Посол України у Хорватії Олександр Левченко дав ексклюзивне інтерв'ю для Гал-інфо, в якому розповів про відносини України та Хорватії, біженців із Сирії, переваги та недоліки вступу країни до Євросоюзу.
Як Ви оцінюєте політичні та економічні відносини України та Хорватії?
Політичні відносини між Україною та Хорватією історично добрі. Не випадково ми практично першими в грудні 1991 року визнали незалежність одне одного.
Однак саме в цей момент маємо нагоду ще більше активізувати наше співробітництво, адже Прем’єр-міністром Хорватії став Андрей Пленкович, великий друг України. Зараз готується його офіційний візит в Україну, який дасть великий поштовх розвиткові наших двосторонніх стосунків.
Додам, що навесні 2017 очікується й офіційний візит в Україну президента Хорватії Колінди Грабар-Кітарович. Відтак, плани з інтенсифікації двосторонніх взаємин значні.
В економічному плані теж є багато перспектив, які можемо й маємо використати. 21 листопада у Києві, під час візиту Андрея Пленковича, відбуватиметься українсько-хорватський бізнес-форум за організації двох ТПП, наших Посольств та Почесного консула України в Спліті Івици Пирича.
Ми хочемо максимально залучити хорватських підприємців до цього форуму, щоб вони приїхали в Київ та знайшли партнерів в Україні.
Окрім того, для Посольства України в Хорватії важливим є і туристичний аспект співпраці. Нашим завданням є розробити нові маршрути відвідання України для хорватів.
Перший маршрут, який є географічно найближчий, іде шляхами білих хорватів – це частина Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини, Буковини.
2018 року виповниться 100 років від закінчення Першої світової війни, а багато хорватів полягло тоді в битвах у Карпатах. Тому ще один маршрут хочемо зробити з відвіданням місць хорватських поховань.
Теж дуже важливо спрямувати туристів до української столиці, бо Київ вважається найстарішим і найбільшим слов’янським містом.
У березні цього року Хорватія слідом за Сербією та Словенією закрила кордон для біженців із Сирії та Афганістану. Яка зараз із цим ситуація ?
Хорватія закрила свій кордон не самостійно. Це було спільне рішення європейських країн. Тоді число цих «біженців» становило майже 1 млн, з цього мільйону тільки 25 % - це справжні біженці із Сирії, усі решта – це просто люди, які відчули можливість пробратись до Європи.
На мою думку, за цим валом біженців стояла і російська сторона, яка активно втручається у сирійські справи. Також тими подіями у Сирії була відвернута увага європейської спільноти від проблем Донбасу і Криму.
Станом на сьогодні кордони Хорватії й далі закриті, існує відповідний режим в’їзду в країну. Додам, що Сербія нещодавно прийняла близько 10 тис. біженців і зараз має проблеми, тому що ні Угорщина, ні Хорватія їх примати не збираються. А вони звісно ж і не хочуть залишитись в Сербії, Угорщині чи Хорватії, бо їх цікавлять країни із вищим достатком.
Щодо кількості біженців у Хорватії, то детальне дослідження ще не зроблене, але це кілька десятків, ну максимум до півсотні осіб.
Із яких країн найчастіше у Хорватію приїжджають заробітчани? Які роботи може їм запропонувати Хорватія?
Хорватія не належить до тих країн, куди приїжджають заробітчани, бо тут є відносно великий відсоток власних безробітних. Отож кількість вільних робочих місць невелика.
Хорватія займає третє місце у Європі за рівнем безробіття, після Іспанії та Греції.
Однак Уряд Хорватії готовий думати над тим, щоб приймати робітників із України чи Молдови, де заробітна плата нижча. Щоб усе було впорядковано, треба підписати міжурядові угоди. Лише тоді це працевлаштування було б легальним і ми б захистили наших (українських, - ред.) робітників соціально та медично.
Щодо робіт, які їм може запропонувати Хорватія, то це сфера кораблебудування, медицина, туризм, сільськогосподарські роботи.
