Юлія Тимошенко - пенсіонер-піонер української політики. Досвіду роботи у різних умовах, як викручуватись та домовлятись в неї, мабуть, більше за всіх. Цього разу вона рішуче налаштована стати президентом і не гребує багатьма не зовсім чесними методами. Ми розповідаємо, які в неї обіцянки, біографія та декларація.
Політична програма:
Неочікувано, але передвиборча програма Тимошенко називається "Новий курс України". "Це реалістичний і сильний шлях повернення миру та окупованих територій", - стверджують автори програми, над якою працювали "сотні експертів, правознавців, економістів, соціологів, конституціоналістів більше чотирьох років".
"Новий курс" складається із п’яти напрямів змін. Це "Нова Стратегія Миру та Безпеки", "Нова Народна Конституція", "Нова Економічна Стратегія", "Нова Соціальна Доктрина" та "Нова Молодіжна Політика".
"Нова Стратегія Миру та Безпеки". Тут Юлія Тимошенко обіцяє сильну дипломатію та справжній переговорний процес відповідно до Будапештського меморандуму. Окуповані та анексовані території будуть повернуті військово-дипломатичним шляхом.
Для Кримського півострова та Донбасу команда Юлії Володимирівни розробила програму реінтеграції Криму і Донбасу альтернативну "мінській формулі". Головне завдання програми – "зруйнувати стіну страху та вивести мільйони людей зі стану стресу".
Згідно програми Російська Федерація буде платити компенсацію за вчинення агресії. Тимошенко обіцяє ретельну інвентаризацію заподіяної Росією шкоди та вимагати юридичної відповідальності в світових інстанціях.
Армію чекає модернізація за стандартами НАТО. Одразу після виборів Тимошенко запровадить новий контакт на службу в ЗСУ. До нього буде додано мотиваційний пакет, що включає гарантоване забезпечення житлом, безоплатним медичним обслуговуванням, гідним пенсійним страхуванням.
"Нова Народна Конституція". У своєму варіанті головного закону країни Тимошенко скоротить кількість депутатів до 350 та гарантує громадянам право змінювати центральну та місцеву владу через референдум "замість жертовних революцій".
"Нова Економічна Стратегія". У цьому розділі кандидатка в президенти обіцяє підтримувати створення та розвиток українських банків та відновити справедливість для людей, які постраждали через обвал курсу гривні.
Імпорт газу буде повністю демонополізовано, в Україні запрацює біржова торгівля всіма енергоресурсами, "що дозволить формувати прозорі ціни та сприятиме зниженню вартості енергоносіїв".
Головною стратегією аграрної політики буде підтримка фермерських господарств і малих та середніх с/г підприємств. У податковій системі Тимошенко ліквідує податкову міліцію та "37 корупціогенних квазіподатків, які дають чиновникам можливість тиснути на бізнес". Також буде скасовано податок на додану вартість та введено податок на реалізацію.
"Нова Соціальна Доктрина". Юлія Тимошенко ставить за мету підвищити середню зарплату в 3,5 рази. Щодо пенсії, то пенсійні внески відкладатимуться на рахунок кожної людини у держбанку. На ці збереження щорічно будуть нараховуватися депозитні відсотки. Якщо пенсіонер не встигне витратити свої кошти за життя, їх успадкують члени сім’ї.
У медицині Тимошенко обіцяє обов’язкове страхування за рахунок коштів роботодавців. За неповнолітніх дітей, непрацездатних та безробітних осіб і пенсіонерів страховку оплачуватиме держава. Заплати медиків вона гарантує підвищити до рівня оплати праці медиків у Польщі.
У свій перший робочий місяць Тимошенко обіцяє зменшити ціни на газ у 2 рази. Але це ще все. Також знизяться тарифи на тепло та гарячу воду. Український газ вона спрямує виключно на потреби населення.
Освіта є "всеохоплюючим пріоритетом Нового Курсу України", тому ця галузь буде забезпечена фінансами, сильними стратегіями та організаційними можливостями держави. За п’ять років каденції Тимошенко зарплати вихователів, вчителів, бібліотекарів та викладачів стануть як в Європі. Такі ж перспективи чекають працівників культури. У цій сфері кандидатка в президенти обіцяє фінансувати духовний розвиток, а збереження культурної спадщини стане пріоритетною витратою із бюджету.
"Нова Молодіжна Політика". У цьому напрямку Тимошенко за допомоги Нової Економічної Стратегії створить мільйони нових робочих місць із гідною зарплатою, а для працедавців, які влаштовуватимуть студентів або випускників чекають податкові пільги.
