати разовий паперовий квиток, куплений у водія, дешевший від нього – разовий електронний квиток, куплений через QR-коди чи через Інтернет. І найдешевший варіант – місячна картка, ще дешевше – її електронна форма. Більше того, за словами Олега Берези, електронний квиток мав би бути чи не вдвічі дешевший за паперовий, мета – витіснити готівковий обіг.
Олег Береза повідомив, що повністю на електронні розрахунки можна буде перейти після запровадження електронного квитка. Термін запровадження такого квитка у Львові - середина 2019 року. Саме в електротранспорті, який на той час планують сильно оновити. Потім цей досвід хочуть поширити на автобуси.
Також, за словами Олега Берези, застосування е-квитка дозволить «розвести потоки» пільговиків і не пільговиків. «Основне завдання перевізника це перевозити пасажирів. Для нього головне отримувати надходження відповідно до пройденого кілометражу, кількості залученого транспорту, дотримання графіку, якості перевезень і так далі… І тоді ми вийдемо на прозорі показники… Ми пройшли кілометражі – нам заплатили. І то вже буде проблема міста, як закрити ті прогалини. Чи вони будуть збирати з пасажирів чи шукати додаткові джерела … Скажімо, у Таллінні, де своя система адміністрування податків, взагалі відмовились брати плату від мешканців міста… До речі, після того у них в один момент кількість громадян Таллінна зросла на 70%», – зазначив Олег Береза.
«Добре бути монополістом, можна завжди підняти ціну. Чи реалізуєте ви заходи з оптимізації витрат? Які це заходи?», - на це запитання від Гал-інфо Олег Береза, який прийшов на посаду директора «Львівелектротрансу» у січні цього року, відповів, що підприємство лише на початку цього шляху. Водночас він сказав, що 75% трамвайної мережі у Львові оновлено, звідси економія електроенергії.
Також слово взяв Андрій Білий, він з липня минулого року на посаді. Сказав, що то розмова на 4 години. На контрпропозицію назвати цифри чи приклади, розповів: «Коли ми заміряли кількість простоїв, то побачили, що їх велика кількість. Ми почали змінювати підхід до обслуговування і зменшили на 30% число технічних поломок на лінії. За три місяці».
Висновок такий. «Львівелектротранс» справді складне підприємство: більш як 1000 працівників, капітальні і поточні ремонти, продаж послуг. Але маючи за спиною бюджет Львова і можливість завжди підняти тариф, тут економити витрати без додаткової спонуки ніколи не будуть.
Загалом процедура введення електронного квитка, яка у Львові стартувала 2013 року, є тривалої. Частково тому, що фінансує цей проект ЄБРР, а там довгі процедури. Кошторис – приблизно 11 млн євро, з яких 10 млн євро – це кредит, 1,2 млн євро – кошти міста. Крім того, два гранти: один – на юристів, другий – на технічну допомогу. (Також торік було внесено зміни в законодавство України, які дали старт впровадженню е-квитка в усіх країні).
На впровадження електронного квитка напряму зав’язана безпека перевезень: виявляється водіям львівський тролейбусів і трамваїв платять преміальні за реалізовані квитки! Відтак, реформатори відчувають певний спротив. Скажімо, почастішали випадки, коли у салонах нищать QR-коди і компостери. І це може бути не простим збігом. Нині ці випадки розслідує служба безпеки підприємства. Тим часом сцени, коли водій трамвая одночасно веде вагон, відлічує решту і розмовляє через мобільний телефон – будуть у Львові типовими.
Ще один аспект. У «Львівелектротрансі» усвідомлюють, що вища ціна мала б означати вищу якість перевезень, але, на їхню думку, цю проблему можна розв’язати, лише кардинально оновивши застарілий і вкрай зношений рухомий склад. Йдеться про нових 50 тролейбусів і 30 ненових, але капітально відремонтованих, економніших трамваїв, куплених у Берліні. Коли їх можна буде побачити на вулицях Львові, точного терміну не було названо. Але було обіцяно, що «трамваї-холодильники» наступної зими Львовом їздити не будуть.
На завершення Олег Береза відповів на ще одне запитання від Гал-інфо: «Торік у вересні ви підняли ціну з 2 грн до 3 грн, цього року плануєте 3 грн до 5 грн. Якщо ця динаміка збережеться, то наступне підвищення цілком може становити 8-10 грн. На вашу думку, міський громадський електротранспорт - це суто бізнес чи соціальне надбання, яке громадяни Львова у ринковій економіці можуть втратити остаточно?».
«І перше, і друге. Але у майже у всіх країнах, де ми були, вивчали досвід, там у них це соціальна функція. Місто має створювати комфортні умови для проживання мешканців, беручи на себе частину витрат», – відповів (недослівно) Олег Береза.
Віктор Шаповал.
(На першому фото - Трамваї, які мають закупити у Берліні).