Існує твердження, що хорватська молодь часто виїжджає із Хорватії у Німеччину. Чим це спричинено? Що потрібно тут покращити, аби молодь не їхала за кордон.
Німеччина вважається досить комфортною та соціально захищеною країною, крім того, вона має давні зв’язки з Хорватією. Ще за часів СФРЮ там оселились багато гастарбайтерів, а відтоді у ФРН вже виросли поколінь хорватів.
Але якщо молода людина у Хорватії має робоче місце, то мала ймовірність того, що вона поїде у Німеччину. Туди поїде або надто висококваліфікований працівник, або молоді перспективні програмісти, які там можуть отримати ще вищу заробітну плату, або ж люди, які себе тут не знайшли.
Тому завдання Хорватії полягає у створенні робочих місць.
Як Ви оцінюєте рівень життя у Хорватії. Із якими країнами його можна порівняти?
Треба оцінювати, як проживає середньостатистична родина, яка в неї заробітна плата, скільки грошей витрачає на комунальні послуги та інші витрати. Якщо брати оцінку тільки за заробітною платою, то Хорватія буде в Європейському Союзі десь знизу.
Але для хорватів типовим є володіння земельними ділянками, будинками поблизу моря, які приносять дохід. Отже, для хорватської сім’ї, яка ще щось має, окрім роботи, рівень життя підвищується.
Окрім того, багато хорватів володіють нерухомістю. А враховуючи нерухомість, вони значно багатші, ніж, скажімо, європейці колишнього соцтабору. Відтак, Хорватія загалом, з її морем, туризмом, сільським господарством може позиціонуватися на рівні середньої країни Європейського Союзу.
ЇЇ можна порівнювати із такими країнами, як Угорщина чи Польща. Щодо сусідньої Словенії, то вона таки багатша.
У 2013 Хорватія увійшла до ЄС, що змінилось всередині країни? Чи є Хорватія партнером України на шляху до ЄС?
Хорватія щиро підтримує європейську інтеграцію України і готова ділитися з нами своїм інтеграційним досвідом. На мою думку, цей досвід саме для України є дуже цінний, адже він реальний і відрізняється від досвіду попередніх країн, які відносно легко входили в ЄС.
Зараз вимоги ЄС до вступників набагато серйозніші, ніж були раніше, але Хорватія зуміла виконати усі ці вимоги.
Треба також розуміти, що вступ до ЄС не приносить на наступний день мішок грошей. На першому етапі він може навіть і погіршити внутрішню ситуацію.
Як правило, багато країн включається у зону європейської валюти - євро і тоді ціни на внутрішньому ринку підвищуються, життя стає дорожчим, а ті країни, які не ввели євро зуміли зберегти більший вплив на внутрішню ситуацію (Хорватія не ввела євро, національна валюта Хорватії– куна, відносно до гривні близько 3.8 грн, - ред).
Членство у ЄС дає можливість, але не гарантію процвітання – і це має розуміти країна – кандидат.
ЄС має фонди, які країна може використати на реалізацію певних проектів, однак якщо немає продуманих проектів і співфінансування із боку країни або місцевого бізнесу, тоді це не працює.
У перші роки членства у ЄС Хорватія мала проблеми, бо вона не знала, як підготувати відповідні проекти, щоб залучити значні кошти ЄС до національної економіки. Зараз ця ситуація міняється на краще.
У Європі зразком залучення європейських грошей є Польща. Вона вже реалізувала величезну кількість серйозних проектів і значно поліпшила життя своїх громадян. Україна має брати приклад у цьому саме від цієї країни.
Чи частим є явище контрабанди на кордоні ? Що найчастіше намагаються перевезти?
Як на український погляд, то тут таке трапляється дуже рідко. В Хорватії я не чув і не бачив, щоб на кордоні відбуваються якісь системні порушення.
Як хорвати ставляться до війни в Україні і чи достатньо вони поінформовані з цього приводу ?
Хорвати із великим розумінням ставляться до ситуації в Україні, бо вона дуже схожа на ту, яку пережила Хорватія у 1991-1995 роках.