Також Юлія Володомирівна обіцяє втілити програму довгострокового мікрокредитування для молоді та середнього класу для всіх типів бізнесу. Обсяг такого мікрокредиту не може перевищуватиме 100 000 доларів і видаватиметься без застави під 3% річних.
Крім того, вона обіцяє повернути попередні виплати при народжені дітей. 50 000 за першу дитину, 100 000 за другу, 150 000 за третю та всіх наступних дітей. Виплати будуть здійснюватись одноразового у перший тиждень після народження.
Коментар політолога та журналіста Сергія Стуканова:
"Одна із трьох фаворитів президентських перегонів, Юлія Тимошенко відрізняється за психотипом від більшості українських політиків. Якщо для більшості влада є інструментом збагачення (ще для когось, можливо, є інструментом для перетворення дійсності), то для Юлії Тимошенко влада насамперед є самоціллю, ідеєю фікс (що не знімає, ясна річ, і меркантильних мотивів). Юлія Тимошенко – класична популістка (згадаймо "Юлину тисячу", "газ удвічі дешевше"), яка майже напевне не буде проводити жодних глибоких реформ. Відтак, "Новий курс" – нехай навіть красиво написаний – радше є елементом її дорогої передвиборчої кампанії, аніж керівництвом до дії. Не до кінця прогнозованою залишається й політика Юлії Тимошенко щодо Росії – головно, через нерозуміння, що для неї є принциповим, а що може стати предметом дискусії й торгу із Путіним. Припускаю, що Юлія Тимошенко вийде до другого туру. Втім, раптове піднесення вгору Зеленського, як на мене, вдаряє насамперед по її електоральному полю. Виборці Порошенка не голосуватимуть за гумориста (навпаки, мобілізуються перед таким варіантом), а от частина виборців Тимошенко – люди, що незадоволені владою та/або поточною ситуацією у країні, – цілком може переметнутись до коміка. Тож якщо два місяці тому вихід Юлії у другий тур виглядав безсумнівним, то сьогодні нічого вже не гарантовано".
Що відомо про особу Юлії Тимошенко?
Юлія Володимирівна справжній піонер української політики. Вперше у Верховній Раді вона з’явилася у 1997 році, а її партія "Батьківщина" влітку відзначатиме своє 20-річчя. За ці роки в кар’єрі Тимошенко були злети та падіння, проте вона ніколи на давала себе забути. Юлія Володимирівна завжди була популярною, хоча її часто негативно сприймало українське суспільство. Навіть зараз у Тимошенко один із найбільших антирейтингів, але водночас – великі шанси на перемогу.
Впродовж всієї кар’єри вона чітко показувала своє бажання бути при владі. Двічі Тимошенко ставала прем’єр-міністром, двічі балотувалася в президенти та двічі була другою. Її прагнення бути першою не відбили численні конфлікти з політиками, втрати своїх вірних соратників та тюремні ув'язнення.
Юлія Тимошенко починала в компанії "Єдині енергетичні системи України", яка за підтримки тодішнього прем’єра Павла Лазаренка, в 1997 році контролювала 25% української економіки. ЄЕСУ займалася постачанням нафтопродуктів з Росії до України – Лазаренко сприяв з боку влади, а Тимошенко виводила кошти. Саме за діяльність в цій компанії в 2001 році Тимошенко заарештовують за звинуваченням у відмиванні 400 мільйонів доларів. Її утримання в СІЗО тривало 42 дні, а вийти на волю Тимошенко допомогли вуличні протести.
У 2004 році підтримавши Ющенка, вона стає іконою Помаранчевої Революції і здобуває шалену популярність на тлі подальших конфліктів із "Нашою Україною". За президентства Віктора Андрійовича Тимошенко двічі була прем’єр-міністром. За цей час вона остаточно порвала з Ющенком та зблизилась з Януковичем. Разом із "двічінесудимим" вона навіть встигла створити договір про розподіл України до 2029 року. Ділити збирались все – від посад президента та прем’єра до районних рад.
