Слухай онлайн
Культура

Два Павла у Львові: Гудімов та Маков показали "Фонтан"

10 травня в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького відкрилась виставка "Фонтан" Павла Макова. На презентації побував і кореспондент Гал-інфо.
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/2

За словами автора арт-проекту Павла Макова, цієї виставки взагалі могло не бути: "Коли я у 2013 році робив подібну ретроспективну виставку у Національному музеї у Києві, тоді я сказав, що це моя остання виставка у житті. Це я пов'язав з тим, що сама лиш організація забирає багато сил та часу. Та все ж таки Павлові Гудімову вдалось мене переконати і ось чергова виставка перед вами".

Як зазначив куратора виставки Павло Гудімов, у  проекті важливу роль відіграють цифри, переважно чотиризначні, що позначають роки і діляться на два. Також він додав: "За два з половиною роки підготовки проекту багато що змінилось і в країні, і в мистецтві зокрема. Проте, актуальність виставки досі є".

Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/3

Своєю чергою мистецтвознавець та критик Борис Філоненко написав цілу статтю-критику з приводу виставки. Після ознайомлення з нею стають зрозумілі ідеї та основний напрямок думок автора. Пропонуємо ознайомитись з її змістом:

"У 1917, сто років тому, відбулася мистецька «революція 1917-го року». Ховаючись під псевдонімом Річарда Матта, Марсель Дюшан представив свій «Фонтан» на виставці «Суспільства незалежних художників» у Нью-Йорку. Від «реді-мейду» (ready-made –– з англ.  готовий) залишилися лише фотографія і пізні авторські репліки.

Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/8

У 1995-му Павло Маков створив «Фонтан виснаження» – символ життєдайності у великому циклі «UtopiA». Вперше його образ виник на малюнку «Збір соку», який увійшов до авторської книги «Книга води» (1994) і, за словами художника, «…з’явився сам собою, майже без моєї участі, і визначив подальший розвиток подій на багато років». За структурою він відповідав анатомії людини і харківським рікам у тому місці, де Харків впадає у Лопань. Надалі образ був розвинений у кількох роботах під назвою «Місце. Фонтани» (1995) –– такими собі мапами водопостачальних споруд Харкова, жодна з яких тоді не працювала. Врешті-решт, «Фонтан виснаження» отримав матеріальне втілення у бронзі та неодноразово ставав частиною ландшафтів на роботах різних серій.

Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/4

Фонтани Макова і Дюшана мають протилежний зміст, записаний вже в самих їхніх назвах. «Фонтан виснаження» Макова – своєрідний оксиморон, що попереджає про посуху. «Фонтан» Дюшана – пісуар, який не поглинає рідину, а навпаки – щиро її віддає, бо зветься фонтаном. Проте їх об’єднує те, що обидва «фонтани» – перевернуті. Дюшан позбавив пісуар функціональної придатності, поклавши його на бік (що не в останню чергу стало аргументом на користь прийняття об’єкту в якості твору мистецтва). Маков змінив напрямок потоків: у «Фонтані виснаження» дві течії не впадають в єдине джерело, а розтрачують себе в конструкції з воронок із двома отворами. Сьогодні цей образ відчитується безвідносно  засушливої історії Харкова 1990-х років і за чверть століття остаточно полишив межі локальної міфології. Тепер питання ставиться значно ширше: чи не є «Фонтан виснаження» метафорою сучасної Європи і, зокрема, ситуації в мистецтві?

Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/7

Власні роздуми Макова щодо трансформацій змісту простих об’єктів, якими населені ландшафти його робіт, співіснують із текстом роману італійського письменника Італо Кальвіно «Невидимі міста», який художник постійно перечитує. Роман закінчується відомим фрагментом: «Пекло живих – це не те, що настане колись, якщо воно існує, якщо воно є тут, якщо це є пекло, в якому ми живемо повсякденно і яке творимо, перебуваючи разом. Є два способи жити так, аби воно не спричиняло страждань. Перший – не важкий для багатьох: прийняти пекло та стати його частиною, поки воно не стане непомітним. Другий – ризикований та потребує сталого напруження: відшукати та вміти розпізнати, хто і що посеред пекла не є пеклом, підтримати це та розповсюдити». У нижньому ярусі «Фонтану виснаження» останні краплі знову роздвоюються. Можливо, одна з них – "не є пеклом".

Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
Фото: Олена Ляхович
1/4
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Завантаження...
Loading...