Хоча у Хорватії була широкомасштабна війна, а у нас все-таки зона конфлікту локалізована. Але історія початку війни і в Україні, і в Хорватії дуже схожа.
Перш за все війна починається в головах людей, маю на увазі інформаційну війну, яку вже давно розпочала Росія проти України. Я переконаний, що якби ми могли якось зупинити російські ЗМІ, то війни б у нас взагалі не було. Сучасна інформаційна війна передує і супроводжує справжню війну.
В російсько-українській війні присутній фактор міжетнічних відносин, але головним чином це світоглядний конфлікт. У хорватському ж варіанті була інша ситуація, був яскраво виражений міжетнічний і міжрелігійний конфлікт.
Як Ви бачите вирішення конфлікту ?
Якщо ми говоримо про Донбас і Крим, то щодо Донбасу ми маємо Мінські угоди, які говорять тільки про мирне вирішення цього питання. Той, хто каже про перейняття хорватського досвіду, певно, думає, що це досвід виключно воєнний. Насправді, це не зовсім так.
У 1995 р. дійсно були успішні військові операції «Гроза» та «Блискавка», коли відбулось визволення більшої частини окупованої території військовою силою. Однак усі часто забувають, що ця частина сепаратистської псевдодержави знаходилась практично у центрі Хорватії, і саме тому хорватським воякам легше вдалось її повернути.
В Україні інша історія, бо тут військові дії відбуваються на кордоні із Росією. А, скажімо, в Хорватії, все що було на кордоні із Сербією, було повернуто виключно дипломатичним та політичним шляхом.
Адже без мирних переговорів могло б дійти до прямого зіткнення регулярних військ Сербії та Хорватії, а це була б велика війна, значні втрати.
Тому, коли йдеться про досвід Хорватії, я маю на увазі мирну реінтеграцію хорватського Придунав’я 1995-1998 років. Це було перше в історії міжнародних відносин повернення територій мирним шляхом.
Я думаю, що тільки мирним, політичним і дипломатичним шляхом треба повертати Донбас, а про Крим тут взагалі немає дискусій. Крим був, є і буде українським. Як російська армія увійшла без жодного пострілу, так має і вийти.
Чи закуповує Хорватія російські товари ?
Російські товари закуповують усі країни світу, але у зв’язку із дією санкцій частина російської продукції у Хорватії підпадає під ембарго.
Це має дуже велике значення для того, щоб конфлікт на Донбасі зупинився якнайшвидше і вирішився позитивно для України.
Хорватія, як і інші європейські країни, активно підтримує дію санкцій. Звісно, це не є надто великі гроші, однак навіть це є вразливим для Москви. Я вважаю, що санкції – це серйозна допомога Україні.
Як давно Хорватія почала приймати поранених бійців АТО на відпочинок та реабілітацію, а також дітей бійців АТО?
У кінці 2014 Хорватія прийняла 8 бійців Національної гвардії, які успішно пройшли курс післяопераційного лікування та відновлення.
У 2015 році Посольство України у Хорватії разом із Почесним консулом у Спліті Івицею Пиричем організували відпочинок на морі 600 дітей, цього ж року - 750 дітей та 150 бійців АТО. Таку акції підтримки ми плануємо і наступного року.
Варто відзначити, що фінансування проїзду, вироблення віз йде від українських державних структур, а проживання і харчування в Хорватії – від органів місцевого самоврядування, окремих фірм та добрих людей.
Кажуть, що Загреб безпечне місто, чи це справді так ?
Так, правоохоронним органам справді вдалось зробити місто безпечним. Загреб пишається тим, що в порівнянні з іншими європейськими столицями кількість правопорушень тут набагато менша.
Із яких країн приїжджає найбільше туристів до Хорватії на відпочинок?
Найбільше тут відпочивають німці, австрійці, словенці, італійці, поляки, словаки, чехи та британці. Щодо українських туристів,то показник порівняно із минулим роком збільшився приблизно на 25 %.
Гадаю, якщо буде безвізовий режим, то цей показник, мабуть, ще збільшиться.
Ваше улюблене місто у Хорватії?
Загреб. Тут відбуваються головні події в країні.