Проте в 2010 році Янукович перемагає Тимошенко на виборах і стає президентом. Судячи з її справ після цього, ніяких домовленостей лідер "регіонів" не збирався дотримувати. Спершу Верховна Рада відправляє її Уряд у відставку – проти Тимошенко голосують навіть її однопартійці. Далі на неї починають сипатись одні за одним обвинувачення – за нецільове витрачання коштів, отриманих за "кіотським договором" та при закупівлі автомобілів "Опель Комбо" для сільської медицини. Але найгучнішою справою стали звинувачення за т.з «газові угоди з Росією в 2009 році». Тимошенко, діючи в особистих інтересах погодилась на невигідні для України умови при підписанні договору на постачання газу між НАК "Нафтогаз" та ВАТ "Газпром". За це її ув’язнюють на 7 років в Качанівській колонії міста Харкова із забороною займати державні посади протягом трьох років.
Повернення в політику Тимошенко відбулось на Майдані. Тоді в оточенні своїх соратників, лідерів Революції та звичайних людей вона тріумфально виїхала на сцену на інвалідній колясці. Але тріумф тривав недовго. Того року вона програє Порошенку на президентських виборах, а її "Батьківщину" покидають колишні вірні соратники. Арсеній Яценюк, який очолював фракцію "Батьківщини" в Раді, створює свій "Народний фронт". Олександр Турчинов, що був з Тимошенко з самого початку її кар’єри, переходить під крило Президента та очолює згодом РНБО. Як результат, на парламентських виборах "Батьківщина" показує свій найгірший результат – вона ледве долає прохідний поріг та отримує лише 20 місць в Раді.
З того часу Тимошенко зуміла заново повернути собі імідж, авторитет та прихильність населення. Їй легендарна коса зникла, а візуально Юлія Володимирівна виглядає зовсім не як пенсіонерка. Вона самостверджується, використовуючи свою складну біографію та образ людини, яка не зламалася. Паралельно Тимошенко критикує владу та реформи, не гребуючи поняттями правди та об’єктивності. У 2017 та 2018 роках незалежна аналітична платформа VoxCheckUkraine визнавала Юлію Володимирівну найменш правдивим українським політиком. "Якби існував титул "Головний маніпулятор країни", то лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко мала б усі шанси його отримати" - йдеться в минулорічному дослідженні.
Також Тимошенко запустила свою свіжу політичну програму "Новий курс", на піар якої за 7 місяців минулого року витратили 155 мільйонів гривень. Вищезгаданий ресурс VoxCheckUkraine вияснив, що «Новий курс» не зовсім-то новий. Програмний документ створений непрофесійно та недбало, у ньому чимало плагіату, самоплагіату, помилок та посилань на неіснуючі джерела.
На презентації "Нового курсу" Тимошенко розповіла, що наслідує однойменну програму американського президента Франкліна Рузвельта в 30-х роках минулого століття. Тоді ж вона зі сцени впевнено цитувала відомих економістів та соціологів, але далі вона, очевидно, відійшла від написаної промови та почала імпровізувати про ІТ-принтери, за допомогою яких світ давно будує цілі міста.
Помилятися та перебільшувати під час своїх виступів, як показують дослідження, для неї патологічне явище. Хоча сама Тимошенко не бачить у цьому нічого поганого. Для неї "популізм – служіння людям" і вона вірить у те, що обіцяє та проголошує. Впродовж всієї кар’єри Тимошенко послідовно звинувачували в популізмі. За минулий рік вона вразила обіцянкою знизити ціну на газ вдвічі, проте тут її переграв Сергій Каплін – він обіцяє чотирьохкратне зниження. Водночас вона запевняє, що коли стане президентом, середня зарплата в Україні перевищить 1 000 доларів. Не треба бути дипломованим економістом, щоб розуміти, що знижувати тарифи та піднімати зарплати одночасно не можна. Втім, такі обіцянки є переконливими для багатьох українців, адже вони торкаються однієї із найбільш болючих тем – фінансового благополуччя. Прикладів популізму Тимошенко предостатньо – лише від початку 2019 року можна згадати її обіцянку голосувати за перейменування Дніпропетровської області в Дніпровську, а самій віддавати голос за Січеславську, або звинувачення Супрун в експериментах над українцями. Цей маразм стосовно в.о. міністра охорони здоров'я яскраво доповнює минулорічна заява Тимошенко про те, що Супрун "спустили нам із НЛО".
Тим не менш, приємний популізм Юлії Володимирівни, часто нав’язлива агітація та напрацьований роками образ дають свій результат. Наразі в неї досить великі шанси перемогти на президентських виборах, проте з нею активно конкурують чинний глава держави Порошенко та комік Зеленський.
Декларація Юлії Тимошенко:
За 2017 рік Юлія Тимошенко заробила 560 000 гривень. 81 711 гривень вона отримала як проценти від ПАТ "Державний ощадний банк України". Решта суми – її зарплата у Верховній Ради та кошти на виконання депутатських повноважень. Чоловік Юлії Тимошенко Олександр заробив майже 3,4 млн гривень.
З активів у Тимошенко 614 145 гривень на банківському рахунку в "Ощадбанку" та 290 000 гривень готівкою. У її чоловіка 21167 гривень та 28105 доларів у банках. Більші суми він зберігає готівкою – майже 200 тис. євро, 360 тис. гривень та 357 тис. доларів.
Лідерка "Батьківщини" проживає в будинку площею 588 м кв. у Козині під Києвом. Його вона орендує у своєї сестри. Також Тимошенко орендує 4 суміжні земельні ділянки навколо будинку. Дві з них належать двоюрідній сестрі Тимошенко Шараповій Тетяні Валеріївні. Іншими двома ділянками володіє тітка кандидатки в президенти Ульяхіна Антоніна Миколаївна.
Автомобілів у Тимошенко немає. У власності чоловіка Mercedes-Benz GL-350 CDI 2013 року випуску та ГАЗ-14 1983 року випуску.
Крім того, в декларації Юлії Володимирівни 8 позицій ювелірних виробів (деякі з коштовним камінням), без вказаної вартості, а в її чоловіка – два наручні годинники.
Чоловік Олександр Тимошенко володіє 25% корпоративних прав компанії "Геофорс" та 100% - "Леді Ю". Бенефіціарним власником обох компаній також є він.
Політична кар’єра
До приходу в політику Юлія Тимошенко була директором компанії "Єдині енергетичні системи України", яка займалася постачання газу в Україну.
У 1997 році вона вперше стає депутатом Верховної Ради України. На всіх наступних виборах вона стабільно проходила до парламенту. Вперше – безпартійно, вдруге – від ВО "Громада" Павла Лазаренка, а всі решта рази – від своєї партії "Батьківщина".
У 1999 утворюється "Батьківщина". Юлія Тимошенко стала однією із засновників політсили та її головою. У тому ж році її призначено віце-прем’єр міністром з питань паливно-енергетично комплексу в уряді Віктора Ющенка.
Через два роки Кучма своїм Указом звільняє Тимошенко з посади, невдовзі проти неї відкривають кримінальні справи та діяльність в "ЄЕСУ". У 2003 Апеляційний суд міста Києва скасовує справу.
У 2004 році Юлія Тимошенко бере участь у Помаранчевій революції та стає одним із символів того періоду. Після перемоги Ющенка на виборах президента вона отримує посаду прем’єр-міністра України. Проте ненадовго – за 9 місяців президент відправляє Уряд Тимошенко у відставку.
У 2006 році в Україні відбуваються парламентські вибори. На них "помаранчеві сили" здобувають більшість, проте через конфлікти між різними політиками та політичним групами, вони не в змозі сформувати коаліцію. В історії цей період відомий як "коаліціада". Тоді Ющенко був змушений розпустити Раду.
Наступного року відбуваються позачергові парламентські вибори. Більшість знову здобуває БЮТ та "Наша Україна" і Тимошенко вдруге стає прем’єром. У цей час Україна страждає від зовнішної світової фінансової кризи та внутрішньої політичної. Тоді Юлія Володимирівна підписує суперечливі газові угоди з Росією, що ще сильніше поглиблює її конфлікт з Віктором Ющенком.
У 2010 році вона бере участь у президентських виборах. Тимошенко була головним кандидатом від опозицій та найбільшим суперником Януковича. Проте в другому вона програє і невдовзі поступається місцем "регіоналу" Миколі Азарову.
За декілька місяців проти Тимошенко починають відкривати кримінальні справи. І вже наступного року, у жовтнті її засуджують до семи років в'язниці із забороною займати державні посади протягом трьох років. Термін відбування нею покарання супроводжувався протестами та приверненням уваги світової спільноти, акцентуючи на політичному характері її справи та вироку.
Проте вийти на волю Тимошенко змогла лише після повалення режиму Януковича в 2014. Невдовзі українські та європейські суди її реабілітували та закрили всі справи.
У 2014 вона також взяла участь у виборах президента. Посіла друге місце, набравши 12,8% голосів.
У червні минулого року Тимошенко презентувала програму "Новий курс", яка стала основою її передвиборчої кампанії. 22 січня цього на з’їзді Батьківщини Юлію Володимирівну офіційно висунули в президенти.
